3. Економіка й економічна думка Стародавньго Риму

Історія Стародавнього Риму - яскрава сторінка розквіту й загибелі рабовласницького господарства у своїй класичній формі.

У науковій літературі питання про причини піднесення античного Риму є дискусійним. Прихильники монархічного напряму вбачають їх у дисциплінованості римлян, їхньому спільному підпорядкуванні начальству. Інші вчені, перебільшуючи роль війн, доводять, що Рим розквітнув у результаті зовнішніх завоювань. Переважає точка зору, що в економічному піднесенні Італії вирішальне значення мали внутрішні фактори: швидке розшарування громади, прогрес матеріальної культури, республіканська система політичного ладу. Експансії рабовласництва сприяли великі римські завоювання, оскільки культурна спадщина народів Середземномор'я збагатила античну Італію. Експлуатація рабів стала головним джерелом багатства. Велике значення мало пограбування колоній, що набуло систематичного характеру у фіскальній, торговій, лихварській сферах.

В економічному житті Стародавнього Риму вирішальна роль належала сільському господарству. Юридичним власником землі виступала держава. Проте із часом відбувався процес передачі її в приватну власність. Право приватної власності на землю гарантувалося римським законодавством ("Законом ХІІ таблиць") та державою. Сільське господарство було багатогалузевим. Провідна роль належала виноградарству, городництву, садівництву. Успішно розвивалися тваринництво, птахівництво, вирощувалися зернові й технічні культури. У І ст. н. е. римляни використовували не лише косу, а й жатку із широким захватом, колісний плуг, мінеральні добрива, водяний млин, мали досконалу іригаційну систему зрошення полів. Розвивалася агротехнічна наука.

Значних успіхів було досягнуто в ремеслі. Римська держава славилась будівництвом, дорогами, виробництвом зброї, суднобудуванням, обробкою каменю, граніту, мармуру, різьбою по них. Ремесло мало географічну та галузеву спеціалізацію. Так, Капуя була відома виготовленням світильників.

Торгівля розвинулася настільки, що приносила більше прибутків, ніж ремесло. Розвинутою була грошова система. Наслідуючи греків, римляни відливали мідні монети. У ІІІ ст. до н. е. з’явилася римська срібна монета. В останній період існування Римської держави в обіг були введені золоті монети.

Рим перетворився у світовий центр грошових операцій. Успішно розвивалась банківська справа.

У III-V ст. н. е. господарство у Римській імперії занепало. Перші ознаки кризи виявилися після повстання Спартака в І ст. до н. е. і протягом наступних століть вони поглиблювалися. Причиною кризи було загострення суперечностей рабовласницького суспільства. Дешева рабська праця не стимулювала технічного прогресу.

Криза рабовласницького господарства в аграрному виробництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних форм ведення господарства, його застої.

Зросло значення невеликих господарств. Провідною формою виробничих відносин у сільському господарстві став колонат - латифундії (великі маєтки) дробили на парцели, до яких прикріпляли колонів - дрібних землеробів та колишніх рабів. Вони мали певну зацікавленість у результаті своєї праці.

Занепала невелика оренда. За своїм статусом вона наблизилася до колонату і прекаріїв. Останні стали переважно пожиттєвими, оформлялися письмово, зазначалися платежі власнику землі.

Економічний занепад охопив також ремесло й торгівлю. Зменшилося населення міст. Ремісники й купці, професії яких стали спадковими, закріплювалися за колегіями, державні замовлення для них стали обов'язковими. Ремесла поступово переміщувалися з міст у села.

Скоротилися внутрішня і зовнішня торгівля, грошовий обіг. Римська імперія втратила свою відносну економічну єдність. Посилилися суперечності між Римом і провінціями. Зросло втручання держави в господарське життя. Пізня Римська імперія переживала глибоку і всебічну кризу рабовласницького суспільства. Боротьба імператорів за престол, сепаратизм провінцій, грабіжницькі та спустошливі війни зумовили політичну нестабільність. Загострювалися соціальні суперечності. Не припинялися народні повстання. Натиск варварів постійно посилювався й загрожував романському світові. Східна і Західна частини імперії роз'єдналися щодо адміністрування та управління. У 476 p. н. е. Західна Римська імперія перестала існувати. Її падіння вважають кінцем історії стародавнього світу.

Найбільш відомі представники економічної думки Древнього Риму - Катон Старший, Варрон і Колумелла.

Катон Старший (234-149 рр. до н.е.) розглядав прибуток як надлишок над вартістю, яку зводив до витрат на матеріали й оплату майстру та вільним найманим робітникам. Утім, негативно ставився до застосування найманої праці і приділяв багато уваги організації праці рабів, причому вимагав їх граничного завантаження та суворої регламентації їхнього робочого дня. Боячись згоди між невільниками, рекомендував підтримувати між ними ворожнечу.

За максимальну експлуатацію рабів виступав і Варрон (116-27 рр. до н.е.), який був вченим-агрономом, археологом і істориком. Натомість Колумелла (I ст. до н.е.) рекомендував ставитися до невільників по-людяному, іноді жартувати з ними, радитися з питань ведення господарства.

Певний вплив на економічну думку Древнього Риму мали погляди братів Гракхів (II ст. до н.е.), які вимагали проведення земельної реформи на користь простих громадян. Гай Гракх намітив план широкого державного будівництва шляхів і громадських будівель, до реалізації якого мали залучатися підрядники з їхніми невільниками й вільна біднота. Це забезпечило б зростання доходів і споживання людей. З огляду на цей план Гая Гракха можна вважати віддаленим предтечею Дж. М. Кейнса.

Економічні ідеї раннього християнства - державної релігії Римської імперії висунуто, зокрема, Августином Блаженним (354-430). Він проповідував необхідність праці всіх, при цьому фізичну працю вважав не менш почесною, ніж розумова. Понад усе поважав роботу на землі. Проте критично ставився до торгівлі, вважаючи вадою мету купця “дешево купити і дорого продати“. Проти рабства не виступав, а навіть висунув тезу, що рабство - це кара за гріхи.