7.4.Інтернаціональні форми дії закона нерівноваги економічного розвитку.

Закон нерівномірності світового економічного розвитку — специфічний економічний закон капіталістичного способу виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, сталі, суттєві зв'язки між загальним поступальним розвитком підприємств, галузей, різних сфер економіки окремих країн та регіонів світового господарства, з одного боку, і нерівномірним прогресом окремих елементів системи продуктивних сил та відносин економічної власності в межах різних галузей, сфер економіки тих чи інших країн в масштабах світового господарства, його окремих регіонів і країн — з іншого.

Поступальний прогрес різних ланок національної та світової економіки замовлений дією закону зростання потреб окремої людини, трудового колективу, соціальних верств, класів і цілих націй, законами і суперечностями розвитку продуктивних сил. Нерівномірність прогресу окремих елементів системи продуктивних сил та відносин економічної власності в різних складових національного та світового господарства зумовлена неоднаковим розміщенням природних ресурсів у масштабі планети, різноманітністю кліматичних умов, соціобіологічної (у тому числі економічної) природи людей, класів і націй (їх менталітету), наукових відкриттів і відповідних революційних зрушень у структурі технологічного способу виробництва, боротьбою між окремими верствами, класами, економічною політикою держави та іншими факторами.

Найпростішою формою дії цього закону є нерівномірність і стрибкоподібність розвитку окремих підприємств та галузей економіки. У свою чергу, нерівномірність їх розвитку виражається у формі стрибкоподібного розвитку монополістичних об'єднань всередині галузей, країн та транснаціональних компаній — у межах світового господарства і його регіонів. Оскільки активи ТНК на початку XXI ст. становили майже 14 трлн дол., обсяг інвестицій 4 трлн дол., а могутність деяких з них перевищує економічний потенціал цілих країн, то нерівномірність їх розвитку посилює нерівномірність розвитку цілих регіонів світового господарства.

За НТР специфічний характер дії цього закону виявляється у нерівномірному освоєнні досягнень науки і техніки в окремих країнах. Так, на США на початку XXI ст. припадало понад 45 % світових витрат на розвиток НДДКР. Американські ТНК здійснюють у країні до 90 % таких витрат, у філіалах розвинутих країн — майже 8 %, у слаборозвинутих країнах — 1 %.

Оскільки підприємство виступає єдністю речового змісту (процесів, що характеризують розвиток продуктивних сил та техніко-економічних відносин, тобто технологічного способу виробництва) і суспільної форми (процесів, що характеризують розвиток відносин економічної власності), то нерівномірність економічного розвитку конкретизується у нерівномірному розвитку цих двох сторін. Нерівномірність економічного розвитку технологічного способу виробництва у межах підприємства виявляється у нерівномірному розвитку техніки і технології, проведенні НДДКР, підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня найманих працівників, управлінських кадрів, впровадженні новітніх форм і методів організації виробництва, поглибленні одиничного поділу праці. Нерівномірність розвитку економічної власності на підприємстві виявляється, з одного боку, у невідповідності змін між прогресом технологічного способу виробництва у межах підприємства загалом і окремих його елементів зокрема та еволюцією відносин привласнення між різними категоріями найманих працівників і власниками підприємства — з іншого. Якщо керівництво підприємства не узгоджуватиме через господарський механізм зростання продуктивності праці на підприємстві і оптимальну частку найманих працівників у створеному ними додатковому продукті, то це буде важливим фактором послаблення могутності компаній (ТНК).

Із завершенням формування світового господарства та територіального поділу світу продовжують нерівномірно розвиватися окремі країни і цілі регіони. Однією з особливостей дії закону нерівномірного економічного розвитку є те, що боротьба за зовнішні ринки збуту, джерела сировини, сфери прикладання капіталу тощо діє як важливий фактор посилення нерівномірності розвитку окремих розвинутих країн, цілих регіонів світового господарства, зокрема — групи найрозвинутіших держав та слаборозвинутих країн.

Помітно впливають на нерівномірність розгортання НТР в різних країнах інформаційні технології (найновіші супер- та мінікомп'ютери, засоби зв'язку та ін.). Інтернаціоналізація продуктивних сил, особливо науки, забезпечує можливість стрімкого розвитку окремих держав за рахунок використання винаходів, патентів, ліцензій. Яскравим прикладом швидкого поступу є Японія, яка мало витрачає на військові цілі (у 2003 р. її витрати були в 10 разів менші, ніж у США). Важливу роль у цьому процесі відіграє консолідадія народу, його дух, енергійність, розвиток освіти, кваліфікації, виховання молоді тощо.

Дія закону нерівномірного економічного розвитку значною мірою залежить від особливостей розвитку та функціонування в певній країні закону адекватності виробничих відносин (економічної власності) характеру і рівню продуктивних сил, зокрема від оптимального поєднання типів і форм власності. Важливою є злагоджена робота господарського механізму, оптимальне співвідношення ринкових важелів регулювання економіки з державним регулюванням, наявність науково обґрунтованої політики економічних перетворень тощо.Крім законів розвитку світового господарства, діють окремі закономірності: транснаціоналізація і глобалізація світового господарства; зростання ролі наднаціональних економічних органів у посиленні глобалізації; розвиток економічної інтеграції, внаслідок якої виникає інтегрована капіталістична власність та ін.