Лекція № 9-10 Тема: Психологія спілкування.

«Если вы хотите нравиться другим, надо говорить

о том, что они любят и их трогает, избегать споров

о вещах им безразличных, редко задавать вопросы

и никогда не давать повода думать, что ты умнее.»

Ф. Ларошфуко.

Прагматичний Дж. Рокфеллер, добре розумів значення спілкування у діловій діяльності, говорив: «Умение общаться – такой же покупаемый за деньги товар, как сахар или кофе. И я готов платить за это умение больше чем за какой – либо другой товар в этом мире!»

План

1. Поняття про спілкування.

2. Функції спілкування.

3. Комунікативний аспект спілкування.

4. Інтерактивний аспект спілкування.

5. Перцептивний аспект спілкування.

6. Бар’єри спілкування.

В результаті спілкування здійснюється передача і отримання об’єктивних знань про світ, здійснюється процес навчання та виховання, удосконалення розумових дій людини та їх спільної діяльності, встановлення та прояснення особистих та ділових взаємовідносин. Спілкування задовольняє багато різнобічних потреб: соціальних, культурних, пізнавальних, творчих, естетичних, потребу в інтелектуальному зростанні, моральному розвитку та багато інших. Людина без спілкування не може жити, розвиватися, творити серед людей. Якщо людина з народження була б позбавлена спілкування з людьми, вона б ніколи не стала б цивілізованою, культурною і морально розвиненою особистістю. Вона б до кінця життя була б приречена залишатися напівтвариною, лише зовнішньо нагадувати людину. Приклад: діти – мауглі.

Особливості спілкування у сучасному світі: розвиток цивілізації, постійне удосконалення засобів зв’язку і багато численних каналів інформації, призводить до протиріч між формою, засобами спілкування та його змістом і глибиною. З однієї сторони людина може без великих зусиль встановити контакт з суб’єктом, який знаходиться далеко від неї; з іншої сторони – удосконалення засобів зв’язку не забезпечує якість і глибину спілкування. Існує такий феномен, як самотність у натовпі – самотність серед людей, особливо в великих містах. Багато засобів комунікації створюють ілюзію спілкування. Робота з комп’ютером ябо перегляд вечірніх телепередач сприяє розвитку відчуття взаємодії з іншими. Так, соціологи встановили, що середня міська, сучасна людина проводить біля телевізора приблизно 5 годин на день. Це небезпечна тенденція, тому, що у суб’єкта, який дивиться цікаву для нього інформаційну телепередачу, створюється ілюзія присутності іншої людини і спілкування з нею. Якщо індивід систематично дивиться будь – яку телепередачу, у нього створюється ілюзія, що він знайомий з ведучим, відчуття, що він добре його знає, хоча насправді він має деяке стійке уявлення про телевізійний образ.

Спілкування – процес взаємодії між двома чи кількома особами, що полягає в обміні інформацією пізнавального чи емоційно – оцінного характеру. Спілкування належить до базових категорій психології. Його соціальна функція полягає в тому, що воно є засобом передавання суспільного досвіду. Завдяки спілкуванню утворюються спільноти людей, в яких налагоджується взаємодія і виробляються соціальні норми поведінки.

Люди постійно взаємодіють між собою, що є необхідною передумовою задоволення їх потреб. Жодна людська спільнота не може ефективно діяти, якщо індивіди, які до неї належать, не встановлять між собою контакт і не досягнуть належного взаєморозуміння. Вся історія людства є історією взаємодії людей. Однієї з найважливіших форм такої взаємодії є спілкування. Через нього люди організовують різні види теоретичної та практичної діяльності, обмінюються інформацією, досягають взаєморозуміння, взаємно впливають один на одного, формують свій світогляд.