- •Фільтраційна поляризація, потенціали і електрохімічна активність.
- •2.Дифузійно- абсорбційні і дифузійні потенціали гірських порід.
- •3.Основні процеси і закони розподілу тепла в породі.
- •4.Властивості подвійного електричного шару
- •5.Полярицація зміщення (пружна), іонного пружного зміщення, пружного зміщення, релаксаційна (теплова) і їх характеристики.
- •9. Сумарна поляризація і діелектрична проникність.
- •Основні магнітні характеристики діа-, феро- і парамагнітних мінералів.
- •2.Класифікація порід за магнітною сприйнятливістю.
- •3.Звязок магнітних характеристик з іншими петрофізичними величинами.
- •4. Залежність характеристик намагніченості від тиску, температури і глибини залягання порід.
- •5.Як залежить діелектрична проникність від пористості і насиченості порід
- •3.1 Явище ядерно-магнітного резонансу.
- •3.2 Фізичні основи методу ямр.
- •3.Ядерно-магнітні властивості гірських порід
- •3.Визначення пористості гірських порід методом ямр?
- •4.Визначення водонасичення гірських порід методом ямр?
- •5.Параметри, що характеризують ядерно-магнітні процеси
- •1.Сформулюйте основні закони теплопровідності та назвіть теплові властивості гірських порід
- •3.Класифікація гірських порід за основними температурними коефіцієнтами.
- •2.Залежність теплопровідності і теплоємності гірських порід від температури і тиску.
- •4. Основні процеси і закони розподілу тепла в породах
- •5.Зв’язок теплопровідності з петрофізичними параметрами
- •6. Теплопровідність, Теплоємність, Температуропрові́дність гірських порід.
- •8. Основні теплофізичні параметри, одиниці їх виміру.
2.Дифузійно- абсорбційні і дифузійні потенціали гірських порід.
Потенціали
вільної дифузії спостерігаються на
границях розчинів солей різної
концентрації. Розглянемо, наприклад,
два розчини
різної концентрації (
),
що безпосередньо контактують між собою
.В такому випадку буде мати місце вільна
дифузія іонів (катіону
та аніону
)
із розчину з більшою концентрацією в
розчин з меншою концентрацією. Оскільки
різні іони мають різні розміри та
рухливості1
(
– рухливість катіону,
– рухливість аніону), то розчин з меншою
концентрацією набуває знаку більш
рухливого іону, а, відповідно, розчин з
більшою концентрацією – іншого знаку.
Таким чином породжується е.р.с. дифузії
(
),
величина якої в загальному випадку (для
розчинів різних солей) описується
відомим рівнянням В. Нернста:
, (2)
де:
та
– концентрації електролітів [моль/л];
– коефіцієнт дифузійної е.р.с. [мВ],
що визначається наступним чином:
(3)
Тут:
– універсальна газова постійна;
– температура, [K];
– число Фарадея;
– кількість катіонів та аніонів, на які
дисоціює одна молекула електроліту, та
їх валентності відповідно;
та
– рухливості катіонів та аніонів
відповідно, [См·см2/моль].
У випадку одно-одновалентних розчинів (як у нашому випадку – електроліт ) попередній вираз спрощується:
(4)
Середнє
значення рухливостей катіону
та аніону
при температурі
С
(291 К) дорівнюють:
= 40,
= 60 См·см2/моль.
Тоді:
Замінивши натуральний логарифм у виразі (2) десятковим та взявши до уваги, що концентрації іонів є обернено пропорційними питомим електричним опорам розчинів, вираз для дифузійної е.р.с. можна записати:
(5)
Підставивши значення констант, отримаємо:
(6)
Тут
мВ.
Таким чином, е.р.с., що виникає в результаті вільної дифузії, визначається тільки фізико-хімічними властивостями електролітів і залежить від співвідношення концентрацій розчинів. На границі двох розчинів з однаковою концентрацією дифузійна е.р.с. відсутня.
Дифузійно-адсорбційна е.р.с.
В реальних свердловинних умовах процес дифузії відбувається в присутності гірських порід, що характеризуються різними фізико-хімічними властивостями (проникність, пористість, адсорбційна активність та ін.). Гірська порода спричиняє на процес дифузії іонів тим більший вплив, чим більшою є її дисперсність (питома поверхня мінерального скелету). Річ у тому, що на поверхні твердої фази порових каналів формується подвійний електричний шар. Внутрішня обкладинка шару, зазвичай, є негативно зарядженою (за рахунок вибіркової адсорбції аніонів розчину скелетом гірської породи), а зовнішня – позитивно зарядженою . Якщо товщина шару є незрівнянно малою у порівнянні із розміром пор (як, наприклад, у чистому кварцовому пісковику), дифузія іонів відбувається згідно із раніше розглянутим законом вільної дифузії (присутністю гірської породи та її впливом на процес дифузії можна знехтувати, оскільки дифузійно-адсорбційна активність такої породи прямує до нуля). Тоді на границі такої породи (з мінералізацією пластової води ) і свердловини (з мінералізацією фільтрату бурового розчину ) утворюється дифузійно-адсорбційна е.р.с.
(7)
Отже,
для такого випадку
мВ.
Якщо
розміри пор є співставними за розмірами
із товщиною подвійного електричного
шару (як, наприклад, у заглинизованих
породах), вплив гірської породи на процес
дифузії стає досить значним і є тим
більшим, чим меншим є радіус пор гірської
породи (чим більшою є дисперсність
породи). У випадку чистих глин, радіус
пор яких є співрозмірним із розмірами
аніонів хлору, адсорбуватися та
утримуватися на поверхні твердої фази
гірської породи будуть насамперед
аніони, рухливість яких при цьому прямує
до нуля (
).
В той же час катіони натрію продовжують
рухатися в бік свердловини (за умови,
коли концентрація іонів у пластових
водах перевищує концентрацію у фільтраті
бурового розчину
,
що зазвичай має місце при дослідженні
свердловин). Тоді навпроти такої породи
менш концентрований буровий розчин
заряджається позитивно .Для чистих глин
та розчинів
при температурі
С
(291 К):
, (8)
де
мВ.
Таким
чином, для реальних свердловинних умов
та гірських порід різної літології в
залежності від їх дисперсності коефіцієнт
дифузійно-адсорбційної е.р.с.
змінюється від
мВ (чисті пісковики) до
мВ (чисті глини). Мірою відмінності
дифузійно-адсорбційної е.р.с.
від дифузійної е.р.с.
(та, відповідно,
від
)
являється коефіцієнт дифузійно-адсорбційної
активності
гірських порід. У загальному випадку
.
Для порід з низькою адсорбційною
активністю
,
коли
,
,
а для високодисперсних порід коефіцієнт
є достатньо великим, і в цьому випадку
.
Отже, в умовах свердловини процеси дифузії і адсорбції відбуваються спільно і призводять до утворення дифузійно-адсорбційної е.р.с. , що залежить не тільки від фізико-хімічних властивостей розчинів ( ) та співвідношень їх концентрацій, але й від фізико-хімічних (в т.ч. колекторських) властивостей гірських порід ( ).
Необхідно
підкреслити, що знак е.р.с. в свердловині
навпроти досліджуваної породи визначається
лише співвідношенням мінералізацій
(або опорів) пластової води та фільтрату
бурового розчину. Так, при
(розглянута вище теорія відповідає
цьому випадку) пласти-колектори
характеризуються негативними значеннями
,
а глини – позитивними. При оберненому
співвідношенні
та
(
),
навпаки – глини будуть відмічатися
негативними значеннями
,
а пласти-колектори позитивними.
