
- •Питання до іспиту «Нормативно-правові основи індустрії туризму та гостинності»
- •Поняття туристичної діяльності держави.
- •Правовідносини, що виникають при здійсненні туристичної діяльності.
- •Суб’єкти правовідносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності.
- •Загальна характеристика органів, що здійснюють регулювання в галузі туризму.
- •Поняття, сторони, зміст цивільно-правових договорів.
- •Дайте загальну характеристику основним нормативним документам в галузі міжнародного туризму.
- •Міжнародні договори України в галузі туризму. Участь України в міжнародних туристичних організаціях.
- •Які нормативно-правові акти складають правову базу регламентації туристських формальностей?
- •Дайте загальну характеристику правового статусу міжнародних туристських організацій.
- •Міжнародні стандарти туристсько-екскурсійних послуг та обслуговування.
- •Основні положення Закону України «Про міжнародні договори України»
- •Як здійснюється державне регулювання підприємництва?
- •Дайте поняття підприємницької діяльності та назвіть її види.
- •Ліцезування туристичної діяльності.
- •Які органи здійснюють контроль за додержанням ліцензійних умов? Як відбувається здійснення контролю за додержанням ліцензійних умов?
- •Особливості ліцензування туроператорської діяльності.
- •Дайте поняття юридичної відповідальності та назвіть і охарактеризуйте її види.
- •Особливості господарсько-правової відповідальності.
- •Особливості цивільно-правової відповідальності.
- •Захист прав споживачів у галузі туризму.
- •Порядок урегулювання конфліктів між туристичною фірмою та споживачем туристичних послуг.
- •За допомогою яких нормативно-правових актів забезпечується правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •За якими критеріями і на які види можна класифікувати зовнішньоекономічну діяльність.
- •Які обмеження встановлені законом щодо певних видів зовнішньоекономічної діяльності? Яка мета таких обмежень?
- •Які категорії осіб можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності?
Які обмеження встановлені законом щодо певних видів зовнішньоекономічної діяльності? Яка мета таких обмежень?
До обмежувальних заходів, що є складовою правового режиму ЗЕД, належать заборони й обмеження.
До категорії перших слід віднести заборону здійснення певних категорій зовнішньоекономічних операцій ( реекспорт, експорт заборонених до вивезення з території України товарів, субсидований імпорт, демпінговий імпорт).
Більш різноманітними є обмеження, що можуть мати різні форми, зокрема:
- ліцензування зовнішньоекономічних операцій як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту/ імпорту товарів; розрізняють автоматичнее ліцензування ( застосовується щодо товарів, які не підлягають квотуванню) і неавтоматичне ліцензування (у разі встановлення квот на експорт/ імпорт);
- квотування ( встановлення кількісних або інших обмежень товарів, що підлягають експорту/ імпорту; розрізняють глобальні квоти (встановлюються по товару без зазначення конкретних країн/ груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується); індивідуальні квоти (встановлюється по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експотуватися або з якої він може імпортуватися);
- застосування спеціальних санкцій до суб’єктів ЗЕД у разі порушення ними спеціального законодавства: антидемпінгових процедур;
індивідуального режиму ліцензування; тимчасового зупинення ЗЕД (ст. 37 Закону України «Про ЗЕД»);
- дотримання спеціального порядку встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та вимог;
- застосування спеціальних імпортних процеду (ст. 19 Закону України «Про ЗЕД»), до яких належать: застосування процедури міжнародних торгів або аналогічних їм процедур; режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки, що може застосовуватися лише щодо товарів, до яких не запроваджується режим ліцензування і квотування імпорту;
- дотримання вимог митного (відповідно – Митного кодексу України та Закону «Про Митний тариф України») та валютного регулювання (згідно із Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулюваня і валютного контролю» та з урахуванням положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»);
- обов’язковість обліку й звітності зовнішньоекономічних операцій суб’єктів ЗЕД, що здійснюється в передбаченому Законом України «Про ЗЕД» (ст. 22) порядку.
Які категорії осіб можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності?
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
1. Фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України).
2. Юридичні особи (зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми,посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності).
3. Об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність.
4. Структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України.
5. Спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
6. Інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці в установленому законом порядку. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.