39.Колективний договір,порядок укладання,зміст.

Колективний договір - це нормативно-правовий договір, що укладається на виробничому рівні між роботодавцем і найманими працівниками з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства.

Колективний договір укладається між роботодавцем і одним або кількома профспілковими (чи іншими уповноваженими на представництво трудовими колективами) органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраних та уповноважених трудовим колективом. Колективний договір традиційно вважається одним із основних інститутів трудового права.

Колективний договір укладається відповідно до ст. 10-20 КЗпП України, Закону України "Про колективні договори і угоди" та взятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин.

Колективний договір укладається на підприємствах незалежно від форм власності, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, є обов'язковим до виконання суб'єктами трудових відносин.У змісті колективного договору: 1) конкретизуються правові норми, встановлені державою. Наприклад конкретизується тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці; 2) встановлюються умови праці, якщо згідно із законодавством це віднесено до компетенції суб'єктів договірного регулювання. Сторони встановлюють особливості оплати праці працівників конкретного підприємства; 3) може йтися про підвищення рівня пільг і гарантій, встановлених законодавством. Так, за кошти роботодавця для працівників можуть додатково встановлюватися пільги і компенсації; 4) заповнюються прогалини у трудовому праві.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін, зокрема:- зміни в організації виробництва та праці;- нормування й оплата праці, встановлення розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);- участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);- режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;- умови і охорона праці;- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників та ін.

Колективний договір підлягає реєстрації органами державної виконавчої влади. Він набирає чинності від дня підписання його сторонами або від дня, зазначеного в ньому, і діє до часу укладення нового договору чи перегляду чинного.Контроль за виконанням здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали, або уповноваженими представниками. Щорічно у строки, передбачені колективним договором, сторони звітують про його виконання.Працівники реалізують право на працю через укладання трудового договору.

40.Особливості трудової діяльності неповнолітніх.

За загальним правилом, на роботу приймаються особи, яким виповнилося 16 та більше років.За згодою одного з батьків чи особи, котра його заступає, як виняток, можуть прийматися особи, яким виповнилося 15 років. А для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час можуть прийматися на роботу і особи, яким виповнилося 14 років. В останньому випадку також потрібна згода одного з батьків чи особи, котра його заступає; відпустка неповнолітнім надається до закінчення перших шести місяців роботи, у зручний для них час, в розмірі 31 календарного дня. З першим прийняттям на роботу на підприємство, в організацію, установу неповнолітнім строк випробування не встановлюється. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21-річного віку, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові. Чинне законодавство забороняє застосування праці осіб молодше 18 років на тяжких роботах і на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Перелік цих робіт затверджено Міністерством охорони здоров'я України по 36 галузях народного господарства. Забороняється залучати працівників молодше 18 років і до нічних (із 22-ї години до 6-ї години ранку), надурочних робіт і робіт у вихідні дні, підіймання й переміщування речей, маса яких перевищує встановлені для підлітків граничні норми.1. Короткочасна робота - 1-2 підняття й переміщення вантажу; тривала - більш як 2 підняття й переміщення протягом 1 години робочого часу.2. Календарний вік визначається як кількість повних років, що відраховуються від дати народження. 3. До ваги вантажу включається вага тари й упакування. 4. Докладене м'язове зусилля під час утримання або переміщення вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість - не більше 3 хвилин, подальший відпочинок - не менше 2 хвилин. 1.Сумарна вага вантажу дорівнює добуткові ваги вантажу на кількість його підіймань (переміщень). 2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра і т. ін. 3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м. 4. Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

Соціологічні дослідження, що їх проводив Український НДІ проблем молоді, показують: нині друге місце за чисельністю серед безробітної молоді посідають випускники загальноосвітніх шкіл. Серед безробітної молоді велика частка осіб, які вперше шукають роботу. Серед них 38% - особи до 21 року, 33,9% - від 21 до 24 років, 28,1% - від 25 до 28 років. Тому, згідно з Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", держава гарантує працездатній молоді віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання в загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надання першого робочого місця на строк не менше двох років. Припинення трудових правовідносин неповнолітніх теж має певні особливості. Зокрема, чинне законодавство встановлює можливість розірвати трудовий договір не тільки з ініціативи самого неповнолітнього працівника, а й з ініціативи його батька чи матері, усиновителів чи піклувальників, державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю в разі, коли виконання трудового договору заважає навчанню неповнолітнього, загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси.

Звільнення ж неповнолітнього з ініціативи власника (уповноваженого ним органу), крім додержання загального порядку звільнення, на якому ми зупинялися раніше, вимагає також отримання згоди районної (міської) комісії у справах неповнолітніх. При цьому звільнення у випадках: змін в організації виробництва і праці (ліквідації, реорганізації, перепрофілювання підприємства, організації, установи, скорочення чисельності штату тощо); виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, здійснюється як виняток і не допускається без працевлаштування неповнолітніх.