25. Голландія стає колоніальною державою

а) Донесення фірмі Фуггер від 24 липня 1599 р. з Амстердама

З восьми голландських кораблів, які чотирнадцять місяців тому вирушили звідси до Індії за прянощами, на цьому тижні повернулися чотири кораблі. Вони повернулися з багатим ванта­жем, їх головний вантаж – перець в 300 тюках, що становить понад 4 тис. пачок. Решта припадає на інші прянощі: мускат, корицю і т. п. Кораблі мають місткість 225, 215, 70 і 40 тюків.

Інші 4 кораблі з озброєними людьми залишилися в Банка. Вони вирушають на Молуккські острови і через кілька місяців повинні повернутись.

Тут це вважають важливою звісткою і дивуються, що кораблі завершили так швидко свою подорож. Вони пливли сім місяців в напрямі до Індії і спокійно стояли на якорі в Банка протягом двох місяців. Там вони дістали весь свій вантаж і пройшли назад за п’ять з половиною місяців.

У таку подорож ніколи не пускалися португальці. Індійці в Банка ставились до них з цілковитою дружелюб­ністю, і голландці оплатили всю шкоду, якої вони заподіяли 3 роки тому жителям Банка.

Тим часом португальці на трьох галерах вчинили напад на місто Бенеам, але індійці завдяки допомозі голландців перебили 800 португальців, а решту разом з їх кораблями захопили в полон.

Через те що цьому народові [голландцям] так пощастило в цій морській експедиції, вони, безперечно, відряджатимуть даль­ші експедиції, і якщо король Іспанії не стане їм на перешкоді, то з часом королівство Португалія і венеціанці зазнають великої шкоди. Ці кораблі оцінюються тричі по сто тисяч фламандських фунтів. Вони будуть щороку наводити порядок у справі [торгівлі] з прянощами і декому «зіб’ють компас»... Голландські штати знову збираються послати кораблі до Індії і відрядити королю Банка посла. Іспанський король повинен цьому перешкодити силою, інакше вони ніколи не залишать початого.

6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена

Листи з Амстердама повідомляють, що один голландський ко­рабель, який відплив від Канарських островів разом з 36 іншими кораблями в напрямі до Індії, відокремився від інших і приєд­нався до двох англійських піратів, які пограбували кілька кораб­лів в Іспанській затоці. Цей корабель увійшов в Тексель неда­леко від Амстердама. Напевно невідомо, що він привіз. Майже одночасно в Емден прибули з Бразилії два голландські кораблі, 1500 ящиків цукру. Чекають ще 3 кораблі з Бразилії.

Морські стосунки голландців з Індією все посилюються, що загрожує португальцям великою шкодою для всієї їх торгівлі.

в) Донесення фірмі Фуггер від 3 липня 1600 р. а Антверпена

З Голландії і Зеландії пишуть, що знову 4 кораблі з Ост-Індії та інші кораблі з Вест-Індії прийшли в Плімут (Англія), багато навантажені прянощами.

Вони везуть загалом 90 тюків перцю, який оцінюється в 324 тис. фунтів, крім того...

До того ж в Зеландії, Амстердамі і Роттердамі чекають таких же суден. Кораблі, які прибули недавно з Молуккських остро­вів, привезли прянощі, що складаються з 620 тис. фунтів мускат­ного горіха, 65 тис. фунтів мускатного цвіту, 35 тис. фунтів гвоз­дичного масла, 700 фунтів перцю, так що весь цей вантаж оці­нюється в 230 тис. фламандських фунтів. Ці два кораблі вивезли з собою, проте, 300 тис. фунтів готівкою.

До Індії знову відправляються 6 кораблів, з них 4, які нале­жать старим, і 2 кораблі, які належать новим компаніям. Ця по­їздка дуже шкідлива для іспанців. Це веде до того, що голландці і зеландці захоплюють тепер області португальської і іспанської торгівлі. З Емдена повідомляють, що туди прийшов корабель з Пернамбукко (Бразилія) і люди, які приїхали на ньому, розповідають, що армада з 7 кораблів, які належали генераль­ним штатам, зайняла в Бразилії 2 укріплені замки, а повернув­шись назад, привезла від семи до восьми тисяч ящиків цукру.

