. Предметизація документів

3.5.1. Поняття "предмет" у предметизації

Предметизація базується на предметній класифікації до­кументів. У пошукових масивах, створених на основі пред­метних класифікацій, організуються комплекси бібліографіч­них записів документів про конкретні предмети, незалежно ^віД галузевого аспекту розгляду цих предметів. Тому такі масиви дають відповіді на інформаційні запити міждисци­плінарного, міжгалузевого характеру. Користувачам, які ба

жають одержати максимально повні та багатоаспектні відо­мості про певний об'єкт, які здійснюють комплексні дослі­дження, саме тут найлегше знайти необхідні документи. Та­ким чином, предметизація відповідає інтеграції наукових знань як одному з основних напрямів їхнього розвитку.

Предметизація документів використовується при створенні традиційних предметних каталогів і різноманітних бібліогра­фічних картотек, особливо широко при створенні електрон­них каталогів. Крім того, її застосовують при складанні де­яких допоміжних апаратів — абетково-предметних покаж­чиків до таблиць систематичних класифікацій і систематич­них каталогів та картотек, до окремих друкованих видань (мо­нографій, підручників, бібліографічних покажчиків). Предметне групування документів іноді використовують у розстановці бібліотечних фондів, в організації книжкових виставок, тема­тичних полиць тощо.

Основним поняттям предметизації є поняття "предмет", тому доцільно розглянути його суть. У загальнофілософсько-му значенні "предмет" розуміють як певну цілісність, яка ви­діляється з множини об'єктів у процесі пізнання і практич­ної діяльності людини. Будь-який предмет має певні ознаки, що його характеризують і відокремлюють від інших, роблять саме цим предметом. Кожна наука і галузь практичної діяль­ності мають справу з явищами, процесами, об'єктами, які ви­ступають предметами спостереження, дослідження, викори­стання, виробництва й т. ін., тобто предметами пізнання і пред­метами праці.

Як предмети можуть розглядатися:

• матеріальні об'єкти, природні та штучні, що сприйма­ються органами почуттів (планети, електрика, верстати);

• суспільно-історичні явища, події, процеси (політичні партії, війни, держави);

• явища і процеси духовного життя, мислення, свідомості (мистецтво, пам'ять, думка).

Предметами вивчення можуть виступати окремі частини, властивості, риси, функції предметів (органи організму, тепло­провідність рідини, дихання рослин): вплив і дія одних пред­метів на інші, взаємодія предметів (вплив радіації на рослини,

індексування документів 117

взаємодія уряду і парламенту). Сукупності окремих предметів також можуть розглядатися як предмети дослідження. Таки­ми сукупностями виступають групи споріднених об'єктів (хвойні рослини, лікарі, заклади культури) та окремі системи, тобто сукупності пов'язаних між собою предметів, явищ, про­цесів, які становлять одне ціле (біоценози, періодична система хімічних елементів, система соціального забезпечення).

Відомості про процеси і результати вивчення предметів, тобто про пізнання їх віддзеркалюються в документах. Та­ким чином, ці відомості стають темами документів і розгля­даються при предметизації. Виходячи з цього, у вузькоспеці­альному значенні "предмет" — це поняття або комбінація понять,- які розкривають тему документа. Предмети документів відтворюються у предметних рубриках. Таким чином, з пев­ним ступенем узагальнення можна вважати, що предметна рубрика — це коротке формулювання теми документа. Крім теми, рубрика іноді містить відомості про форму і читацьке призначення документа. Суттю предметизації і є визначення предметної рубрики, що відповідає змісту, формі та призна­ченню документа.

3.5.2. Інформаційно-пошукова мова предметизації

3.5.2.1. Поняття мови предметних рубрик

Інформаційно-пошукова мова предметних рубрик ство­рюється на основі природної мови (української, англійської, будь-якої іншої). Отже, її абеткою є абетка відповідної при­родної мови.

Пошукові образи документів передаються, як уже зазна­чалося, предметними рубриками. Лексичними одиницями ІПМ виступають заголовки та підзаголовки предметних руб­рик. Заголовок — формулювання предмета документа, під­заголовок уточнює аспект розгляду предмета або форму чи призначення документа. Сукупність цих лексичних одиниць складає лексику ІПМ. Словник ІПМ уміщує строго зафіксо­ваний на кожен момент часу набір заголовків і підзаголов­ків, між якими встановлюються певні змістові й текстуальні

118

Розділ З

Індексування документів

119

зв'язки, які розкриваються за допомогою довідково-посила­льного апарату. Цей апарат упорядковує лексичні одиниці в структурі мови, надає мові додаткові засоби оптимізації по­шуку в тому разі, якщо можлива варіативність засобів індек­сування.

Лексика може бути контрольованою і неконтрольованою. У контрольованій усі лексичні одиниці, що використовуються в обробці документів, зафіксовані у спеціальних словниках або списках. У процесі предметизації потрібна лексична оди­ниця розшукується в словнику і використовується в обробці документа. Контрольована лексика властива предметним ка­талогам і картотекам, електронним ШС. Неконтрольована лек­сика не фіксується, при предметизації конкретного докумен­та предметна рубрика формулюється заново. Така лексика вла­стива допоміжним предметним покажчикам.

