Методичні рекомендації

Влада є однією з центральних категорій політики. Вона є одночасно і метою і засобом політики. І перед тим, як з’ясувати її сутність, необхідно визначити основні методичні підходи її характеристики. Щодо політичної влади існує значна кількість різноманітних концепцій. Серед них найбільш важливі легітимістська, теологічна, біхевіористська, психологічна, системна, структурно-функціональна, реляціоністська, інструменталістська. Студенти повинні проаналізувати ці концепції.

Влада є важливим вузловим пунктом дослідження політичної науки. Усі політичні процеси розгортаються навколо влади. Усі політичні відносини стосуються влади. Діяльність усіх політичних інститутів підпорядкована владі. Отже, влада є змістом політики. Потрібно зазначити, що властива не тільки для політики. Вона присутня там, де є будь-яка організована спільнота, яка займається колективною діяльністю. Тут студенти мають розрізняти, чим цей вид влади відрізняється від політичної. Найголовнішими ознаками останньої є безособовість, інституціалізованість, монопольне право на застосування примусових засобів, здійснення впливу на великі групи людей. Процес здійснення влади полягає у реалізації двох головних принципів – управління і виконання. Вони відзначають її структуру і відображаються у двох її складових елементах – суб’єкт і об’єкт.

Глибше з’ясування сутності влади потребує розкриття механізму її реалізації. Адже ці два поняття є нерозривно взаємозв’язаними. Сам механізм складається із застосованих процедур, тактичних і стратегічних дій, пов’язаних із підготовкою, прийняттям і реалізацією владно-політичних рішень. Необхідно також визначити основні методи і засоби здійснення влади. Студенти мають самостійно опрацьовувати питання, які є критерії, показники ефективного здійснення влади, як вони відображаються на функціонуванні влади і на житті підвладних мас.

Невід'ємними характеристиками політичної влади є легітимність і політична еліта. Перше є важливим показником сприймання суспільством даної влади як законної і доцільної, і підпорядкування їй без застосування насильства. Необхідно проаналізувати основні типи легітимності, класифікацію яких розробив М. Вебер. Незалежно від форми політичного устрою політичну владу завжди здійснює меншість – політична еліта. На практичному занятті розглядаються основні концепції еліти (у тому числі вітчизняні), з’ясовуються основні підходи до її характеристики, ціннісний і структурно-функціональний, головні її визначальні ознаки. Студенти мають визначити умови ефективного функціонування політичної еліти.

Тема: держава у політичній системі суспільства

План

1. Держава як основний політичний інститут. Закономірності та теорії походження держави. Ознаки, функції держави.

2. Форми державного правління та державного устрою.

3. Основні характеристики правової держави. Соціальна держава.

Література

1. Иванов В. Теория государства. – М., 2010. (ОБ).

2. Ніколаєв Є Постіндустріальний процес як виклик для інституту держави // Політичний менеджмент – 2008. – №2.

3. Расторгуев В. Социальное государство: институциональные ниши российской политики и доктринальный уровень политического планиования // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 2008. – №1.

4. Мерриен Ф. Управление и современное государство всеобщего благоденствия // Международный журнал социальных наук. – 1998. – №22.

5. Зазнаев О. Индексный анализ полупрезидентских государств Европы и постсоветском пространстве // Полис. – 2007. – №2.

6. Кынев А.В. Институт президенства в странах Центральной и Восточной Европы как индикатор процесса политической трансформации // Полис. – 2002. – №2.

7. Сіленко А. Від держави загального добробуту до держави можливостей // Людина і політика. – 2002. – №3.

8. Гордієнко Д. Соціальна держава в Західній Європі // Людина і політика. – 2002. – №3.

9. Юрженко Л. Шепіло Ю. Конструювання моделі соціальної держави // Політичний менеджмент. – 2003. – № 1.

10. Кіндратець О. Критерії визначення сильної держави //Політичний менеджмент – 2004. – № 2.

11. Кіндратець О. Сутнісні ознаки соціальної держави //Людина і політика. – 2003. – №6.

12. Затонский В. Сильное государство и сильная личность // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 2004. – № 1.

13. Зазнаев О. Смешанные формы правления, или как масло смешивается с водой // Полис. – 2005. – №4.

14. Зазнаев О. Типология форм правления: работа над ошибками // Полис. – 2006. – №1.

15. Перспективы эволюции государства в современном мире // Полис. – 2003. – №2.

16. Гаман-Голутвина О. Меняющаяся роль государства в контексте реформ государственного управления // Полис. – 2007. - №4.

17. Мартьянов В. Федерализм: политическое устройство или пакт элит // Полис. – 2010. – №1.