26. Засоби боротьби з контрабандою

Контрольованi поставки наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв:

1. Вiдповiдно до законiв України митнi органи з метою виявлення джерел i каналiв незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, осiб, якi беруть участь у цьому, разом з iншими державними органами, що мають право здiйснювати оперативно-розшукову дiяльнiсть, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобiв, речовин i прекурсорiв.

2. Порядок проведення контрольованої поставки визначається МКУ i вiдповiдним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону, погодженим iз Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України.

Перемiщення товарiв пiд негласним контролем:

1. З метою виявлення та притягнення до вiдповiдальностi осiб, причетних до вчинення контрабанди, а також з метою вилучення товарiв, щодо яких є пiдозра в незаконному перемiщеннi через митний кордон України, перемiщення таких товарiв може здiйснюватися пiд негласним контролем та оперативним наглядом правоохоронних органiв.

2.Порядок проведення негласного контролю за перемiщенням товарiв визначається МКУ i вiдповiдним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону, погодженим з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України.

27. Використання обліків у сфері боротьби з контрабандою

Засобами боротьби з контрабандою є способи провадження цієї діяльності, що визначають її зміст і невід’ємні від неї.

У процесі запобігання злочинам, а також їх виявлення та припинення правоохоронні органи формують і використовують різноманітні обліки.

Обліки є одними з найголовніших засобів боротьби з контрабандою, як у сфері господарської діяльності, так і незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Водночас обліки ‒ це основний засіб інформаційного забезпечення боротьби з контрабандою.

Відповідно до чинного законодавства України, що регулює заходи боротьби зі злочинністю, зокрема в організованих її формах, правоохоронні органи використовують відомості, які містяться в інформаційних, довідкових системах та банках даних, створюваних Верховним судом, Генеральною прокуратурою, Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна , міністерствами, відомствами, іншими державними органами України.

У роботі оперативних підрозділів митних органів також постійно цілеспрямовано створюються, поповнюються та використовуються різні види обліків та інформаційних баз. Порівняльний аналіз відомостей, які в них містяться, дозволяє не тільки визначати загальні тенденції, виявляти причини та умови контрабанди, але й отримувати конкретні дані для подальшої перевірки, порушення кримінальної справи та ефективного провадження невідкладних слідчих дій.

Серед обліків, що можуть бути використані як засоби боротьби з контрабандою, найбільш вагомими є бази даних правоохоронних органів, зокрема Генеральної прокуратури, СБУ, МВС, Державної прикордонної служби і ДПС.

Одним з найважливіших обліків, що використовуються у сфері боротьби з контрабандою є Єдиний реєстр досудових розслідувань, Положення про порядок ведення якого затверджено наказом Генерального прокурора України.

Реєстр - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

Починаючи з квітня 2008 року в Україні функціонує інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система для контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон – система “Аркан”, розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної сужби України. Суб’єктами цієї системи є ДМСУ, СБУ, СЗРУ, МВС, ДПА, МЗС, Мінпраці та соціальної політики.

Відповідно до спільного наказу зазначених відомств, митні органи можуть отримати з баз даних системи “Аркан” такі відомості:

• про транспортні засоби, зареєстровані в Україні, в тому числі на підставі виданих митними органами посвідчень на право реєстрації та ВМД;

• про викрадені предмети культурної спадщини;

• про транспортні засоби, стосовно яких є доручення МВС;

• про осіб, які перетнули державний кордон;

• про транспортні засоби, які перетнули державний кордон.

Окрім цих основних обліків, органи внутрішніх справ ведуть загальний паспортно-реєстраційний облік фізичних осіб, що використовується для встановлення або уточнення установчих даних затриманих, підозрюваних, свідків тощо. Велике значення мають обліки кримінальних справ а також криміналістичні обліки, які ведуть органи внутрішніх справ.

Використання інформації, яка міститься в обліках правоохоронних органів, дозволяє, зокрема:

• виділити коло осіб та суб’єктів ЗЕД, діяльність яких становить інтерес для підрозділів, які ведуть боротьбу з контрабандою;

• виявити злочинні та корумповані зв’язки;

• установлювати причинно-наслідкові зв’язки подій, які знаходять своє відображення в інших обліках (відкриття, закриття суб’єктів господарської діяльності, зовнішньоторговельні угоди та контракти тощо);

• планувати оперативні заходи та спеціальні митні операції, слідчі (розшукові) дії.

До основних обліків, які використовуються у сфері боротьби з контрабандою належать також бази законів та підзаконних актів

Безумовно, насамперед обліки, що формуються митними органами є основними як для аналітичної та пошукової роботи, так і для провадження слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Це обумовлено високим рівнем їх вірогідності та інформаційної насиченості.

Найбільший інтерес становлять такі відомості стосовно конкретних зовнішньоекономічних операцій, що містяться у відповідних обліках Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби:

• найменування українського підприємства-експортера (імпортера);

• юридична адреса;

• ідентифікаційний код підприємства;

• найменування закордонного партнера;

• країна його офіційної реєстрації;

• країна до якої експортується ( з якої імпортується) товар;

• номер контракту (угоди);

• дата оформлення митної декларації;

• митний пост;

• найменування та код товару;

• вартість товару, заявлена в митній декларації;

• характер зовнішньоекономічної угоди (експорт або імпорт з оплатою, за міжурядовою угодою, транзит тощо – у вигляді коду).

Обліки Державної податкової служби (ДПС) можуть використовуватись як допоміжні. Це обумовлено їх суттєвими недоліками: неповнотою, застарілістю, а інколи – й недостовірністю інформації. Однак і в такому вигляді вони містять дані, які застосувуються при встановленні юридичних осіб – суб’єктів ЗЕД та їхніх партнерів; найменування підприємства; юридична адреса; дата, місце, номер реєстрації; орган податкової інспекції; розрахунковий рахунок і банк; код ЗКПО; директор; бухгалтер; контактні телефони.

Облік міських телефонів МТС “09” може використовуватись як допоміжний. Його застосування о корисне для встановлення учасників та зв’язків злочинних груп контрабандистів, на стадії досудового розслідування, фіктивних комерційних структур, які мають юридичні адреси в житлових приміщеннях, статутної діяльності не ведуть, використовуються як підставні для контрабандних операцій.

Обліки транспортних організацій (Укрзалізниці, автоперевізників, судновласників, авіаперевізників тощо) можуть використовуватись як допоміжні для перевірки, у разі необхідності уточнення висновків та версій. Ці обліки містять дані про дати й кількість вантажу, що перевозиться, його власників, маршрути руху транспортних засобів. Крім того, в місцях навантаження є можливість отримання документів, що містять дані про: постачальника та виробника; переадресування і зміни власника експортного вантажу; рахунки, з яких здійснювалась оплата фрахту, вантажно-розвантажувальних робіт, штрафів тощо.