- •Розділ і. Теоретичні засади дослідження методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5‑6‑х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру
- •Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у системі навчання образотворчому мистецтву як психолого-педагогічна проблема
- •1.2. Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру
- •1.3. Види пейзажного живопису
- •Основи композиції у пейзажі. Лінійна та повітряна перспектива. Колористичні завдання та техніки виконання пейзажу
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ іі. Методичні рекомендації щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва
- •2.1. Місце пейзажного жанру в образотворчій діяльності учнів
- •2.2. Шляхи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення пейзажного жанру
- •2.3. Конспект уроку для 6-го класу за програмою «образотворче мистецтво»
- •Структура уроку
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів.
- •Картка-схема
- •2.4. Сценарій виховного заходу на тему: «Пейзажний живопис у творчості в. Д. Полєнова»
- •Структура виховного заходу
- •Хід заходу
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ ііі. Творча робота
- •3.1. Процес виникнення творчого задуму: пошук художнього образу, композиції, вибір техніки
- •3.2. Реалізація творчого задуму. Технологія виконання творчої роботи
- •Висновки до третього розділу
- •Висновки
- •Словник педагогічних та мистецтвознавчих термінів
3.2. Реалізація творчого задуму. Технологія виконання творчої роботи
В ескізі я мала можливість пошукати цікаву точку зору, продумати композицію, уточнити пропорції і т. д. Усі деталі в пейзажі пов’язані між собою і допомагають виразити загальну ідею композиції. У роботі визначена характеристика місцевості, а саме, вигляд українського села. Для зосередження уваги на більш характерних рисах місцевості, були вибрані найбільш типові об’єкти, притаманні для українського села, а саме, хати (білі із солом'яними стріхами) та дерев'яна церква. У процесі пошуку художнього образу емоційний вплив живописних засобів передано через гармонію кольорів, шляхом відтворення правдивого колористичного стану даного часу доби, тобто, сонячного дня.
Коли остаточний ескіз уже був затверджений керівником, я приступила до наступного етапу – роботі з картоном.
Малюнок робила вугіллям, який можна легко змахувати з поверхні шматочком ганчірки і таким чином виправляти, уточнювати його. Зроблений вугіллям малюнок потім я змахнула ганчіркою, так, щоб залишився лише слід від нього. Якщо вугілля не струсити, воно буде перемішуватися з фарбою і забруднювати її.
Спочатку весь пейзаж прописувала гарно розведеними фарбами, приблизно визначала кольори предметів і їх відношення по світлоті, потім переходила вже до більш густого письма. При цьому роботу увесь час вела цілком, переходячи від одного предмета на інший, а не так, щоб закінчити повністю одну якусь частину і потім приступати до наступної.
Якщо роботу доводиться переривати на добу або більше, то при продовженні верхній шар фарб потрібно зняти мастихіном або просочити маслом. Шар масляної фарби починає висихати, а з того, що на поверхні утворюється тонка плівка, яка потім буде все більш потовщуватися і, нарешті, висихати на всю товщину барвистого шару.
Якщо на шар фарби вже після утворення плівки нанести новий шар то, висихаючи, фарба стискається і розриває плівку нижнього шару. При цьому масло з цього шару сягає в нижній, і в результаті утворюються так звані пожухлості, при яких фарба втрачає глибину тону, блиск і виглядає глухою, млявою. Пожухлості після закінчення роботи можна усунути, просочивши ці місця маслом, але при цьому необхідно прослідкувати, щоб зайве масло не залишилося на поверхні барвистого шару. Якщо через кілька годин після просочення на картині залишаться блискучі плями (від масла, лежачого на поверхні барвистого шару) їх потрібно обережно витерти м'якою ганчіркою.
Олійні фарби добре лягають на відповідний грунт і дозволяють легко моделювати, тушувати і досягати найтонших непомітних переходів з тону в тон, так як довго залишаються сирими, причому при висиханні не змінюють свого первісного тону.
Але було б помилково думати, що масляний живопис не потребує жодних методів виконання, і дозволяє безкарно наносити один шар фарб на інший без усякої системи. Навпаки, дана техніка вимагає цілком певної системи виконання. Правда, дефекти при неправильному використанні матеріалів в олійного живопису не так скоро виявляються, як це спостерігається при тих же умовах в інших техніках живопису, але раніше чи пізніше вони виявляться неминуче. Тому, виконуючи власну роботу, я строго дотримувалася всіх правил та послідовності виконання картини у техніці олійного живопису.
