1.2. Стилеобразующие основи елементів ділової мови

Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню наукового стилю в цілому, питання про особливості стилістичних засобів і прийомів, вивчення характеру мовної виразності наукової прози лише останнім часом починають привертати увагу стилістів.

Науково-технічна революція, надаючи вплив на всі сторони життя суспільства, пред'являє зростаючі вимоги до рівня освіти і культури. З поступальним розвитком науки, з розширенням масової комунікації особливо отчетлів ¬ во визначилася проблема «спілкування» не тільки з художньої, але і науковою літературою, проблема лінгвістичної компетенції ¬ ції. Цим і пояснюється, перш за все, інтерес до використання засобів словесної образності в науковому мовленні.

Необхідність аналізу співвідношення відтвореного (про-щепрі-нятого) і творчого (індивідуально-авторського) була давно визнана видатними лінгвістами, оскільки без творчого аспекту неможливо досягти виразності і ефектив ¬ тивності висловлювання.

Таким чином, не викликає сумніву актуальність далекої-шего вивчення реалізації цієї опозиції в науковій мові: ОППО-зиції, пов'язаної з двома основними функціями мови - пові-щеніем і впливом. Загальновизнано, що мета наукового пові-домлення - точне, логічне вираження думки, і, як правило, основна увага приділяється проблемі реалізації в тексті функ ¬ ції повідомлення. При цьому виділяються такі стильові риси ділової мови, як деяка стандартизованность, тенденція до уніфікації при відборі засобів, клішованість і т.д. Неко ¬ торие дослідники вважають можливим говорити про «канонізі-вання ділової мови в більшості його жанрів».

По-видимому, увага саме до функції повідомлення можна пояснити, по-перше, прагненням авторів до ясності, стислості, навіть стислості і логічної послідовності викладу при максимальній інформативності. По-друге, в процесі розвитку функціонального стилю склався звичний спосіб викладу матеріалу - «формально-логічний чи колективний».

Отже, простежується чітка тенденція до застосування єдиних принципів організації текстів наукової прози. І все ж сама мета наукового викладу повинна підказати вибір тих чи інших своєрідних виразних засобів, вживання яких за-висить від жанру, теми наукового висловлювання, авторської інді-виділеного, мовної грамотності що пише і т.д.

З'ясування місця і ролі творчого у створенні ділової мови важливо для правильного розуміння співвідношення загального та індивідуального в формуванні стилю наукового викладу в різних мовах. Тим не менше до теперішнього часу пробле ¬ ма прояви авторської індивідуальності в основному розглядають Ріва в плані її допустимості в науковій прозі. Думки з даного питання досить суперечливі. Так, наприклад, науч ¬ ва мова, як і всяка інша літературна мова, повинна бути виразною, експресивною, образною. В іншому випадку вона не досягає своєї мети.

Для того щоб знайти правильний підхід до вирішення проблеми «загального» і «особливого» в науковому тексті, необхідно перш визначити, допустимі чи авторські емоційно-експресивно-оцінні відтінки значення в стилі взагалі наукової, зокрема математичної літератури. І якщо відповідь буде позитивною, то які функції вони покликані виконувати. Інакше кажучи, необ ¬ хідно дати відповідь на наступні питання:

1. Які причини появи в науковому тексті елементів ндівідуальниє-творчого характеру?

2. Яке місце займають у стилі наукового викладу різні засоби, що відображають спе ¬ ціфіку авторської мовної індивідуальності?

3. Наскільки виправданим і доречним є використання індивідуально-авторського в межах наукового функціонального стилю і в якій мірі вони можуть бути використані в стилі наукового викладу ¬ ня з переважаючою функцією повідомлення?

4. До яких стилі ¬ стических прийомам найчастіше вдаються автори?

5. Чи можливо віднести елементи індивідуально-творчого характеру до реле ¬ вантним характеристикам наукового стилю?

