Тема 10. Банкрутство і фінансова санація

підприємства

10.1. Поняття банкрутства. Банкрутство як результат

розвитку кризових явищ у діяльності

підприємства

Будь-яка підприємницька діяльність пов’язана з ризиком. Невизначеність ситуації для підприємця полягає у тому, що вона залежить від багатьох мінливих чинників, що впливають на діяльність підприємства. Підприємництво завжди зв’язано з невизначеністю економічної кон’юнктури, що постає зі змінами попиту та пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва тощо. Джерелом невизначеності є усі фази розробки й реалізації туристичного продукту. За відсутності кваліфікованого менеджменту, недостатності ліквідних засобів, при зростанні дебіторської та кредиторської заборгованості, при затримуванні або не здійсненні вчасно платіжних зобов’язань зменшується фінансова стійкість туристичного підприємства, тобто створюються умови для його банкрутства.

Банкрутство – це неспроможність підприємства задовольнити в установлений строк пред’явлені до нього кредиторами вимоги й виконати зобов’язання перед бюджетом у зв’язку з недостатністю у нього ліквідних активів.

Зовнішні ознаки загрози банкрутства туристичного підприємства:

• призупинення поточних платежів, підприємство не забезпечує виконання вимог кредиторів;

• збільшення частки дебіторської заборгованості в активах підприємства;

• збільшення заборгованості акціонерам, партнерам, працівникам;

• затримка з наданням звітності.

Фактори, що можуть спричинити фінансову кризу на туристичному підприємстві, поділяються на зовнішні, чи екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства) і внутрішні, чи ендогенні (які залежать від підприємства).

До основних екзогенних факторів кризи на підприємстві відносяться такі:

• спад кон’юнктури в економіці в цілому;

• банкрутство боржників;

• значний рівень інфляції;

• зменшення доходів населення й падіння платоспроможного попиту;

• нестабільність господарського й податкового законодавства;

• нестабільність валютного і фінансового ринків;

• посилення конкуренції в галузі;

• посилення міжнародної конкуренції;

• криза окремої галузі;

• посилення монополізму на ринку;

• демографічні;

• політична нестабільність в країні місцезнаходження туристичного підприємства чи в країнах, до яких воно відправляє туристів;

• сезонні коливання.

Основними ендогенними факторами виникнення фінансової кризи на туристичному підприємстві можуть бути такі:

• зростання дебіторської заборгованості;

• дефіцит власних оборотних коштів;

• неефективність фінансових вкладень;

• відсутність договірної дисципліни;

• відсутність стратегічної спрямованості дій підприємства;

• низька якість менеджменту;

• низький рівень маркетингу і втрата існуючих ринків збуту туристичних продуктів;

• незадовільне використання виробничих ресурсів;

• низький рівень кваліфікації персоналу;

• відсутність інновацій;

• дефіцит фінансування.

Наслідки впливу вищенаведених факторів на фінансово-господарську діяльність підприємства можуть бути такими:

• втрата клієнтів і покупців туристичного продукту (агентської мережі);

• зменшення кількості замовлень і контрактів з продавцями послуг;

• збільшення собівартості й різке зниження продуктивності праці;

• збільшення розміру неліквідних оборотних засобів;

• послаблення фінансового контролю;

• виникнення внутрівиробничих конфліктів і плинності кадрів;

• збільшення тиску на ціни;

• посилення скарг клієнтів і туристів на якість обслуговування;

• суттєве зменшення обсягів реалізації і, як наслідок, недоотримання виручки від реалізації туристичного продукту.

Усе перераховане свідчить про наявність фінансової кризи на туристичному підприємстві, що в свою чергу може призвести до його банкрутства. Банкрутство підприємства є наслідком одночасного впливу на нього як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.