Тема 7. Кредитування підприємства

7.1. Сутність кредиту та його види

У процесі своєї діяльності кожне туристичне підприємство періодично стикається з необхідністю залучення додаткових фінансових ресурсів. Тимчасова потреба у грошових коштах може виникати за таких причин:

• унаслідок часового розриву між надходженням грошових коштів на поточний рахунок підприємства та понесеними виробничими витратами;

• сезонність виробництва;

• впровадження та придбання нової техніки та технології;

• розробка та виробництво нової продукції.

Ці причини й обумовлюють об’єктивну необхідність використання підприємствами у господарському обороті кредиту.

Кредит – це позичковий капітал, що передається у тимчасове використання, у грошовій, товарній або нематеріальній формі на умовах повернення забезпеченості, терміновості, платності та цільового використання.

Кредити, що надаються підприємствам, класифікуються за такими ознаками.

Залежно від форми руху вартості виділяють дві форми кредиту – товарну і грошову.

За видами кредит поділяється на:

• банківський;

• комерційний (товарний);

• державний;

• лізинговий.

Банківський кредит – це основний вид кредиту, який надається комерційними банками суб’єктам господарювання для покриття тимчасових фінансових труднощів. Банківський кредит класифікується за наступними ознаками.

За призначенням та характером використання коштів:

• кредитування оборотного капіталу;

• кредитування основного капіталу;

• викуп приватизованого підприємства.

За формами забезпечення позик:

• забезпечені (ломбардні);

• незабезпечені (бланкові).

За строком використання позик:

• термінові;

• короткострокові;

• середньострокові;

• довгострокові;

• безтермінові;

• прострочені;

• відстрочені (пролонговані).

За методами надання розрізняють позики, що надаються:

• в одноразовому порядку;

• відповідно до відкритої кредитної лінії;

• гарантовані (резервні) кредити;

• із заздалегідь обумовленою датою надання;

• із наданням при виникненні необхідності.

За способами погашення розрізняють позики, що погашаються:

• поступово;

• одночасною сплатою після закінчення строку;

• відповідно до особливих умов, що передбачені у кредитній угоді.

За характером та способом сплати проценту:

• з фіксованою процентною ставкою;

• з плаваючою процентною ставкою;

• зі сплатою процентів у міру використання позичених коштів;

• зі сплатою процентів одночасно з отриманням позичених коштів (дисконтний кредит).

За кількістю кредиторів позики поділяються на:

• такі, що надаються одним банком;

• консорціумні;

• паралельні.

7.2. Особливості короткострокового та довгострокового

банківського кредитування

Комерційні банки можуть надавати суб’єктам підприємницької діяльності наступні види кредитів та банківських послуг:

• строковий кредит – надається цілком відразу після укладання кредитної угоди;

• кредитна лінія – це згода банку надати кредит у майбутньому в розмірах, що не перевищують заздалегідь обумовленої суми за певний період часу без додаткових переговорів;

• контокорентний кредит (овердрафт) – це короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад залишок його коштів на поточному рахунку (в межах заздалегідь обумовленої суми) через дебетування його поточного рахунка;

• кредит під облік векселів – короткостроковий кредит, який банк надає пред’явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку виконання зобов’язань за ними і сплачуючи пред’явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту;

• акцептний кредит – це позика, яка передбачає акцептування банком інкасованого підприємством-позичальником переказного векселя, за умови, що підприємство надає в розпорядження банку вексель до строку його оплати;

• авальний кредит – це позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов’язання підприємства у формі поручительства або гарантії;

• факторинг – система фінансування, за умовами якої підприємство-постачальник товарів переуступає комерційному банку короткострокові вимоги за торгівельними операціями.

Згідно з діючим законодавством, комерційний банк не може надавати кредити підприємствам на покриття збитків від фінансово-господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів господарських товариств. Не можуть отримати банківські кредити й такі підприємства:

• проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації);

• під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, що пов’язані із затримками в поставках товарів, виконання робіт, надання послуг;

• коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.