Геодезична підготовка проекту
2.1. Генеральний план і його геодезична основа
Ділянки під будівництво обов’язково підлягають топографічному зніманню в масштабі 1:5000 – 1:500. На отриманому топографічному плані розробляється проект забудови.
Генеральним планом (генпланом) називається проект розміщення на топографічному плані будинків, споруд та інженерних мереж, що становлять комплекс житлової забудови або будівельний майданчик промислового підприємства.
Генплан є найважливішим документом на основі якого розробляється проект забудови об’єктів будівництва, інженерних комунікацій і т. д. На основі генплану складають розмічувальне креслення для перенесення з запроектованих об’єктів на місцевість.
Залежно від призначення розрізняють: зведені, по елементні, будівельні і виконавчі генплани.
Якщо комплекс об’єктів не є складним, то всі елементи проекту що охоплюють комплекс капітальних споруд розробляються на одному зведеному генплані. При розробці проекту на велике будівництво на одному генплані неможливо помістити весь комплекс проектованих елементів. Тому його ділять на кілька поелементних генпланів. Наприклад, генплан наземних споруд, генплан підземних споруд, генплан дорожньої мережі.
Проект розташування комплексу або окремих капітальних будинків чи споруд, а також тимчасових доріг, інженерних комунікацій приміщень, механізмів, допоміжних цехів на період будівництва називається будівельних генеральним планом.
Геодезичною основою при розробці генерального плану є опорна геодезична мережа, що використовується для проведення інженерно-геодезичних вишукувань.
2.2 Методи підготовки проекту
Рисунок (1)
Геометричною основою проекту для перенесення його в натуру є осі відносно яких розміщують основні точки споруди та їх частини. Розрізняють головні, основні і допоміжні, або монтажні осі. Головними осями є осі симетрії будівлі чи споруди. Основні осі – лінії, що визначають розмір, форму споруди тобто утворюють її внутрішній контур. Допоміжні, або монтажні осі – осі, відносно яких розташовують окремі частини споруди чи конструкції.
На кресленнях осі зображують лініями і позначають буквами чи цифрами.
Для будівництва споруд необхідно знати положення її осей на місцевості. Процес визначення на місцевості осей і горизонтів споруди називається винесенням в натуру спору, або розбивкою. Величини кутові або лінійні, які пов’язують точки споруд з пунктами геодезичної розмічувальної мережі називається розмічувальними елементами. Визначення розмічувальних елементів називається геодезичною підготовкою проекту.
Підготовка проекту здійснюється графічним, аналітичним і графоаналітичним методами.
Графічний спосіб полягає в тому, що розмічувальні елементи (відстані, горизонтальні кути) визначають на генплані графічно з допомогою лінійки. Точність цих даних залежить від масштабу плану і деформації паперу, на якому складений план. Чим крупніший масштаб, тим вища точність.
Рисунок (2)
Аналітичний спосіб полягає в тому, що аналітично визначаються координати всіх точок будівлі, а розмічувальні елементи визначають із рішення обернених геодезичних задач.
Рисунок (3)
Графоаналітичний спосіб є комбінацією графічного та аналітичного способу і полягає в тому, що деякі величини визначаються графічно з плану, а інші – аналітично на основі проектних розмірів.
Рисунок (4)
Результати геодезичної підготовки відображають на розмічувальних кресленнях це графічний документа масштабу 1:500-1:5000 або без масштабу, на якому показано вихідні пункти контурів будинків і споруд, значення розмічувальних елементів, координати вихідних пунктів, висоти, дирекційні кути.