Тема 2. Грошові розрахунки на

туристичному підприємстві

2.1. Сутність та основні принципи організації грошових

розрахунків

У процесі здійснення виробничо-господарської діяльності (виробництво та реалізація туристичного продукту, отримання й розподіл грошових доходів і накопичень) туристичні підприємства вступають у різні розрахунково-грошові відносини з іншими підприємствами, організаціями, фінансово-кредитними інституціями, фізичними особами тощо. Ці відносини пов’язані з оплатою товарів і послуг, перерахуванням податкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів, виплати зарплати тощо.

Розрахунки туристичного підприємства здійснюються готівкою або за допомогою безготівкових перерахувань через банківські установи, але вони завжди мають грошову форму.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, що здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли кошти списуються з рахунка платника та зараховуються на рахунок отримувача коштів.

У залежності від об’єктів платежів, безготівкові розрахунки туристичного підприємства поділяються на дві групи:

• розрахунки за товарними операціями – це операції, пов’язані з рухом туристичного продукту, розрахунки з виробниками туристичних продуктів, покупцями, комісіонерами, комітентами;

• розрахунки за нетоварними операціями – це операції не пов’язані з рухом туристичного продукту, а обумовлені тільки рухом грошових коштів. До них відносяться розрахунки з бюджетом, з фінансово-кредитними установами – погашення кредитів, сплата відсотків за користування кредитом, сплатою фінансових санкцій – пені, штрафів, неустойок за порушення розрахунково-платіжної дисципліни та ін.

У залежності від місця здійснення платежу й місцезнаходження платника і отримувача, розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні.

Місцеві розрахунки здійснюються між покупцем і продавцем туристичного продукту, якщо їх обслуговує одна банківська установа або коли банк продавця і банк покупця знаходяться в одному населеному пункті.

Міжміські розрахунки здійснюються між покупцем і продавцем через банки (продавця і покупця), що знаходяться в різних населених пунктах.

Міжнародні розрахунки здійснюються за операціями купівлі-продажу через банк продавця, яким є зарубіжний банк.

Готівкові розрахунки туристичного підприємства здійснюються через касу підприємства. При цьому туристичне підприємство - отримувач коштів повинне суму отриманої готівки провести через касову книгу й повернути готівку в повному обсязі на свій рахунок у банк. Використання готівки пов’язане з розрахунками фізичних осіб, що купують туристичні путівки, виплатою заробітної плати працівникам підприємства тощо. Такий порядок дає змогу контролювати своєчасну сплату податків, внесків та інших обов’язкових платежів до позабюджетних фондів, розмір яких залежить від фонду оплати праці.

Ефективність діяльності туристичного підприємства певною мірою залежить від організації грошових розрахунків, яка здійснюється у відповідності з такими принципами:

• грошові кошти туристичного підприємства зберігаються на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між туристичним підприємством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування;

• туристичне підприємство має право самостійного вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку;

• туристичне підприємство самостійно (без участі банків) обирає форму розрахунків і закріплює їх у своїх договорах і угодах;

• кошти з рахунка туристичного підприємства списуються за розпорядженням його власника (крім випадків безспірного списання коштів за рішенням судових органів);

• поточні рахунки туристичним підприємствам відкриваються тільки за умови повідомлення про це податкового органу;

• платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.