г) Донесення фірмі Фуггер від 12 листопада 1604 р. з Антверпена

Нас повідомляють з Амстердама, що туди прибули 2 торговель­ні судна з цукром з Бразилії. Вони привезли звістку, що в Брази­лії залишились 5 військових кораблів разом з двома, що везли провіант і спорядження і вирушили в березні. Там ці кораблі пограбували судна з цукром, захопили на них 4 тис. ящиків цук­ру і, крім того, команда пограбувала населення.

Вони залишалися 6 тижнів на суші в Бразилії і вирішили спорудити укріплений замок в місцевості, що зветься Байа, і вдер­жувати за собою надалі цю територію.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК АНГЛІЇ В XVI – XVII ст.

ОБГОРОДЖУВАННЯ В АНГЛІЇ XVI ст.

АГРАРНИЙ РУХ

1. АКТ ПРОТИ РУЙНУВАННЯ СІЛ (1489 р.)

Королю, нашому суверенові і государеві, особливо і най­більше угодно, щоб усувалися такі ненормальності і зловживання, які шкідливі і небезпечні для загального блага цієї його країни і його підданих, які в ній живуть; він пам’ятає, що великі труд­нощі зростають день у день через спустошення, знесення і нав­мисне руйнування будинків і сіл в цьому його королівстві і че­рез перетворення в пасовище земель, які звичайно були під ріллею. Внаслідок цього день у день зростає безділля, основа і начало всіх лих: в деяких селах, де раніше двісті чоловік мали роботу і жили з мирної праці, тепер працюють два або три пастухи, а інші впадають в безділля; землеробство, одно з найвигідніших занять в цьому королівстві, приходить до великого занепаду, церкви руйнуються, богослужіння припиняється, за похорон тіла там ніхто не молиться, патрон¹ і парафіяльні священики зазнають збитків, захист цієї країни проти наших зовнішніх ворогів ослабляється і погіршується, на превелике незадоволення бога, до повалення політики і доброго управління цієї країни, і проти цього не вживається негайних заходів.

Тому король, наш суверен і государ, за згодою і порадою світських і духовних лордів та общин, зібраних в цьому парламенті, і в силу їх автори­тету, наказує, стверджує і ухвалює таке: кожен, яке б не було його становище, ранг і майно, хто має будинок або будинки, що протягом трьох останніх років здавалися або здаються тепер, або здаватимуться в оренду з 20 або більше акрами землі..., повинен зберігати і підтримувати на згаданій вище землі будинки і будівлі, придатні й необхідні для збереження і підтримання обробітку і землеробства; і якщо хто-небудь з власників таких будинків і земель візьме такий будинок, будинки або землю в свої руки і залишить їх для себе, то такий власник або власники в силу згаданої вище постанови також повинні зберегти і підтримувати на цих землях будинки і будівлі, придатні і необхідні для підтри­мання обробітку і землеробства. А якщо хто-небудь порушить ці накази або частину їх, то король, якщо ці землі і будинки дер­жаться від нього безпосередньо, або лорд феоду, від якого безпо­середньо держаться ці землі, має право брати щороку половину доходу тієї землі, на якій будинок або будинки не підтримувались і не зберігались; і цю половину доходів він може одержувати на свою користь без усякої сплати за це доти, поки цей будинок або ці будинки не будуть належно збудовані або полагоджені; але це одержання доходів з такої землі ні в якому разі не створює у короля або лордів ніякого фригольду²; але король і згаданий лорд або лорди мають право тільки на одержання доходів, як було сказано, і тому король або лорд, або лорди мають право на­кладати арешт на ці доходи, які вони повинні одержувати, як було зазначено, в силу даного акта.

¹ Звичайно лорд був патроном («покровителем») місцевої парафіяльної церкви, маючи право висувати кандидата в парафіяльні священики.

² Фригольд – «вільне держання» – одна з форм феодального зем­леволодіння в Англії, яка наближалась до права приватної власності.