
- •2 Модуль
- •1. Еволюція управління персоналом як підсистеми менеджменту організації. Управління персоналом і hrm
- •2. Завдання та функції управління персоналом.
- •3. Організація та зацікавлені групи.
- •4. Інституційні аспекти управління персоналом.
- •5. Склад і структура персоналу.
- •6. Організаційна структура управління персоналом.
- •7. Сутність та ієрархія правових норм у регулюванні трудових відносинах.
- •8. Нормативно-методичне забезпечення системи управлінні трудових відносинах.
- •9. Характеристика та механізм трудових відносин на рівні організації
- •10. Сутність, призначення та види трудових договорів.
- •11. Недоліки та проблеми укладання трудових договорів
- •12. Колективні трудові договори та угоди.
- •13. Умови і процедура розірвання трудових договорів.
- •14. Основні вимоги організації діловодства кадрових служб. Документаційне забезпечення управління персоналом.
- •15. Організація обліку і звітності по персоналу.
- •16. Колективна взаємодія в управління персоналом. Сутність і види колективів (груп).
- •17. Характеристика різних моделей поведінки індивіда в групі.
- •18. Специфіка роботи менеджера з неформальними групами; умови ефективності такої роботи.
- •19. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
- •20. Етапи розвитку колективу. Оцінка колективної взаємодії, соціоматриця.
- •21. Персонал в системі стратегічного управління організацією.
- •22. Стратегія управління персоналом організації: сутність, види, характерні риси.
- •23. Сутність та завдання політики управління персоналом (кадрової політики).
- •Основні складові(розділи) політики управління персоналом
- •24. Типи політики управління персоналом та їх характеристика.
- •25. Національно-культурні особливості політики управління персоналом.
- •26. Фактори, що впливають на специфіку політики управління персоналом.
- •27. Оцінка ефективності кадрової політики організації.
- •28 Взаємозв'язок кадрової політики та стратегії управління персоналом
19. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
• мотивація членів групи (стосунки в групі, очікування членів групи, соціально-психологічний клімат);
• структура влади в групі (питання влади та авторитету членів групи та підгруп);
• труднощі в комунікаціях;
• рівень приналежності;
• достатня чіткість у формуванні мети;
• чіткість відповідальності за результати та свобода діяльності як умова успішної діяльності групи;
-чисельність групи (оптимальною вважається група чисельністю 5-9 осіб);
-склад (структура) групи: ефективніше працюють групи, які складаються з людей різного віку, з різними ідеями, мисленням);
-групові норми;
-соц.-псих. Сумісність учасників групи (нонконформізм);
-статус членів групи;
-соц. ролі, які переважають в групі.
При спiльному виконаннi працiвниками окремих видiв робiт, зв'язаних iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих їм цiнностей, коли неможливо розмежувати матерiальну вiдповiдальнiсть кожного працiвника i укласти з ним договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, може запроваджуватися колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть. Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї. Письмовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть укладається мiж пiдприємством, установою, органiзацiєю i всiма членами колективу (бригади).
20. Етапи розвитку колективу. Оцінка колективної взаємодії, соціоматриця.
У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи).
На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками:
• він лише починає створюватись;
• члени колективу недостатньо знають один одного;
• вихованці неповною мірою усвідомлюють завдання;
• відсутня ініціатива в конкретній діяльності;
• відсутній актив.
Виходячи з ознак колективу на цій стадії і тактичної лінії діяльності вихователя, можна визначити такі напрями його роботи:
• вивчення членів колективу;
• забезпечення знайомства вихованців між собою;
• висунення конкретних завдань перед вихованцями;
• організація спільної діяльності, спрямованої на виконання означених завдань;
• сприяння формуванню активу.
Колективу на другій стадії розвитку властиві такі ознаки:
• сформувався актив;
• більшість вихованців підпорядковується меншості;
• члени колективу усвідомлюють свої завдання;
• актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань та організації колективної діяльності.
Провідна тактична лінія керівника: здійснювати керівництво колективом на демократичних засадах з опорою на актив. Тут діє принцип: "Ми вирішили разом з активом".
На другій стадії розвитку колективу починає діяти принцип паралельної дії: педагог впливає на вихованців через актив і одночасно тактовно і ненав'язливо здійснює безпосередній вплив. Це дієвий, але водночас і доволі тонкий інструмент формування колективу і забезпечення належних умов для життєдіяльності кожного його члена.
Далі настає період, коли колектив набуває ознак третьої стадії:
• більшість вихованців перейшла на бік активу, усвідомлює вимоги керівника;
• більшість підпорядковує собі меншість;
• колектив усвідомлює свої завдання;
• вихованці в змозі самі формувати нові завдання;
• органи самоврядування спроможності організувати колектив на виконання означених завдань
Тактична лінія діяльності керівника такого колективу: здійснювати управління через загальні збори з дотриманням демократичних основ.
Основні напрями роботи педагога з колективом на третій стадії:
• продовжує вивчати вихованців;
• включає активістів почергово у виконання керівних функцій;
• спільно з усім колективом визначає перспективні лінії діяльності.
Соціоматриця — це таблиця у формі матриці, в якій кількість рядків і стовпців дорівнює кількості членів групи. По горизонталі роблять позначки щодо ставлення індивіда до інших членів групи, а по вертикалі — інших членів групи до цього індивіда. При цьому позитивні вибори позначаються знаком «+», негативні — «–», взаємний вибір обводять кружком, у разі байдужого ставлення індивідів один до одного клітинка залишається незаповненою. Оскільки самовибори не враховуються, то клітинку по діагоналі заштриховують.