Вкрай важливо зрозуміти сутність діалектичного взаємодії продуктів вия загальноприйнятого і авторського, так як кожна зі сторін еди ¬ ного цілого існує лише остільки, оскільки існує інша, протилежна сторона. Тим самим не викликає сумніву ¬ ня питання про творчий аспекті в процесі організації наукової мови: саме він пов'язаний з досягненням особливої ​​виразності, тобто зі стилістичними явищами.

Слід зазначити, що, з одного боку, в науковій мові образ ¬ ні кошти відіграють допоміжну роль для пояснення, кон ¬ кретізаціі і, отже, органічно не пов'язані з усім змістом тексту. У силу цього в жодному разі не можна пере-оцінювати роль творчого в науковому викладі. «Хоча вчений, створюючи науковий твір, чудово розуміє значення« впливу », яке художній твір справляє на людей, хоча він далеко не чужий використання різних екс-прессівно-емоційно-оцінних форм вираження, тим не ме ¬ неї його текст не набуває властивостей художньої літератури і особливої ​​глобальності, яка входить в саму онтологію словес ¬ но-художньої творчості. Найяскравіший ділова мова легко розбороняти на частини і по частинам піддається не тільки еле-тарний мовностилістичні аналізу, але і всім іншим про-процесів, пов'язаних зі скороченням його обсягу, популяризацією стилю викладу і т.п. Поєднання цих двох «інтенцій» в про ¬ Він вивів наукової літератури на відміну від твору худо ¬ жественной залишається складанням ». Але разом з тим, як покази ¬ кість дослідження, без образних засобів важко оформити мова таким чином, щоб вона могла називатися науковим текстом в загальноприйнятому сенсі слова.

Справжнє дослідження передбачається провести на рекламних текстах, присвячених різним питанням виробничо-збутової діяльності. Вибір матеріалу в більшій мірі пояснити ¬ вується тим, що в такого роду нейтральних, емоційно неокра ¬ шенних текстах вживання індивідуальних стильових прийомів відразу помітно. До того ж дослідування на основі рекламного тексту все ще дуже нечисленні.

Сучасну наукову прозу відрізняє різноманітність жанрів: від журнальної статті (строго лімітованою і по відбору язи-кових коштів, і по композиційному побудові) до науково-по-пулярного жанру, що володіє достатньою свободою мовного вживання. У даній роботі відповідно до поставленої задачі перед-ставлять доцільне розглянути наступні жанри науч ¬ ною математичної літератури:

1) вузькоспеціальні статті, де міститься конкретна інформа ¬ -

мація, логічне пояснення результатів наукового дослідження;

2) статті в журналах науково-популярного характеру, де можна знайти виклад основних результатів та висновків конкретного наукового дослідження і де узагальнюються досягнення, намічаються перспективи майбутнього розвитку в будь-якій галузі знання; у таких статтях публікуються біографії вчених, історія откри ¬ тий і т . д.;

3) жанр індивідуальній монографії, оскільки саме в мо-нографія як, мабуть, ні в якому іншому жанрі проявляетсястіль автора. Зіставлення трьох аспектів дає можливість уяс ¬ нить характер різних жанрів наукової прози, проблему «про ¬ ного» і «індивідуального» у формуванні наукової мови з до ¬ статочно ступенем об'єктивності; дозволяє равнівать узкоспе ¬ ціальні, суворо «канонізовані» статті з монографіями та журнальними статтями, що дають авторові велику; свободу в від-бору мовних засобів.

