1.1. Формування науки про місцеві фінанси.

1.2.Сутність МФ та причини їх появи.

1.3. Місцеві фінанси як система.

1.4. Функції місцевих фінансів.

1.5.Територіальна громада: поняття, функції, роль, правовий статус.

2.1.Поняття фінансової автономії (ФА).

2.2.Межі та кількісні показники ФА.

2.3.Міжнародні стандарти організації МФ.

3.1.Структура системи місцевих фінансово-вихідних інститутів.

3.2.Бюджет м-с: теоретичні основи організації та функціонування. Поняття самостійності місцевого бюджету.

3.3. Доходи місцевих бюджетів. Джерела формування доходів м\с за рвнями місцевих бюджетів.

3.4. Місцеві позики в Україні

3.5. Видаткова частина місцевих бюджетів: структура, порядок фінансування видатків, методи планування.

3.6. Зарубіжний досвід забезпечення самостійності місцевих бюджетів

4.1. Історичні аспекти формування місцевих податків і зборів

4.2. Місцеві податки і збори в Україні

4.3. Зарубіжний досвід місцевого оподаткування

4.3. Зарубіжний досвід місцевого оподаткування

У міжнародній термінології місцеві податки і збори визначаються як локальні податки, які є основною статтею доходів місцевих бюджетів у більшості західних держав.

У середині 90-х рр. за рахунок місцевих податків формувався 61 % комунальних доходів у Швеції, 5 1 -у Данії, 46-у Швейцарії, 43 - у Норвегії, 36 - у Франції, 34 - у Фінляндії. 31% - в Іспанії. Дуже високий цей показник у США. Водночас у Греції він становить лише 2%, у Словенії, Румунії, Нідерландах - 5, в Угорщині - 4. в Болгарії - 1. в Латвії - 6%.

Внаслідок багатовікової еволюції на Заході склалася розгалужена система місцевих податків і зборів, характерною особливістю яких є:

-численність: у Бельгії запроваджено 100 місцевих податків і зборів, в Італії - 70. \ Франції - більш як 50. Разом з тим в окремих країнах застосовується лише кілька місцевих податків, а у Великобританії, наприклад, - лише один;

-масовість: податки сплачуються фактично всім дорослим населенням, незалежно від соціального статусу та рівня доходів. Наприклад, у США в бюджеті сім'ї з чотирьох осіб з річним доходом 50 тис. дол. платежі за всіма місцевими податками становлять у середньому 4.4 тис. дол. щорічно - 8.9 % її доходів.;

-регресивність: частка місцевих податків і зборів зменшується стосовно сукупного розміру доходів, якщо доходи зростають. У той же час частина країн щодо головних місцевих податків застосовують прогресивні ставки оподаткування (Фінляндія. Норвегія. Іспанія, Швеція, Швейцарія) при оподаткуванні особистого майна громадян:

-застосування права податкової ініціативи. В унітарних країнах місцеві органи влади, як правило, такого права не мають. Усі види місцевих податків запроваджуються законами, які ухвалює парламент країни. Місцеві органи влади мають повноваження щодо встановлення ставок податків у межах законодавче визначених їхніх граничних рівнів. До компетенції місцевих органів влади включено також право приймати рішення про запровадження місцевих податків, визначених законодавством. У деяких країнах застосовується інша модель контролю центрального уряду за місцевими податками. Місцеві органи влади самостійно встановлюють місцеві податки і збори, а центральна влада обмежує їхні максимальні ставки. (у Норвегії та Бельгії). У федеративних державах основне коло питань місцевого оподаткування перебуває в компетенції суб'єктів федерації. Види місцевих податків встановлюються органами влади штатів у США. кантонів - у Швейцарії, владними структурами провінції Квебек -у Канаді. Ставки місцевих податків у цих країнах визначають муніципалітети. Разом з тим і в більшості федеративних країн законодавство федерації певною мірою регламентує застосування місцевих податків і зборів.

Основні моделі податкових систем місцевих органів влади. В основі лежить спосіб, за допомогою якого встановлюються і зараховуються до місцевих бюджетів окремі місцеві податки. Розглянемо це на прикладі прибуткового податку.

Перши модель. У ФРН, Австрії. Іспанії, Люксембурзі місцеві органи влади автоматично отримують фіксований відсоток (частку) від прибуткового податку по країні, який зараховується до всіх рівнів бюджетів.

Друга модель. У Бельгії. Канаді (крім Квебеку), Данії, Норвегії місцеві органи самостійно встановлюють додаткові місцеві надбавки до ставок прибуткового податку, що надходить до центрального бюджету.

Третя модель. Місцеві органи цілком самостійно встановлюють ставки оподаткування та його базу з прибуткового податку. Відповідні місцеві податки не враховуються центральним урядом при визначенні прибуткового доходу для податків, які надходять до центрального бюджету. Така модель податкової системи застосовується у Швейцарії, провінції Квебек (Канада) та в деяких інших країнах. У США місцеві ставки прибуткового податку враховуються при визначенні ставок цього податку до центрального бюджету.

