7.2. Види моделей

Будь яка модель – це природний або штучний об’єкт, який знаходиться у відповідності з об’єктом, що вивчається, або з якою-небудь його стороною. Моделі всіх видів поступово набувають все більшого значення, що дозволяє проводити наукові дослідження різних процесів, уточняти теорію роботи різних установок, перевіряти висновки та отримувати повну уяву, що важко було б зробити лише на умові розрахунку. Моделі мають велике значення з точки зору навчання, що дозволяє неоднократно відтворювати аварійний режим пристроїв.

Концептуальні моделі припускають розробку та використання моделей, які формуються спостереженням в процесі навчання та спостереженням за об’єктом під час його функціонування.

Кібернетичні моделі базуються на отриманні співвідношень між вхідними та вихідними функціями для деякого "чорного" ящика, як явище, що вивчається без розкриття його внутрішньої структури.

Квазіаналогові та електронні моделі займаються синтезом ланок, які є моделями різних об’єктів і мають особливо велике значення при розв’язуванні задач, які виникають при проектуванні та експлуатації великих систем технічного призначення. Електронне моделювання дозволяє успішно вирішувати задачі, шляхом створення моделей з комбінованих операційних блоків та проведення синтезу моделей. На сьогоднішній день значна увага приділяється задачам синтезу на відміну від задач аналізу. Синтез повинен забезпечувати також визначення впливу зовнішньої дії на систему. Модель відкриває можливість дослідження дій об’єкта в аварійному режимі, а також відтворення всіх дій обслуговуючого персоналу в умовах ближчих до природних.

7.3. Організація та обробка результатів експерименту

Великі швидкості обчислення сучасними персональними комп’ютерами забезпечують короткий час аналітичних розв’язків. Однак при помилках фізичного чи формального характеру ПК може так саме швидко видати неправильне рішення. Тому особливого значення набуває апробація програм з точки зору коректності закладених в неї величин.

Експеримент є не лише шляхом безпосереднього вирішення науково-технічних задач, але і допомагає знаходити найкращий засіб аналітичних рішення. Моделі різних видів повинні застосовуватися разом та одночасно з ПК.

Критеріальна програма проведення експериментів дає оцінку результату, яка поширюється на клас явищ, а не лише не одиничне явище. Методи планування експерименту дозволяють вирішити цю задачу з мінімальною кількістю дослідів при надійній статистичній інтерпретації на кожному етапі. Для використання моделювання в технічних та інженерних задачах суттєве значення має автоматизація отриманих критеріїв подібності за допомогою ПК. Чітко провести будь-який експеримент, об’єктивно отримати дані про досліджуваний процес та поширити матеріал, отриманий в одному дослідженні, на серію інших досліджень можна при правильній їх постановці та обробці. Критеріальна обробка результатів досліджень дозволяє скоротити кількість необхідних експериментів за рахунок зменшення змінних факторів, поширити результати кожного з цих експериментів на необмежено великий клас подібних процесів.

Критеріальне планування експерименту та теорія подібності, які сприяють найпростішій організації експерименту та обробці його результатів, на сьогоднішній день практично об’єднались.