Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
підсумк тести ландш.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
169 Кб
Скачать

Формат sа

відкриті завдання (вірно виконане завдання оцінюється в 5 балів)

8. Обґрунтуйте доцільність посадок хвойних рослин наприкінці літа та вкажіть, які ще групи рослини потрібно висаджувати влітку.

Відповідь. У цей період проводиться посадка рослин із закритою кореневою системою і, в кінці літа, хвойні. Це обумовлено тим, що хвойні рослини, на відміну від листяних, продовжують життєдіяльність взимку за рахунок поживних речовин, накопичених в корінні. Серпень – період другого сокоруху, і після пересадки у рослин є можливість частково відновити до настання зими пошкоджене коріння. При літній посадці рослин так само, як і навесні, необхідно не пересушити саджанці під час пересадки і в період адаптації рослини після неї.

8. Чим відрізняються лінійна та повітряна перспективи. Наведіть приклади їх проявів у квітниках.

Відповідь: Перспективою називається зорова зміна предметів по мірі їхнього видалення від спостерігача. Головні відмінності полягають у тому, що лінійна перспектива – це те, що ніби спостерігається у розмірних змінах у просторі за контурами предметів, котрі можна показати лінією. Повітряна перспектива – це те, що вважаємо за світлові зміни у просторі, котрі передаються тоном та кольором. Лінійна перспектива спостерігається у зміні величини і форми предмета із мірою віддалення від нього: чим далі предмет знаходиться від нас, тим він здається меншим; всі паралельні лінії в перспективі сходяться на лінії горизонту в одній точці; вертикальні лінії в перспективі завжди залишаються вертикальними; для посилення перспективи рекомендується висаджувати більші рослини на передньому плані і по мірі віддалення від точки огляду вибирати менші за розміром і обсягом рослини, а також збільшувати відстань між ними. Повітряна перспектива полягає у зміні кольору, яскравості і чіткості предмета по мірі віддалення від спостерігача. Різні кольори по-різному змінюються по мірі їх віддалення від глядача: жовтий колір стає зеленим; помаранчевий – брудно-червоним; зелений – блакитно-синім; фіолетовий колір розчиняється; білий виглядає більш ефектно на темному фоні і здається ближче; чорний розчиняється і світлішає, червоний наближає предмет до глядача, синій, навпаки, віддаляє.

8. Призначення та особливості таксаційної зйомки при виконанні паркових проектувань.

Відповідь:Таксаційна зйомка проводиться для великих лісових масивів, котрі не потребують значних перетворень. На геодезичний план наносяться межі землекористування, квартальна сітка, контури ділянок. В межах кварталу наводиться детальна характеристика насаджень за показниками: площа ділянки, склад насаджень, вік, підріст, підлісок, ярусність, грунтовий покрив, домінантна порода. Для домінантної породи визначають: клас віку, середню висоту, середній діаметр стовбура, бонітет, тип лісу, повнота, запас деревини, особливості росту, походження, ступінь пошкодження хворобами та шкідниками.

8. Порівняйте Iа та Iб типи ландшафтів та вкажіть їх особливості.

Відповідь: Iа – деревостан горизонтальної зімкнутості, чисті та мішані за складом всіх типів лісів. Одноярусні, одновікові із рівномірним розташуванням дерев на площі. Кущі не більш 1,5 м заввишки. Iб – Деревостан вертикальної зімкнутості, переважно мішаний за складом, або чисті тіньовитривалі породи різних поколінь. Двоярусний або багатоярусний деревостан із груповим розташуванням дерев по площі та вертикальною і ступінчастою зімкнутістю. Просвіти та вікна між групами не поєднуються між собою.

8. Вкажіть загальні закономірності ландшафтної сукцесії від ініціальних геосистем до клімаксової.

Відповідь: зростають диференціація ґрунтового профілю, запаси гумусу в ньому; ґрунт стає менш залежним від ґрунтоутворюючої породи та від та від ґрунтових вод, а рослинність – від ґрунту; зростає потужність пухких відкладів. літологічний склад яких стає більш важким; мікроклімат все більше визначається геогоризонтом вертикальною структурою геосистеми, ніж рельєфом; водний режим геосистем стає збалансованим, зволоженість змінюється у бік мезоморфного ступені; круговороти мінеральних елементів стають більш замкненими, внаслідок чого в геосистемі утримується більше біогенних елементів; уповільнюється внутрішньогеосистемний обіг речовин, тому накопичується більше мортмаси; трофічна сітка геосистеми стає більш розгалуженою; відношення продуктивності до дихання прямує до 1.