Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

До лабораторних робіт з курсу "Економічний аналіз"

Бердянськ 2013

Методичні вказівки та практичні завдання до лабораторних робіт за курсом "Економічний аналіз" для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 7.030508 - "Фінанси" / Укладачі: асистент Бараннік Ю.В. - Бердянскьк: БДПУ , 2013. - 30с.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри Економіки підприємства та економічної теорії" “__” ____________ 2013 р. Протокол № ___

1. Загальні положення

В навчально-методичному посібнику подані методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни "Економічний аналіз" для студентів денної форми навчання спеціальності 7.030508 "Фінанси". Студенти спеціальності "Фінанси" вивчають дисципліну протягом одного семестру і виконують усі види робіт, передбачених у даному посібнику.

Запропонована послідовність виконання лабораторних робіт носить рекомендаційний характер і може мінятися залежно від кількості годин, відведених для лабораторних занять та обсягу пройденого матеріалу.

Мета і завдання лабораторних робіт

Метою лабораторних робіт є засвоєння і поглиблення теоретичних знань, набуття практичних навиків та вмінь щодо організації фінансово-економічних заходів в процесі створення, господарювання, санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання. На заняттях студенти самостійно, але під керівництвом викладача, виконують завдання.

Аналіз фінансової звітності за допомогою аналітичних коефіцієнтів є одним з найважливіших етапів фінансово-економічного аналізу.

Аналітичні коефіцієнти являють собою співвідношення найважливіших показників фінансової звітності компанії. Ці співвідношення, отримані на основі даних звітного періоду, співставляються з аналогічними співвідношеннями за попередні періоди, а також з аналогічними показниками по інших компаніях і даними в цілому по галузі..

Всі аналітичні коефіцієнти умовно поділимо за характером поведінки (відповідно знаку коефіцієнта регресії) на "додатні", "від`ємні" та "зважені". Додатніми (від`ємними) називатимемо коефіцієнти, необмежене збільшення (зменшення) яких для підприємства є корисним. Зваженими будемо називати коефіцієнти, значення яких для нормального функціонування підприємства, повинні залишатись у певних визначених межах.

Фінансовими аналітиками часто застосовуються чотири види стандартів, з якими порівнюються коефіцієнти і відсоткові відношення.

Відомо кілька методів встановлення меж.¹

Метод індивідуальної технічно-господарської необхідності.

Цей метод полягає в обчисленні індивідуальних нормативів співвідношення активів і пасивів як у середині груп, так і між собою. При застосуванні даного методу виникають певні складності, пов`язані з трудомісткістю процесу індивідуального вирахування нормативів відповідно до технології виробництва та індивідуальних особливостей ведення розрахунків.

Метод середньогалузевих показників.

Даний метод встановлення меж орієнтується на середньогалузеві показники, на базі яких вираховуються межі для підприємства даної галузі. Дані по галузі в цілому беруться як медіанні, а не середні, що дозволяє виключити вплив екстремальних показників діяльності окремих компаній, які, як правило, носять випадковий характер і не відображають реальних тенденцій розвитку галузі. Між тим, якщо брати галузеві показники не як медіанні, а як середні, то екстремальні показники враховувалися б при розрахунку середньої. Тому для виявлення загальногалузевих тенденцій остання є менш точним орієнтиром.

Метод конкурентних показників.

За таким методом підприємствам встановлюються межі, орієнтовані на підприємства-конкуренти, причому рейтинговим методом відбираються кращі з них.

Метод модельваних меж.

Цим методом передбачається знаходження меж коефіцієнтів завдяки їх ланцюгової залежності один від одного.

Зіставлення співвідношень найважливіших показників діяльності компанії за різні періоди дозволяє простежити динаміку ефективності її роботи, виявити тенденції її розвитку за останні кілька років. Порівняння ж цих співвідношень з аналогічними співвідношеннями по інших фірмах і галузі в цілому допомагає зіставити ефективність діяльності даної компанії і її конкурентів, а також оцінити роботу компанії на фоні показників по галузі в цілому. Очевидно, такий аналіз є цінною інформацією і для керівництва компанії, і для зацікавлених у результатах її діяльності сторонніх осіб, насамперед кредиторів і інвесторів, які на основі цих даних зможуть прийняти рішення про перспективність вкладення коштів у дану фірму. Крім того, аналіз аналітичних фінансових коефіцієнтів, побудованих на основі даних звітності компанії, дозволяє виявити її слабкі, вразливі сторони.

Залежно від функціонального призначення аналітичні коефіцієнти діляться на два види: первинні, причинні, що відбивають причинно-наслідкові залежності між показниками діяльності компанії, і вторинні, результативні, що характеризують ефективність її роботи з фінансової точки зору. Первинні, або причинні, коефіцієнти називають так тому, що закладені в їх основу параметри можуть бути свідомо визначені або змінені керівництвом компанії, у той час як вторинні, або результативні, коефіцієнти вказують на наслідки дій керівництва компанії, відображених у первинних коефіцієнтах.