Оцінка рівня платоспроможності підприємства:

Група показників оцінки фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства є пріоритетною при проведенні фінансового обгрунтування санаційних заходів, а також при вирішенні інших питань, пов'язаних із визначенням наявності, розміщення та використання грошових коштів. З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінюються показники, які характеризують забезпеченість запасів і витрат відповідними джерелами їх формування.

Поточною неплатоспроможністю може характеризуватися фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу

1. Поточна платоспроможність (Пп): різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

Пп = А1 + А2 + А3 + А4 + А5– П (4); де

А1, А2, А3, А4, А5 - відповідні рядки активу балансу (040,045,220,230,240)

П – підсумок IV розділу пасиву балансу

Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) менше їх нормативних значень – 1,5 і 0,1 відповідно.

2. Коефіцієнт покриття: характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається, як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами. Коефіцієнт покриття визначається за формулою:

Кп = ОК/Зк; де

ОК – оборотні активи.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1, значення коефіцієнта покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

3. Коефіцієнт забезпечення власними засобами: характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової сталості, і визначається, як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів – виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів. Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається за формулою:

Кз = (Вк – А1 ) / А2, де:

Вк – власний капітал підприємства

А1 , А2 - підсумки I і II розділів активу балансу відповідно.

Якщо в кінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів (Кп або Кз) перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага повинна надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності (за підсумками року Кп < 1 за відсутності прибутку) відповідає фінансовому становищу боржника, коли він, зобов'язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Різниця між поточними активами і поточними зобов’язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Запишемо формулу для визначення чистого робочого капіталу на підставі даних балансу:

Рк = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270)] – [Поточні зобов’язання (ряд. 620) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630)].

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.

Для групування показників в ході роботи заповнюються таблиці 3 та 3.1 (на поч. та кінець звітного періоду) та робляться відповідні висновки:

Таблиця 3

Пп	Кп	Кз	РК