Метод суцільного розписування тексту, метод контекстуально-семантичного аналізу великих масивів наукових текстів з тим, щоб дати розширену картину вживання в них стилісти-чеських прийомів, представляється найбільш доцільним і еф-лективним в даній роботі. На основі такого аналізу виявив ¬ ляется спільність, «взаємність» вибору стилістичних прийомів, використовуваних авторами, робиться спроба їх систематизації; осо ¬ бо розглядаються порушення принципу спільності наукового об-домлення, авторські відступи від загальної системи і залучення таких зворотів мови, ймовірність повторення яких іншими авторами невелика. Стилістичні засоби такого роду отра ¬ жають специфіку авторської мовної індивідуальності та, следо ¬ вательно, реалізують творчий початок в речеобразованія. По ¬ кільки аналізу піддається сучасна мова науки, по-віді ¬ мому, можна обмежитися планом синхронії.

Одночасно з вивченням специфічних індивідуально-ав-тор-ських стилістичних прийомів, використовуваних в діловому мові, передбачається також зупинитися на прийомах, харак ¬ терну для рекламних текстів в цілому.

Для цього дослідження цікава проблема, яким все-таки повинен бути ділова мова. Безумовно, сучасний діловий мову в силу інтенсивного розвитку науки повинен прагнути до точності, простоти, ясності, логічної стрункості і емоціо-нальної впечатляемості, широкому використанню різноманітних стилістичних прийомів і ресурсів мови, так як словник прози пов'язаний з усім словниковим складом мови.

Як нам здається, особливу увагу слід звернути на цільових перевірок направлені відхилення від синтаксичної норми, на вико-вання експресивних можливостей порядку слів, типів предло-жений, типів синтаксичних зв'язків, на мовні звороти, особливі сполучення слів, необхідні для посилення виразності ви-сказиванія на рівні надфразової єдності і далі - гло-бального тексту.

Ряд стилістичних прийомів, об'єднаних єдиною функцією в мові - спрямованістю на ефективність висловлювання, на ¬ ходить своє застосування в різних жанрах наукової прози.

Серед засобів, які часто вживаються для посилення виразності висловлювання, можна назвати:

1. Повтор (реприза). «Фігура мови, яка полягає в повторенні звуків, слів і виразів у відомій послідовності. Це цілеспрямоване відхилення від нейтральної синтаксичної норми »:

To buy the fields of mathematical programming (integer programming, network flows and fo forth) have structures, beautiful structures.

2. Полісиндетон (полісіндетон) - зчленування ряду складених членів допомогою сполучних службових слів (спілок):

The first hour may be devoted to a general survey, or to the history of the subject — of mathematical logic, probability, number theory, or whatever it is. The second hour, however, is devoted to some special case, or some part which he particularly likes, in which he has just completed some work, or at which he is woikiag ui, and this is the most interesting case for the student, in which he could use a graduate student to work with him.

3. Бессоюзие (асиндетон) — синтаксическая цельность вхо­дящих в состав сложного предложения частей обусловливается взаимосвязанностью:

However, he tempers his conclusion with two observations; first, that drops below about 10 microns would produde - essentially a gas phase detonation, and second, that drop shattering might cir­cumvent the slow evaporation process and thus support detonation.

The string allows the coexistence of a multitude of harmonics; the peculiarities in function require.

4. Риторичне питання, тобто перетворення питання в емфатіческій твердження. Функція риторичного запитання - привернути увагу, посилити враження, залучити до міркування:

The first question: what are the process that determine the exi­stence of these limits?

Will a minor accomodation suffice? The questioh naturally ari­ses, how can universities prepare students to research in applied mathematics?

5. Емфатіческій конструкції типу to be the first to do; it is... that; it is not until then ... that є спеціальною синтаксичної формою посилення:

Webber and Cramer were the first to perform spray detonation experiments by using a combustion-driven shock tube to generate a shock that initiated a detonation in the spray.

It is this open space between the limits that gives to bow force the wide tolerance that makes fiddle-playing possible.

Therefore it is the longer interval that the string moves with the driving bow; relative motion between driver aijid string is ac­cordingly less than in the shorter interval and stricking is pre­sumably occuring.

Эмфатические so, such, very, too:

They do not perform the same great function that the French one did because this has not been so bad in operation which might be followed in applied mathematics here to some extent if one wants to change the character of the subject.

