8.4. Оцінка та аналіз майнового стану підприємства

Усе майно, яке належить туристичному підприємству і відображено в його балансі, становить його активи. Активи – це економічні ресурси підприємства, складаються із суми необоротних, оборотних (поточних) та інших активів. Оцінка майнового стану дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства. Туристичні підприємства, що займаються туроператорською діяльністю, формують та реалізують туристичний продукт, значні кошти витрачають на рекламу, формування ділової репутації та іміджу, розробку програмних продуктів, формування баз даних, придбання інформації тощо. Тому для цих підприємств доцільно здійснювати оцінку нематеріальних активів, їх склад і структуру. Для капіталомістких об'єктів галузі, таких як готельне господарство, кемпінги, мотелі, засоби розміщення на транспорті тощо, склад майна яких включає значну частку основних засобів, необхідно дослідити структуру цих засобів, визначити показники, що характеризують їх рух, а отже, й інтенсивність господарської діяльності.

Для оцінки майнового стану туристичного підприємства розраховують такі показники:

• сума господарських коштів, що є в розпорядженні підприємства (результат нетто-балансу);

• коефіцієнт зносу основних фондів;

• коефіцієнт оновлення основних фондів;

• коефіцієнт вибуття основних фондів.

Сума господарських коштів, що є в розпорядженні підприємства (результат нетто-балансу), дає загальну вартісну оцінку активів, що знаходяться на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу туристичного підприємства.

Коефіцієнт зносу основних фондів характеризує частку зношених основних фондів у загальній їх вартості, розраховується за формулою:

(8.3)

де З_оф – сума зносу ОФ;

ОФ_б – балансова вартість ОФ.

Коефіцієнт оновлення основних фондів показує, яку частину ОФ на кінець звітного періоду становлять нові ОФ, розраховується за формулою:

(8.4)

де ОФ_вв – вартість введених ОФ;

ОФ_{б кn} – балансова вартість ОФ на кінець періоду, що

аналізується.

Коефіцієнт вибуття ОФ показує інтенсивність вибуття ОФ, розраховується за формулою:

(8.5)

де ОФ_вив – балансова вартість ОФ, які вибули за період,

що аналізується;

ОФ_nn – балансова вартість ОФ на початок періоду,

що аналізується.

8.5. Оцінка показників ліквідності та платоспроможності

підприємства

Ліквідність туристичного підприємства – це його здатність швидко і без втрат перетворити свої активи на гроші для оплати своїх зобов’язань. Ступінь ліквідності характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Показник ліквідності може виступати як індикатор платоспроможності підприємства. Якщо показник ліквідності погіршується, тобто потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження, це означає що воно неефективно управляє своїми активами та зобов’язаннями. Зниження ліквідності призводить до зниження рентабельності підприємства, зростання збитків, втрати контролю над управлінням капіталом.