10.5. Фінансова санація підприємства як інструмент

протидії банкрутству

У системі заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства та виходу його з економічної кризи застосовується так звана санація.

Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника у довгостроковому періоді.

У законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дається поняття “санація” і “досудова санація”.

Досудова санація – це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його банкрутству шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення справи про банкрутство. Термін проведення досудової санації – не більше 12 місяців.

У разі прийняття рішення про проведення досудової санації підприємство за участю представників уповноваженого органу та кредиторів у місячний термін складає план санації та подає його на затвердження уповноваженому органу.

План досудової санації має містити:

• реквізити підприємства (повна назва, юридична адреса, організаційно-правова форма, орган управління);

• відомості про фінансово-господарський стан;

• заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв, відчуження основних засобів, передача майна в оренду, відстрочення та (або) розстрочення платежів, переоформлення короткотермінових кредитів на довготермінові, скорочення чисельності працівників тощо) і терміни їх дії;

• розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів;

• визначення джерел фінансування заходів (зобов’язання інвесторів, кредиторів щодо погашення боргу або надання фінансової допомоги, кошти, державного бюджету, кошти, отримані від оренди майна, відчуження основних засобів, погашення дебіторської заборгованості, кредити банків тощо);

• умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації (набуття права власності на майно підприємства, розпорядження частиною його продукції, оренда майна підприємства, задоволення вимог кредиторів через переведення боргу або його частини на інвестора тощо);

• очікувані наслідки досудової санації.

Контроль за виконанням плану досудової санації здійснює уповноважений орган. Право вибору умов санації залишається за боржником у випадку, коли він сам звернувся до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом.

Санація підприємства в рамках судових процедур передбачає застосування таких типів процедур:

• розпорядженням майном боржника;

• мирова угода;

• санація (відновлення платоспроможності);

• ліквідація банкрута.

Мирова угода укладається, коли боржник перебуває під загрозою неплатоспроможності та з власної ініціативи звертається з заявою до господарського суду щодо порушення справи про своє банкрутство. Рішення про укладання мирової угоди приймається більшістю голосів кредиторів. У проекті мирової угоди вказуються пропозиції боржника за такими показниками: обсяг початкового погашення заборгованості; бажана сума списання боргу; бажаний період пролонгації заборгованості; форма платіжних поступок кредиторів (списання чи пролонгація). Проект мирової угоди затверджується господарським судом і є підставою для припинення справи про банкрутство підприємства.

Рішення про проведення санації підприємства чи про його ліквідацію приймається на підставі висновків санаційного аудиту. Він здійснюється на підставі публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємств. Санаційний аудит здійснюється з метою оцінки санаційної спроможності підприємства. Для досягнення цієї мети вирішуються такі завдання:

• провадиться причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

• визначається глибина фінансової кризи та можливості її подолання;

• робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;

• здійснюється економіко-правова експертиза наявної у підприємства санаційної концепції;

• робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації підприємства.

Рішення про проведення санації боржника у процесі провадження справи про банкрутство схвалюється у таких випадках:

1. Якщо боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство. Одночасно з поданням заяви боржник повинен подати до суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, іншу інформацію, яка характеризує фінансово-майновий стан підприємства. А також запропонувати умови укладання мирової угоди та проведення санації.

2. Коли після закінчення місячного терміну від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення щодо порушення справи про банкрутство даного підприємства, надійшли пропозиції від фізичних або юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів і господарським судом пропозиції із санації неплатоспроможного підприємства.