
- •Поняття конкурентної переваги. Підтримування конкурентних переваг фірми.
- •Необхідність формування стратегічного мислення менеджерів
- •Сутність та особливості застосування моделі стратегічного аналізу (база даних рімs)
- •Місія, генеральна мета підприємства
- •Складання стратегічного балансу та сутність swot – аналізу/
- •Стратегічний проект як інструмент реалізації стратегії.
- •Бюджетування та фінансовий контроль
- •Зовнішнє середовище організації
- •Конкурентоспроможність організації
- •Етапи розвитку управлінських концепцій
- •Стратегічні групи конкурентів
- •Проміжне середовище (середовище завдань) організації
- •13 Еволюція підходів до формування стратегії управління підприємством
- •Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства
- •Внутрішнє середовище організації
- •Основні фактори зовнішнього середовища
- •Стратегічне управління підприємством: поняття, сутність і значення
- •Прогнозування в системі стратегічного управління.
- •Роль, значення, сутність і місце мети у стратегічному управлінні
- •Матриця pest-аналізу
- •Характеристика стратегій фірми, що функціонують в нових галузях
- •Модель середовища організації (за Ділом та Томпсоном)
- •«Дерево цілей» підприємства
- •24. Портфельний аналіз
- •25. Аналіз діяльності фірми в системі стратегічного управління фірми
- •26. Конкурентноспроможність продукції
- •27. Поняття стратегій. Місце стратегії в системі стратегічного управління підприємством
- •28. Зміст і структура стратегічного плану. Показники стратегічного плану.
- •29. Матриця темпи зростання ринку- частка на ринку ( модель bcg)
- •30. Класифікація стратегій підприємства
- •31. Принципи стратегічного планування
- •32. Матриця привабливість ринку – конкурентноспроможність компанії ( модель ge-МсKincey»).
- •33. Стратегічний набір
- •34. Модель стратегічного аналізу ( база даних pims)
- •35. Характеристика основних рівнів стратегії управління підприємством
- •36. Етапи стратегічного планування
- •38. Характеристика організаційних структур управління стратегічного типу
- •39. Модель менеджера стратегічного рівня. Сучасні вимоги до керівників стратегічного рівня
- •40. Загальні та загально конкурентні стратегії організації
- •42. Ієрархічні моделі опису структури зовнішнього середовища організації
- •43. Корпоративні( портфельні) і ділові стратегії організації
- •44. Поняття стратегічних програм та їх місце в системі стратегічного планування
- •45. Відмінні риси стратегічного та довгострокового планування н цього середовища.
- •46. Функціональні стратегії підприємства
- •47. Складові мікросередовища організації
- •Встановлення рівня централізації влади, розподіл повноважень.
- •49. Операційні стратегії організації
- •50. Концепція підприємства як «відкритої» матеріально-речовинної та соціально-економічної системи
- •51. Функціонально-вартісний аналіз
- •52. Особливості процесу реалізації стратегії
- •53. Механізм взаємозв’язку стратегічних, тактичних та оперативних планів підприємства
- •54. Сутність категорії «конкурентоспроможність»
- •55. Зв’язок загальних стратегій з «життєвим циклом» підприємства
- •56. Соціально-психологічне супроводження стратегічного управління
- •57. Сутність стратегічної інформації
- •58. Піраміда рівнів стратегії підприємства
- •59. Сутність та особливості проведення step-аналізу
- •60. Модель конкурентних рішень к. Омаї
- •61. Мотивація та формування стратегічної поведінки
- •62. Фактори, що визначають ділову стратегію підприємства
- •63. Стратегічні інформаційні потреби підприємства
- •64. Стратегія і структура: характеристика взаємозв’язку
- •65. Основні види винагороди
- •66. Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини»
- •67. Етапи формування осу стратегічного типу
- •68. Сутність та особливості проведення space-аналізу
- •69. Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг
- •70. Мотивація та лідерство як засіб реалізації стратегій
- •71.Застосування комп’ютерних технологій в стратегічному менеджменті
- •72 Вибір типу організаційної структури в системі стратегічного управління
- •73 Нормативно- правове, методичне та інформаційне забезпечення реалізації стратегії
- •74 Довгострокове планування
- •75 Основні підходи до розуміння середовища господарської організації
- •76 Етапи проведення бенчмаркінгу
- •77. Ресурсні стратегії
- •78 Процес стратегічного управління персоналом
- •79 Інформаційна характеристика внутрішнього середовища
- •80 Типи адаптивних організаційних структур управління їх особливості, недоліки та преваги
- •81 Фактори що впливають на ефективність стратегічного управління персоналом
- •83 Переваги та недоліки матричних організаційних структур
- •84 Принципи стратегічного планування
- •85 Модель стратегічного планування, орієнтована на створення позитивного іміджу
- •86 Організаційна культура
- •87 Піраміда рівнів стратегії підприємства
- •88 Типи загально корпоративних стратегій
- •89 Алгоритм оцінювання конкурентоспроможності підприємства
