Винесення в натуру точки з проектною висотою

Для винесення в натуру точки з проектною висотою повинно бути відоме планове положення цієї точки на місцевості. Крім цього, необхідно мати репер з відомою висотою в районі робіт.

Рисунок (9)

Гі=Н_Rp + a

b=Гі - Н_пр

Для винесення в натуру проектної висоти між репером та точкою встановлюють нівелір. На вихідному репері встановлюють рейку і беруть відлік а обчислюючи горизонт інструмента (Гі). За горизонтом інструмента і проектною висотою знаходять відлік b, який мав би відображатися по середній нитці приладу якби висота точки дорівнювала проектній висоті. Після цього рейку переміщають доти, доки відлік по середній нитці не дорівнюватиме відліку b.

Якщо b>0, то в точці встановлюють високий кілок і забивають його.

Якщо b<0, рейку перевертають нулем вверх і встановлюють вертикально. Переміщують її доти, доки відлік по середній нитці не буде рівний проектному відліку. Після чого відмічають нульове ділення рейки, яке знаходиться на проектній висоті. Побудовану на місцевості відмітку контролюють, визначивши її висоту з іншого репера.

Рисунок (10)

Побудова ліній проектного ухилу

Похилі лінії та площини споруд задають в проекті ухилом і_пр, який є тангенсом кута нахилу лінії (площини) чи перевищення, яке припадає на одиницю горизонтального прокладання лінії.

Ухил виражається в:

- десяткових дробах;

- процентах (перевищення на 100 метрів);

- промілях (перевищення на 1000 метрів);

- дробом з одиницею в чисельнику, знаменник показує в скільки разів горизонтальне прокладання більше перевищення.

Перенесення в натуру проектного ухилу можна виконати як з допомогою нівеліра, так і з допомогою теодоліта.

h=i_пр*d – нівелірне прокладання

b=a – h=a – і_пр * d

ν=arctg (i_пр) – теодолітне прокладання

Рисунок (11)

Для побудови лінії проектного ухилу на місцевості необхідно мати положення початкової точки цієї лінії в плані та по висоті, а також її довжину та напрямок. При використанні нівеліру спочатку обчислюють перевищення між кінцевими точками цієї лінії, яке відповідатиме проектному ухилу. Далі в кінцевій точці лінії встановлюють дерев’яний кілок. Посередині між точками встановлюють нівелір та беруть відлік а. Далі обчислюють відлік b, який повинен бути по рейці, якщо верх кілка відповідатиме проектному ухилу. Після цього кілок поступово забивають доти, доки відлік по рейці не буде рівний проектному відліку b.

Якщо перевищення між кінцевими точками лінії значне і розбивку неможливо виконати з однієї станції, лінію розбивають на декілька рівних частин, на кожній з яких будують проектний ухил.

Рисунок (12)

Якщо використовується теодоліт, його встановлюють на початковій точці лінії та вимірюють висоту приладу. В кінцевій точці встановлюють високий кілок. Далі обчислюють відлік по вертикальному кругу, який відповідатиме проектному ухилу. Цей відлік відкладають та закріпляють вертикальний круг. На кілок встановлюють рейку та візують на неї при закріпленому вертикальному кругу. Після цього забивають кілок доти, доки відлік по рейці не буде дорівнювати висоті інструменту. Лінія, що буде проходити через верх початкової та кінцевої точок матиме проектний ухил.