Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет міжнародного бізнесу та менеджменту

Кафедра менеджменту

КПІЗ

З дисципліни «Інвестиційний менеджмент»

На тему: «Оцінка інвестиційних ризиків та ліквідності інвестицій»

Підготувала

ст. гр. МЗЕДс – 51

Озеранець К.О.

Тернопіль - 2012

Оцінка інвестиційних ризиків

Ризик – це невизначеність, пов’язана з вірогідністю виникнення в процесі реалізації проекту несприятливих ситуацій, наслідком яких будуть збитки або зниження ефективності проекту.

За характером дії ризики поділяють на прості та складні. Складні ризики є комбінацією простих ризиків. Прості ризики зумовлюються дією сукупності незалежних між собою подій. В зв’язку з цим слід скласти вичерпний перелік ризиків та визначити питому вагу кожного з них у всій сукупності. При аналізі інвестиційних проектів слід враховувати такі види ризиків:

1. Зовнішні ризики.

	ризики, які зумовлені нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та розподілу прибутку;
	зовнішньоекономічні ризики ( ймовірність введення обмежень на торгівлю та поставки, закриття кордонів і т.п.);
	ймовірність погіршення політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін в країні або регіоні;
	вірогідність зміни природно-кліматичних умов, стихійних лих;
	неправильна оцінка попиту, конкурентів та цін на продукцію проекту;
	коливання ринкової кон’юнктури, валютних курсів і т.п. Внутрішні ризики. відсутність повної проектної документації або її неточність щодо затрат, строків реалізації проекту, параметрів техніки та технології; виробничо-технологічний ризик ( аварії та відмови обладнання, виробничий брак); ризик, зумовлений неправильним підбором команди проекту; невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників проекту; ризик невідповідності каналів збуту та вимог до збуту продукції проекту; неповна або неточна інформація про фінансовий стан та ділову репутацію підприємств-учасників (ймовірність неплатежів, банкрутств, невиконання договірних зобов’язань).

Для ідентифікації ризиків здійснюється їх конкретизація стосовно до аналізованого проекту, після чого проводиться аналіз ризику інвестиційного проекту. При аналізі ризиків важливо виділити ті з них, негативна дія яких може бути усунута шляхом страхування.

Метою аналізу ризику є забезпечення партнерів інформацією, необхідною для прийняття рішення щодо доцільності участі в проекті, а також для розробки заходів, які дозволять запобігти можливих фінансових втрат. [10]

Кількісний аналіз ризиків.

При інвестуванні ризик кількісно характеризується оцінкою ймовірної, тобто очікуваної доходності при максимальній та мінімальній величині доходу. Відомо, що очікуване значення доходності – це добуток ймовірності отримання того чи іншого результату, вираженої в долях одиниці, та абсолютної величини доходності при досліджуваних рівнях ймовірності:

,      (1)           

де   - очікуване значення відповідного показника ефективності інвестиційного проекту; А_і – абсолютне значення показника ефективності при і-му результаті; Р_і – ймовірність отримання і-го результату.

Для кількісної оцінки ризику як міри невизначеності доцільно встановити характер розподілу значень доходності та розрахувати середньоквадратичне відхилення від середньої доходності і коефіцієнт варіації.

Середньоквадратичне відхилення ( ) – це абсолютна міра ризику. Чим вище середнє квадратичне відхилення, тим вищий ризик проекту. Воно визначається за формулою:

               (2)

Відносною мірою ризику є коефіцієнт варіації (СV), величина якого прямопропорційно залежить від ризикованості проекту:

                       (3)

Для оцінки ризику проекту широко застосовуються рівень діапазону безпеки, розрахунок якого на основі точки беззбитковості характеризує стійкість проекту в умовах ймовірних змін його реалізації.

Наступним етапом в оцінці ризику проекту є :

	аналіз чутливості проекту;
	аналіз сценаріїв розвитку проекту.

Аналіз чутливості проекту полягає в оцінці впливу факторів інвестиційного проекту на зміну результативних показників.

Цей вид аналізу дозволяє визначити, так звані, критичні змінні (фактори), які суттєво впливають на здійснимість та ефективність проекту та щодо котрих розробник проекту немає однозначного судження. Такими типовими факторами є обсяг продажів, ціна одиниці продукції, інвестиційні затрати або їх складові, операційні затрати та їх складові, термін затримки платежів, рівень інфляції, відсотки по позиках, ставка дисконту.

При відносному аналізі чутливості вивчається відносний вплив досліджуваних факторів ( при їх зміні на фіксовану величину, наприклад,   та  ) на результативні показники проекту. На основі такого аналізу виявляється критичні чинники проекту та розробляється комплекс заходів для запобігання їх негативному впливу. Зміни цих факторів повинні контролюватись в першу чергу.

Абсолютний аналіз чутливості передбачає визначення числового значення відхилення результативних показників, зумовленого зміною початкових параметрів змінних величин. Результати аналізу чутливості узагальнюються в табличній або графічній формі.

Аналіз сценаріїв розвитку проекту дає змогу оцінити ризики проекту шляхом встановлення впливу на проект одночасної варіації декількох факторів через ймовірність кожного сценарію. При цьому для кожного проекту досліджують три його можливих варіанти розвитку:песимістичний, найбільш вірогідний (або нормальний) та оптимістичний.

Для згаданих варіантів розвитку розраховуються середні значення результативних показників ( з врахуванням ймовірності здійснення кожного сценарію) та визначається розмах їх варіації або середньоквадратичне відхилення. Із двох порівнюваних проектів більш ризикованим є той, в якого розмах варіації критеріального показника більший або більше значення середньоквадратичного відхилення. Недоліком аналізу сценаріїв розвитку проекту є те, що він враховує тільки декілька значень результативних показників проекту, хоча в реальності їх може бути набагато більше. Ось чому застосування імітаційного моделювання створює додаткові можливості аналізу створення нескінченної кількості випадкових сценаріїв. [7, 52]

Метод імітаційного моделювання Монте-Карло представляє собою синтез методів аналізу чутливості та аналізу сценаріїв на базі теорії ймовірності. Це доволі складна методика, котра має тільки комп’ютерну реалізацію.

При застосуванні методу Монте-Карло необхідно:

• визначити основні змінні інвестиційного проекту;

• визначити всі можливі значення відібраних основних змінних;

• визначити ймовірність виникнення кожного значення;

• побудувати модель.

Комп’ютер довільно вибирає значення для кожної із всіх основних змінних. Базуючись на теорії ймовірності виникнення того чи іншого значення. Використовуючи ці вибрані значення , розраховується NPV проекту. Після великої кількості ітерацій (циклів розрахунків) отримуємо найбільш ймовірну NPV та розподіл всіх її можливих значень зі вказівкою ймовірності їх настання, що дозволяє оцінити ризик, зумовлений реалізацією даного інвестиційного проекту.

При проведенні моделювання слід остерігатись взаємозалежних змінних ( в модель не рекомендується включати фактори, коефіцієнт парної кореляції яких досить високий). [11]