Лексика ШМ предметних рубрик з розвитком науки, прак­тичної діяльності людей, зі змінами інформаційних потреб користувачів та залежно від інших факторів змінюється, до­повнюється новими і позбавляється застарілих лексичних одиниць, змінює структуру.

У процесі створення штучної мови предметизації природ­ну мову позбавляють її багатозначності, яскравості, емоцій­ності, оскільки ІПМ має бути точною, лаконічною й однознач­ною. Саме на граматику мови і покладено це завдання. Морфо­логія — це засоби і методи формування лексичних одиниць з лексики природної мови, синтаксис — правила поєднання за­головків і підзаголовків у предметній рубриці.

3.5.2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик

Предметна рубрика виконує такі функції: інформаційну, евристичну, комплексоутворювальну, термінологічну. Сутність шформаційної функції в тому, що рубрика інформує про зміст документа, його форму та призначення. Не розглядаючи без­посередньо первинного документа, користувач має змогу одер­жати основну інформацію про нього. Виконуючи евристичну функцію, предметна рубрика сприяє пошуку документа, що

відповідає інформаційній потребі. Комплексоутворювальна функція полягає в тому, що завдяки предметній рубриці можна створити комплекс, у якому зібрані документи про певний предмет або відомості про такі документи. Термінологічна функція реалізується шляхом використання у формулюван­нях рубрик сучасної наукової термінології, що сприяє озна­йомленню з нею користувачів і опануванню нею.

Виконання означених функцій предметною рубрикою мож­ливе за умови володіння методикою формулювання різних видів рубрик. За структурою предметні рубрики бувають про­стими і складними. Прості рубрики складаються тільки з предметного заголовка. їх застосовують у предметизаціях до­кументів, які розглядають предмет у цілому, з різних боків. Наприклад:

Автомобілі. Вища школа.

Предметні рубрики абетково-предметних покажчиків (АІШ) до систематичних каталогів і таблиць класифікації подають індекс ділення, яке створює комплекс документів про відповід­ний предмет:

Класні керівники 74.204.

Предметні рубрики допоміжних предметних покажчиків містять номер сторінки, на якій ідеться про певний предмет, у книзі, а в бібліографічних покажчиках — номер бібліографіч­ного запису документа, присвяченого цьому предмету.

Предметні каталоги 105, 169. Предметні каталоги № № 34, 35, 36.

Складна предметна рубрика містить заголовок і підзаго­ловок. Підзаголовки конкретизують зміст документа, обмежу­ють його, відтворюючи аспект розгляду предмета. Наприклад:

120

Розділ З

Автомобілі — Ремонт.

Підзаголовки можуть також уточнювати форму і призна­чення документів.

При формулюванні предметних рубрик використовують підзаголовки чотирьох видів: тематичні, географічні (регіо­нальні), хронологічні та формальні (призначення і форми). Тематичні підзаголовки дають змогу відобразити такі аспекти предмета, як його властивості, стан, структуру, процеси, в яких він бере участь, тощо. Наприклад:

Літаки — Експлуатація. Сонце — Корона.

В АПП до систематичних каталогів і таблиць класифікації як тематичні використовуються галузеві підзаголовки. На­приклад:

Антибіотики біохімія 28.072 органічна хімія 24.239

Географічні (регіональні) підзаголовки відображають територіальний аспект розгляду предмета:

Клімат — Крим.

Хронологічні підзаголовки застосовують, коли зміст доку­мента має певний часовий аспект.

Українське мистецтво, 18 ст.

Формальні підзаголовки підкреслюють форму, цільове та читацьке призначення документа.

Фізика — Підручники і посібники. Медицина — Довідники.

Індексування документів 121

До складних рубрик належать і так звані описові пред­метні рубрики. Вони становлять цілі речення, до складу яких входять сполучники та прийменники, і не поділяються на за­головок і підзаголовок. Проте для забезпечення оперативності пошуку на першому місці наводять назву основного предмета, а далі розкривають аспект його розгляду. Наприклад:

Стимулювання як метод виховання дітей у сім'ї.

Але використання таких рубрик намагаються обмежити у зв'язку з складністю пошуку, особливо в автоматизованих ІПС.

За обсягом змісту предметні рубрики можуть бути адек­ватними та узагальнюючими. Адекватні рубрики максималь­но точно відображають тему документа, узагальнюючі форму­люють предмет більш широко, ніж тема документа. Для одно­го документа можна сформулювати як адекватну, так і уза­гальнюючу рубрику. Наприклад, для книги про ремонт легко­вого автомобіля адекватною буде рубрика "Легкові автомобі­лі — Ремонт". Узагальнюючі можуть бути сформульовані так: "Автомобілі — Ремонт" або "Легкові автомобілі".