
- •4 Елементи автоматики (перетворювачі інформації)
- •4.1 Класифікація перетворювачів інформації
- •4.2 Перетворювачі (конструкція та принцип дії)
- •4.2.1 Перетворювачі, в яких вихідним сигналом є механічне переміщення (лінійне, обертальне)
- •4.2.2 Перетворювачі, де вихідним сигналом є тиск газу, або рідини
- •4.2.3 Перетворювачі з термічною величиною на виході
- •4.2.4 Перетворювачі, де вихідним сигналом є електрична величина
- •4.2.5 Комбіновані перетворювачі
4 Елементи автоматики (перетворювачі інформації)
4.1 Класифікація перетворювачів інформації
В основі роботи любої локальної системи керування закладено принцип використання перетворювачів інформації.
У перетворювачах інформації фізичний сигнал одного виду — вхідний параметр х (рис. 4.1, а) — перетворюється на фізичний сигнал іншого виду — вихідний параметр у, причому вихідний сигнал функціонально пов’язаний із вхідним.
Прикладом перетворювача
інформації може бути термоелектро-перетворювач
(термопара, рис. 4.2) який перетворює
температуру
(вхідний сигнал
)
на
термоелектрорушійну силу (вихідний
параметр
)
як
відомо,
залежить
від
.
За характером роботи перетворювачі бувають розривної дії, або дискретні (наприклад, контакт 4 на рис. 2.5, б), та плавної дії (наприклад, реостат 2 на рис. 2.5, в).
За структурою перетворювачі поділяються на прості та диференціальні.
У простому перетворювачі (рис. 4.1, а) один вхідний х і один вихідний у параметр;
В
диференціальному
перетворювачі:
одному
вхідному
параметру х
відповідають
два однорідних вихідних параметри
та
(
рис. 4.1,
б).
Прикладом
диференціального перетворювача
може бути реостат (див. рис. 4.2, б):
вхідним параметром
є лінійне переміщення l
рухомого контакту, вихідними — дві
напруги
та
;
|
|
Рисунок 4.1 Схеми перетворювачів: а-простого; б-диференціального |
За видом вихідної величини перетворювачі інформації поділяються на:
1) перетворювачі з механічним переміщенням на виході;
2) на виході яких — тиск газу або рідини;
3) з термічною величиною на виході;
4) з електричною величиною.
В перетворювачах вхідною величиною бувають:
1) зусилля;
2) механічне переміщення;
3) рівень рідини;
4) швидкість обертання;
5) тиск рідини або газу;
6) витрати рідини або газу;
7) температури;
8) вологість тощо.
Робота перетворювача описується двома основними характеристиками: статичною та динамічною.
Статичною
характеристикою перетворювача
називається
залежність
вихідної величини від вхідної (
),
якщо
вхідна величина
змінюється настільки повільно, що в
кожний момент часу її
можна вважати незмінною, хоча статична
характеристика у них часто має певний
гістерезис: зміни вихідної величини у
при збільшенні вхідного
параметра х не
збігаються зі змінами у
при зменшенні х,
рис. 4.3. Незначним
гістерезисом можна знехтувати, вважаючи
статичною характеристикою певну
усереднену криву (рис. 4.4).
Крутість статичної характеристики
називається чутливістю
S
перетворювача.
Для ділянки АВ
статичної
характеристики чутливість
.
(4.1)
Статична
характеристика перетворювача розривної
дії має інший
вигляд, рис. 4.5: при певному значенні
вхідної
величини
стрибкоподібно
збільшується вихідна величина
(спрацьовування), а при
відбувається
зворотний процес
(відпускання).
До статичних характеристик перетворювачів інформації ставляться певні вимоги: однозначність (мінімальний гістерезис); стабільність у часі; ідентичність для однотипних перетворювачів; для перетворювачів плавної дії — по можливості лінійність при високій чутливості.
|
|
Рисунок 4.2 Приклади перетворювачів, а-термоелектричний; б-реостатний |
Зміна величини у на виході перетворювача залежно від змін вхідної величини х відбувається, як правило, не миттєво, а з деяким запізненням, яке зумовлюється часом перебігу фізичних процесів у самому перетворювачі.
|
|
|
Рисунок 4.3вище гістерезису в роботі перетворювача |
Рисунок 4.4 До визначення чутливості перетворювача |
Рисунок 4.5 Характеристика перетворювача розривної дії |
Ця залежність становить динамічну характеристику перетворювача.
Динамічні характеристики перетворювачів, як ланок систем автоматичного керування розглядалися в «основах теорії автоматичного керування».