Платоспроможність характеризується достатньою кількістю оборотних активів підприємства для погашення своїх короткострокових боргових зобов’язань.

Розрізняють ліквідність балансу і ліквідність активу. При ліквідності балансу термін перетворення активів на гроші відповідає терміну погашення зобов’язань. Ліквідність довгострокових і поточних активів визначається терміном, що необхідний для перетворення активів на гроші. Баланс підприємства вважається ліквідним, а підприємство платоспроможним, якщо під час порівняння згрупованих активів і зобов’язань виявиться, що активів вистачає для покриття зобов’язань підприємства. Якщо ж активів не вистачає – підприємство вважається неплатоспроможним. Фінансова стійкість підприємства відображена в наступній балансовій моделі:

А1 + А2 + А3 + А4 = П1 + П2 + П3 + П4, (8.6)

де А1 – найбільш ліквідні активи – грошові кошти

підприємства та короткострокові фінансові

вкладення;

А2 – активи, що швидко реалізуються – дебіторська

заборгованість;

А3 – активи, що реалізуються повільно – запаси і затрати

ІІ розділу балансу;

А4 – активи, що важко реалізуються – основні засоби,

нематеріальні активи, капітальні вкладення;

П1 – найбільш термінові зобов’язання – кредиторська

заборгованість;

П2 – короткотермінові пасиви – короткострокові кредити

банку;

П3 – довгострокові пасиви – довгострокові кредити і

позичкові кошти;

П4 – постійні пасиви – власні кошти.

Активи згруповані в міру їх ліквідності, а пасиви – в міру їх терміновості.

Платоспроможність підприємства визначається як перевищення його активів по мірі ліквідності над зобов’язаннями по мірі терміновості.

Для визначення ліквідності балансу слід порівняти підсумки згрупованих активів і пасивів. Баланс вважається ліквідним, якщо:

А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≤ П4.

Оцінка ліквідності та платоспроможності здійснюється за допомогою таких показників.

▪ Величина власних оборотних коштів (капітал, що функціонує). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства, визначається як різниця між поточними активами і поточними зобов’язаннями:

К_функ. = (ПА – ПЗ), або З + ДЗ - КЗ, (8.7)

де З – запаси;

ДЗ – дебіторська заборгованість;

КЗ – кредиторська заборгованість.

Зростання цього показника в динаміці – позитивна тенденція, що свідчить про ефективність управління підприємством.

▪ Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (К_м) показує, яку частину власних оборотних коштів складають грошові кошти (високоліквідні активи), розраховується за формулою:

або (8.8)

де ГК – грошові кошти;

К_функ. – капітал, що функціонує (власні оборотні

кошти).

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів виступає як індикатор змін умов надходження грошових коштів та їх витрачання. Зменшення цього показника свідчить про можливе уповільнення погашення дебіторської заборгованості, а збільшення – про зростаючу можливість відповідати за поточними зобов’язаннями. Рекомендоване значення показника > 0,3.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), (К_зл). Характеризує співвідношення поточних активів (запаси, затрати, дебіторська заборгованість, грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення та інші поточні активи) до поточних зобов’язань (короткострокові кредити і позики, кредиторська заборгованість):

, або (8.9)

Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його – позитивна тенденція. Реальне значення показника залежить від щоденної потреби туристичного підприємства у вільних грошових ресурсах і може коливатися від 1 до 2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (“лакмусовий папірець”), (К_шл) показує співвідношення більш ліквідної частини поточних активів (без вартості запасів) до величини поточних зобов’язань:

, або (8.10)

де ДЗ – дебіторська заборгованість.

Рекомендоване значення показника > 1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності), (К_ал):

, або (8.11)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найжорсткішим критерієм ліквідності туристичного підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за потреби погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника – 0,2.