- •50 Размещено на http://www.Allbest.Ru/
- •1. Початковий курс математики як навчальний предмет
- •1.1 Освітні виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
- •1.2 Зміст початкового курсу математики
- •2. Методика вивчення величин в початкових класах
- •2.1 Відображення властивостей дійсного світу через поняття величини
- •2.2 Вимірювання довжини і площі
- •2.3 Ознайомлення з масою тіл
- •2.4 Формування часових уявлень в учнів. Ознайомлення з поняттям швидкості
- •Розв'язування задач у межах року здійснюється на основі табеля-календаря.
- •Хід уроку
- •Ііі. Оголошення теми та завдань уроку
- •Хід уроку
- •Аналіз умови
- •Хід уроку і. Організаційна частина
- •Фізкультхвилинка
1. Початковий курс математики як навчальний предмет
1.1 Освітні виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
Одним із пріоритетів сучасної освітньої політики в Україні є розробка і впровадження компетентнісного підходу в освіті. Це обумовлено як питаннями наближення нашої освітньої системи до європейських і міжнародних стандартів, так і внутрішніми проблемами освітньої галузі.
Тому без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини та забезпечення її неперервності. Сьогодні все більше спеціальностей потребують високого рівня застосування математики. Вона є опорним предметом під час вивчення фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки, креслення та інших навчальних дисциплін.
Значення математики як науки і навчального предмета підкреслювали генії людства. «Ніякі людські дослідження не можна назвати справжньою наукою, якщо вони не пройшли через математичні доведення», — говорив Леонардо да Вінчі (1452-1519). Роки не стерли з пам'яті цей вислів. Нині він став ще актуальнішим. Застосування математики вийшло за рамки технічних наук, її методи проникли в біологію, медицину, суспільні науки [2, с. 25].
У крилатому вислові М.Б. Ломоносова (1711-1765) «А математику ще й тому вивчати слід, що вона розум до ладу приводить» — чітко вказується на роль вивчення математики для розвитку мислення людини [2, с. 26].
Д.І. Писарєв (1840-1868) підкреслював виховне значення вивчення математики: «Математика не тільки підготує учня до вивчення природничих наук; вона не тільки навчить його мислити правильно і послідовно; вона ще, крім того, виховає з нього безстрашного працівника, для якого праця і нудьга стають двома поняттями, що взаємно виключаються одне одним» [2, с. 26].
Коротко мету викладання математики в загальноосвітній середній школі можна визначити так: шкільний курс математики має забезпечити міцне і свідоме оволодіння системою математичних знань, умінь, які потрібні для загального розвитку учнів, для їх практичної діяльності в умовах сучасного виробництва, для вивчення для достатньо високому рівні споріднених шкільних предметів (фізики, креслення, хімії та ін.) і для продовження освіти.
Загальноосвітні завдання. Для загальної освіти дуже важливо ознайомити учнів з науковими методами дослідження, такими, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія тощо. І не лише ознайомити, а й озброїти учнів цими методами, щоб вони могли практично в конкретних ситуаціях аналізувати різні твердження, явища, проблеми, виділяти з них важливіші, систематизувати та класифікувати їх. Вивчення математики в цьому відношенні може дати дуже багато. Взагалі, математика і властивий їй стиль мислення - істотні елементи загальної культури сучасної людини.
Ознайомити учнів з цими елементами культури, дати їм мінімум математичних знань, які потрібно кожній людині, - це завдання покладене на вчителів математики.
Одне з найважливіших завдань шкільної математики - розвивати логічне мислення учнів [2, с. 15].
Під логічним мисленням учнів розуміють послідовне і доказове мислення. Звичайно, у найпростіших випадках логічно мислити може кожна людина. Але там, де доводиться мати справу із складнішими об’єктами мислення, наприклад розрізняти необхідні і достатні умови, класифікувати тощо, людина з недосить розвиненим логічним мисленням пасуватиме. Отже, учням потрібні певні знання і навички. На уроках математики учні вчаться давати означення, наводити аналогії, доводити, ознайомлюються з основними законами логіки.
Багато можуть і повинні дати уроки математики для розвитку операційно-алгоритмічного мислення, яке в епоху комп’ютерів відіграє особливо важливу роль для розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх просторової уяви, раціоналізаторських здібностей.
Практичні завдання. Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання програми, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому і полягають практичні цілі навчання математики.
Кожному учневі доведеться в майбутньому не раз лічити, вимірювати, обчислювати площі, об’єми тощо. Тому вчитель повинен подбати, щоб його учні робили все це впевнено і швидко. Багатьом доведеться користуватися мікрокалькулятором, таблицями, графіками. Учнів треба озброїти мінімумом знань, умінь, які необхідні їм для вивчення фізики, хімії, біології та інших предметів як у школі, так і в ВУЗах [2, с. 34].
Відомо, що математика, як ніякий інший шкільний предмет, виховує логічне мислення, а воно тому потрібне всім людям. Вивчення математики, особливо геометрії, сприяє розвитку просторової уяви, а вона також потрібна не лише математикам.
Виховні цілі навчання математики в школі зводяться головним чином до розвитку в учнів культури, мислення, виховання в них діалектико-матеріалістичного світогляду, патріотизму, наполегливості та інших корисних рис характеру.