- •90 Роль фінансово-економічного забезпечення в стратегічному управлінні
39. Модель менеджера стратегічного рівня. Сучасні вимоги до керівників стратегічного рівня
У цивілізованому світі загально визнано – чим вищий рівень підготовки менеджера, тим ефективніше працює виробництво. Вимоги до менеджера сформулював у свій час французський підприємець А. Файоль (1841 – 1925). На його думку, менеджери повинні мати міцне здоров’я і фізичне завзяття, наполегливість, енергічність, розум і інтелектуальні здібності, відповідальність і мужність у прийнятті рішень, відчуття патріотизму тощо. У сучасних умовах виробництва з кожним роком зменшується кількість рядових працівників і збільшується кількість менеджерів, тому до останніх вимоги зростають, так як менеджери стають основним фактором управління бізнесом. Основні професійні вимоги до менеджерів: концептуальність, оперативність, аналітичність, комунікабельність, комунікативність, освіченість тощо. Концептуальність – це здатність менеджера уявляти діяльність організації в цілому та адаптувати її до умов, які змінюються навичками стратегічного планування та вміння масштабно мислити. Оперативність – це уміння менеджера швидко вибирати найоптимальніший варіант із кількох альтернатив. Аналітичність – це вміння ефективно застосовувати наукові методи аналізу, діагностувати проблему та визначати альтернативне рішення. Комунікабельність – це здатність працювати з людьми, будувати свої стосунки у спілкуванні як всередині організації, так і за її межами. Комунікативність – це вміння передавати свої ідеї та розробки як усно, так і письмово. Освіченість – це певний рівень економічних, психологічних, технологічних, технічних та інших знань. Сучасному менеджеру мусить бути притаманна широка гама ділових якостей: висока ерудиція і професійна компетентність, схильністьдо лідерства в колективі, підприємництва і здатність ефективно діяти в умовах економічного ризику, практичний розум і здоровий глузд, комунікабельність, заповзятливість, ініціативність і енергійність, вимогливість і дисциплінованість, висока працездатність! воля, цілеспрямованість тощо. Діловитість насамперед проявляється у здатності знаходити (в рамках компетентності наданих повноважень і наявних засобів) оптимальний підхід до ситуацій, шо виникають і самим коротким шляхом досягають мети. У керівника мусять бути розвинутими організаційні здібності, вміння згуртувати колектив, мобілізувавши його на виконання прийнятих рішень, досягнення поставлених цілей. Керівник повинен демонструвати самостійність в роботі та надавати достатню автономність підлеглим, створювати їм умови для успішного виконання службових обов'язків без втручання зверху. [з самостійністю тісно пов'язана ініціативність у роботі. Дійсно, самостійність тільки тоді правомірна, якщо керівник розв'язує назрілі питання без вказівок і порад зверху, не чекає покращання загальної економічної ситуації в країні, а завзято шукає нетрадиційні засоби вирішення проблем, що постійно виникають. Сучасний менеджер повинен мати фундаментальні знання з макро- і мікроекономіки, наукового менеджменту, теорії розпорядництва і лідерства, соціології, психології та права, інформаційної технології і комп'ютерної техніки. Добра теоретична підготовка і досвід практичної роботи є передумовою того, щоб менеджер володів: мистецтвом керівництва, навичками роботи з людьми; політичною культурою; комплексним системним підходом до роботи; здібністю генерувати ідеї, трансформувати їх у практичній дії; творчою уявою, сучасним економічним мисленням; комп'ютерною грамотністю; правильним стилем життя роботи, культурою спілкування; іноземними мовами, насамперед англійською. У процесі професійної діяльності і постійного самовдосконалення менеджер розвиває управлінські уміння. Ефективний менеджер повинен вміти: мислити масштабно, вирішувати стратегічні проблеми; діагнозувати організаційну систему, інтерпретувати ситуацію і робити правильні висновки; оперативно приймати і реалізовувати нестандартні рішення; спрацьовуватися з людьми і мотивувати їх до високопродуктивної праці, вести за собою очолюваний колектив; раціонально організовувати свою працю і працю підлеглих, забезпечувати високу трудову дисципліну; об'єктивно підбирати, оцінювати, розставляти кадри; забезпечувати самоорганізацію трудового колективу, створювати сприятливий психологічний мікроклімат; орієнтуватися в людях, розуміти їх характери, здібності і психологічний стан; встановлювати ділові відносини з іншими керівниками; володіти собою в будь-якій ситуації: вміти вести розмову, бути красномовним, виразно, переконливо, аргументовано проводити переговори, мати почуття гумору. Перераховані основні вимоги до умінь менеджера є трансформованими знаннями, які втілюються при здійсненні конкретних управлінських операцій: правильно планувати роботу, аналізувати ситуацію, проводити нараду, видавати розпорядження та ін.