Without outside compulsion the string is therefpre by its very nature gives the supporting "periodic" wave, that Ms, a repetitive series of vibrations with a wave form dictated by, the "stickslip" process.

Turkey pointed out that if too good a job is done of convincing students that science is tough and important; thrеy will migrate into science departments.

Експресивність заперечення можна посилити, додавши at all, і тим самим надати йому велику строгість:

I should argue that neither of these situations is at all desirable.

1. 6. Підсилювальні прислівники та прикметники. Навряд чи вони име ¬ ють інше значення, крім чисто емфатична. «Подібне дослідження вимагає переходу в область фразеології і в першу чергу до основного протиставленню семантичного та метасеміотіческого рівнів лінгвістичного аналізу. Слід исхо ¬ дить з взаємодії як би двох тенденцій у мові - интел ¬ лектуальной, определяющейся розвитком прямих номінативних значень слів, безпосередньо спрямованих на дійсність, і експресивної, що збагачує мову своєрідними і індивіду ¬ альних употреблениями. Тому вважається, що поєднання ти ¬ па rosy play, gray ride, thankful clutch можуть реалізуватися тільки на метасеміотіческом рівні, де найбільшу важливість набуває функція впливу, і, отже, виражаються визна ¬ ділені експресивно-емоційно-оцінні конотації », такі, як:

2. surprisingly, amazingly, strangely, annoyingly, fortunately, luckily, hopefully, preferably, solely, drastically, considerably;

3. meticulous care, perennial explanation, tremendous role, ele­gant technique, gratifying responsiveness;

4. the nobility of tone, the less generous is the ratio, it is highly desirable, he absolutely must begin to do the job.

7. Модально-експресивні слова виражають загальне ставлення мовця до висловлюваному або до описуваної ситуації, дають їм модальну оцінку, вони підсумовують загальне враження мовця:

Qg = Qs, i.e. the heat release (until mass for the spray case) is the same as its gaseous counterpart. In actual systems they sho­uld differ approximately by the ratio of the heat of vaporization to the heating value of the fuel, which is usually less than 1%.

1 would recommend the same core program to undergraduates who think they want to hjake pure or applied mathematics their career.

I think the examination should include the solution of a parti­cular critical problem, prediction of a critical result, and a labora­tory test of the result.

8. Вживання допоміжного дієслова to do в розповідному реченні для посилення висловлювання:

But if you trace back the history, you find that in 1909 E. and F. Cosserat deviced a continuum model which, as it now turns out, does have an optical branch of it.

Indeed, our findings have shown that drop shattering does play an important role.

По всій імовірності, було б неправильно вважати образність я ексрессівность вирази взагалі невластивими наукової мови. Багато що залежить від теми, авторського стилю, що в цілому обу ¬ словлено діалектичною єдністю форми і змісту. До не ¬ якій мірі жанр також впливає на характер мовлення (якщо порівнювати стиль монографії, вузькоспеціальної або журнальної ста ¬ тьі і т. д.).

Наприклад, метафоричний перенос значення несе в собі еле ¬ мент словесної гри:

The term wolf note is also used to describe an unpleasant sound that appears consistently at an isplated frequence in a bowedstring instrument. There are many varieties of wolves but the most vicious of the species has its habitat in the cello (and sometimes in the violin or the viola) one octave and a few semitones above the lowest tone. There is no mystery about its cause. The body of each instrument has a multitude of resonance, and the wolf tone (if one exists) arises at the most prominent of them.

Існує чимало метафор в області наукової термінології, але, як правило, зі «стерши» образністю:

The "rabbit ears" evident in such frictional-force curves are the result.

Here the "ears" of the frictional-force at the zero-degree mark,, and with the lightest additional decrease static friction (as indi­cated by the "ears") becomes insufficient to hold the string near the zero-degree level.

