Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичні вказівки до курсових робіт (методика...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
124.42 Кб
Скачать

Малюнки

Ілюстраціями в курсових роботах іменуються графіки, схеми, фотографії. Слід пям'ятати, що кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Всі ілюстрації в наукових роботах позначаються словом «малюнок», яке на аркуші скорочується і наводиться разом з порядковим номером ілюстрації, наприклад, Мал. 1.

Всі ілюстрації повинні бути пронумеровані. Нумерація їх зазвичай буває наскрізною, тобто через всю роботу. Якщо ілюстрація в роботі єдина, то вона не нумерується.

У тексті на ілюстрацію робляться посилання, що містять порядкові номери, під якими ілюстрації поміщені в курсовій роботі.

Кожну ілюстрацію необхідно забезпечувати підписом, знизу ілюстрації (розкриваючу його зміст), який повинен відповідати основному тексту і самій ілюстрації. В підписі дається також розшифровка умовних позначень на малюнку (цифрових і буквених).

Якщо малюнки малі, то можна помістити їх дещо на одному аркуші, але з окремою нумерацією. Сторінки з малюнками нумеруються разом з текстом наскрізною нумерацією.

Фотографія – особливо переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. Вона застосовується тоді, коли необхідно з документальною точністю зобразити предмет або явище зі всіма його індивідуальними особливостями.

Як правило, графічні малюнки будуються в прямокутній системі координат; нанесення масштабних цифр по осях координат обов'язкове для будь-якого графіка. Осі абсцис і ординат викреслюються суцільними лініями. На кінцях координатних осей стрілок не ставлять. Цифри ставляться зовні контура. Написи, що позначають величини, відкладені по осях, мається свій в розпорядженні рядок паралельно осі. В написі указують назву відкладеної величини і одиниці вимірювання. На графіках потрібно обов'язково наносити крапки, відповідні експериментальним даним.

Якщо крива, зображена на графіку, займає невеликий простір, то для економії місця числові розподіли на осях координат можна починати не з нуля, а обмежувати тими значеннями, в межах яких розглядається дана функціональна залежність.

Малюнок повинен містити мінімум написів, які слід замінити цифровими або буквеними позначеннями, розшифрованими в підписі до малюнка.

    1. Оформлення посилань і списку бібліографічних джерел Посилання

Посилання в тексті на номер малюнка, таблиці, сторінки, глави пишуть скорочено і без значка «№», наприклад: див. мал. 3, табл. 4, з. 34, гл. 2. Якщо вказані слова не супроводжуються порядковим номером, то їх слід писати в тексті повністю, без скорочень, наприклад, «з малюнка видно, що.», «таблиця показує, що.» і т.д.

Посилання в тексті на окремий розділ роботи, що не входить до складу даної фрази, беруть в круглі дужки, поміщаючи попереду скорочення «див.».

Посилання на джерела фактичної інформації і літературу в тексті наукової роботи роблять відповідно до порядкового номера даного джерела в списку використаних літературних джерел, беручи дану інформацію в квадратні дужки, наприклад [14]. Рекомендується також указувати сторінку, на якій знаходиться інформація, що використовується, наприклад, [15, С. 28], що означає: джерело 15, сторінка 28.

Якщо джерело, на яке посилається автор роботи, не міститься в списку літератури, то в круглих дужках наводять перші слова назви або ініціали авторів, а також рік видання, наприклад: (Терещенко О.М., 1999).

Підрядкові посилання (зноски) на джерела використовують в тексті курсової роботи, коли посилання потрібні по ходу читання, а всередині тексту їх розмістити неможливо або небажано, щоб не ускладнювати читання і не утрудняти пошуки при наведенні довідки.

Посилання нумерують в послідовному порядку (1,2,3.) в межах кожної сторінки, без дужок і крапок. На кожній наступній сторінці нумерацію посилань починають спочатку.

Знак посилання, якщо примітка відноситься до окремого слова, повинен стояти безпосередньо біля цього слова, якщо ж воно відноситься до речення (або групі речень), то – в кінці. По відношенню до розділових знаків знак зноски ставиться перед ним (за винятком питального і окличного знаків і багатокрапки).

Прізвища іноземних авторів в тексті пишуться в російській транскрипції, в списку літератури – в оригінальній.