Місцеві податки за формою встановлення їх та за способом зарахування до місцевих бюджетів також поділяються на 3 групи:

перша група: прямі й непрямі місцеві податки, які майже в усіх країнах запроваджуються місцевими органами влади і повністю надходять до їхніх бюджетів. Прямими податками в цій трупі є промисловий податок, податки на нерухоме майно фізичних осіб, на землю, автомобілі, професію тощо. Непрямими податками в цій групі є індивідуальні й універсальні місцеві акцизи на споживання предметів широкого вжитку та інших ресурсів. Це акцизи на бензин, алкогольні напої та інші товари. В Японії - акцизи на споживання газу та електроенергії.;

друга група: податки, що встановлюються місцевими органами влади як надбавки до загальнодержавних податків або як відрахування від них (місцеві надбавки до земельною та сільськогосподарського податків в Італії, відрахування від прибуткового податку фізичних осіб, податок на прибуток корпорацій у США. надбавка до податку на додану вартість у Франції та ін.);

третя група місцевих податків найбільша. Серед них: податки на заняття торгівлею, на собак, на розваги, на видовища, на володіння транспортними засобами, на торгівлю спиртними напоями, на надання ліцензій на спадщину, на подарунки, на осіб, котрі володіють двома квартирами, на мисливство та рибальство, на відкриття питних закладів, готелів, на прибирання вулиць і ліквідацію побутових відходів, на кар'єри, на рекламу та інші (подібних податків центральна влада, як правило, не стягує).

Основну роль у країнах із розвиненою ринковою економікою відіграють майнові місцеві податки, у першу чергу на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб і на землю. У США за рахунок податків на майно формується близько 45 % усіх доходів місцевих бюджетів, у Франції - 40 %.

У федеративних державах суб'єкти федерацій мають власні служби, які збирають місцеві податки. Муніципальні податкові служби є і в органах місцевого самоврядування в багатьох федеративних та унітарних державах. Контроль за стягуванням загальнодержавних податків, які надходять до центрального бюджету, здійснюють державні податкові служби.

Тестові завдання до теми І

1. Місцеві фінанси - це: b) Сукупність соціально-економічних відносин, що виникають з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для вирішення завдань місцевого значення

2. Що є матеріальною основою місцевих фінансів? a) Централізовані і децентралізовані фонди коштів

3. Місцеві фінанси виконують такі функції: c) розподільчу, d) контрольну

4. Фінанси місцевих органів влади впливають на економічне зростання через: a) капітальні витрати

5. Згідно з якою теорією, що пояснюють сутність та природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади, органи місцевого самоврядування не підпорядковані державній владі? a) Теорія приватних прав громади, d) Теорія громадського самоврядування

6. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється за принципами: b) Народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і загальнодержавних інтересів, виборності, правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності територіальних громад, підзвітності і відповідальності, державної підтримки та гарантій місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування;

7.До місцевих органів влади відносяться: a) територіальна громада, сільська, селищна, міська рада, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради; органи самоорганізації населення;

8. В Україні види органів місцевого самоврядування встановлюються згідно: a) Конституція України; Закон України "Про місцеве самоврядування"; d) Європейська хартія про місцеве самоврядування.

Тестові завдання до теми 2

1. До фінансових ресурсів регіону належать: d) Вірні відповіді а) і b)

2. Центральною ланкою місцевих фінансових ресурсів є: a) Доходи місцевих бюджетів

3. Чи включаються до складу місцевих фінансів кошти організацій, підприємств всіх форм власності, що спрямовуються на розвиток соціальної інфраструктури регіону? a) Так

4. Які чинники визначають обсяги фінансових ресурсів, утворених на рівні регіону? a) Галузева структура регіональних комплексів, їх доходність, відмінності між регіонами у рівнях соціально-економічного розвитку, рівень розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, рівень забруднення навколишнього середовища

5. В якому році Україна приєдналася до Європейської хартії про місцеве самоврядування? a) 1996

Тестові завдання до теми З

1. Фінанси місцевих органів влади як система включають в себе такі структурні елементи: b) Видатки, доходи, засоби доходів фінансових інститутів

2. Які бюджети відносяться до бюджетів місцевого самоврядування? c) Бюджети територіальних громад сіл, селищ міст, районів у містах та їх об'єднань

3. До неподаткових надходжень бюджету відносять: а) доходи від власності і підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів і фінансових санкцій.

4. За способами мобілізації грошових коштів до доходної частини місцевих бюджетів належать: а) пряме вилучення доходів з комунального майна та власних послуг, залучення муніципальних позик, перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків

5. Видатки, які здійснюються місцевими органами влади на власний розсуд, згідно рішеннями, прийнятими їх представницькими зборами, - це: b) факультативні видатки

Тестові завдання до теми 4

1. Згідно з Бюджетним кодексом на постійній основі за місцевими бюджетами закріплюється: a) перелік доходів місцевого самоврядування та постійні відсотки розмежування доходів між видами бюджетів;

2. До кошика власних доходів місцевого самоврядування входять: сукупність доходних джерел, що закріплюються на постійній b) сукупність доходних джерел, що закріплюються на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та не враховуються при визначенні трансфертів цим бюджетам;

3. До доходів бюджетів сіл, селищ та міст районного значення, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать: a) місцеві податки і збори;