1. Перифраза (парафразу) - оборот, що складається в заміні назви предмета чи явища описом його суттєвих ознак або вказівкою на його характерні риси:

As with many seemingly simple things, there is much above the bowed string that remains open to speculation. Does twisting lead to any important acoustic effect? How important is "negative" re­sistance" throughout slipping and exactly how does rosin behave? ... The answers to such questions may be of little interest to the player, but the student of the bowed string would still like to know.

2. Анафора (відносний дейксис) - фігура мови, яка полягає в повторенні початкового слова у кожному паралельному елементі мови ¹:

Partly because of precession and partly because the time it ta­kes the earth to go round the sun once is not exactly 365 1/4 days, there are small shifts in the sun's position for any particular date as the years pass.

3. На наш погляд, цікаві абсолютно різні за метою висловлювання випадки використання повтору:

Please, I am not against philosophy, I believe in philosophy. If you wish to do something in science or teaching, you must have I some kind of personnel philosophy, and at certain periods of your life it may be necessary for you and good for you to think a lot about your philosophy, but finally you should get down to brass tacks. We decided yesterday that we should try; to get down to brass tacks to talk about concreat things.

Carrier stated that it is not that anything wrong is being done ilt is that nothing is being done; there being no program at the undergraduate level which really is aimed at educating people with a balanced view of mathematics and science on a broad front.

The classical example in mechanics is Daniel Bernoulli's model of the vibrating beam. He devised a model. He solved the resulting differential equation for the case of a vibrating cantilever. He cal­culated the frequences, he laboriously sketched out the shapes and compared them with the predictions of his model. That I regard as a complete cycle of construction of the physical problem, the con­struction of the model, complete examination of the model.

Основне синтаксичне відношення між пропозиціями в останньому прикладі - приєднання, а практично единствен ¬ вим засобом вираження є порядок слів: від групи під ¬ лежачого до групи присудка в кожному новому реченні. Відсутні союзи, а часові форми дієслова як нібито не несуть ніякої конструктивної навантаження.

4. Часом в одному контексті використовуються слова, пов'язані з дру-

 

гим жанрами, в цілях мовної виразності, для оживле ¬ ня наукової мови, слова, з різними стильовими забарвленнями, ви ¬ ражається прагнення автора до оригінальності вираження думки:

George Carrier, after Professor Poly's introductory remarks, sug­gested that he seems to have already been scuttled. I have the feel­ing I am almost sunk without a trace. To scuttle «затопить судно» (морск.).

I am reminded of a friend of mine in industry (not too succes­sfully, I might remark) who, upon being confronted with a new pro­blem, seems fit to become a veritable expert on the background sub­ject before starting the mathematical research per se. If he has to look into something concerning circuit theory he is apt to go back to the complete works of Maxwell. Veritable «настоящий; истинный». Apt «подходящий».

Практична сторона цієї роботи полягає в тому, щоб полегшити вивчаючому англійську мову сприйняття інфор ¬ мації, навчити правильно користуватися стилістичними прие ¬ мами, допомогти вивчаючому мову не тільки досить швидко і легко виразити свою думку, але і зробити свою промову більш образної, попередити порушення стилістичної однорідності тексту. Тому й необхідні критерії для розмежування таких видів текстів, якими можна користуватися в плані сприйняття їх особливостей, і таких, які можна покласти в основу собст ¬ венного речетворчества, особливо при необхідності написати наукову статтю, анотацію, зробити доповідь, виступити на кон ¬ ференції. Одним з основоположних принципів стилістики є целесо-образність і доречність використання мовного засобу в залежності від конкретних цілей і завдань, змісту висловлювання, жанру. Не викликає сумніву той факт, що прак ¬ тичні значення стилістики дуже важливо насамперед для підвищення культури мовлення. На закінчення не можна не згадати про важливу функції англійської мови як засобу міжнародного »спілкування.