Вхідні дані для аналізу валового доходу орендного підрозділу

Галузь	х01	х′1	х02	х′2	х03	х′3	х04	х′4
1. Озима пшениця	100	100	40	45	42	10	30	28
2. Цукрові буряки	50	75	300	350	10,54	10	7,45	7,5
3. Молочне стадо корів	100	105	30	35	65,57	66	40	42

Вплив кожного з названих факторів на валовий дохід визначається порівнянням його з такими комбінаціями факторів, тис. грн.:

у⁰ = 177,2; у′ = 207,7;

у^І =

у^ІІ =

у^ІІІ =

З цих розрахунків видно, що на відхилення фактичного валового доходу від договірного (планового) впливали такі фактори, тис. грн. (табл.15.8).

Таблиця 15.8.

Вплив окремих факторів на госпрозрахунковий дохід підрозділу, тис.Грн.

Фактори	Розрахунок	Сума (+, –)
Загальне відхилення по госпрозрахунковому доходу	207,7-177,1	+30,6
у тому числі за рахунок:
1. Розміру галузей	208,1-177,8	+30,3
2. Продуктивності галузей	232,0-208,1	+23,9
3. Розрахункових цін	219,3-232,0	-12,7
Разом за рахунок продукції		+41,5
4. Матеріальних витрат	(-30,6)-(+41,5)	- 10,9

Аналіз показав, що такі зміни розмірів галузей, як збільшення площі посіву буряків (за рахунок зменшення посівів пшениці) та збільшення поголів’я корів на 5 голів, зумовили збільшення валового доходу на 8,5 тис. грн., а підвищення врожайності культур і продуктивності корів — ще на 10,7 тис. грн. Підвищення якості продукції сприяло зростанню розрахункових цін, за рахунок чого валовий дохід збільшився на 7 тис. грн., однак матеріальні витрати порівняно з договірними (нормативними) на фактичний обсяг виробництва зросли на 2,5 тис. грн., водночас на цю ж суму змен­шився валовий дохід. Матеріальні витрати на 1 ц молока становили 10,7 грн. при договірних 10 грн.

Різні галузі забезпечують орендарям неоднаковий дохід на одиницю матеріальних витрат, на 1 га продуктивної площі землі або 1 голову тварин, і водночас одна й та сама галузь при різному рівні показників продуктивності та витратах може істотно відрізнятися за рентабельністю витрат для орендаря. Тому важливо проаналізувати рентабельність окремих галузей і орендного підрозділу в цілому.

Госпрозрахункова рентабельність фермерського господарства чи орендного підрозділу вимірюється відношенням валового доходу до матеріальних витрат. По окремому виду продукції вона може визначатися так:

у = (х₂ – х₁) : х₁ ∙ 100,

де у — госпрозрахункова рентабельність матеріальних витрат, %; х₁ — матеріальні витрати на 1 ц продукції; х₂ — розрахункова ціна за 1 ц продукції. Методика розрахунків при аналізі рентабельності аналогічна розглянутій вище.

При обчисленні госпрозрахункового доходу орендного підроз­ділу враховуються основні доходостворюючі фактори (повернення кредитних платежів, орендна плата, відрахування на утримання загальновиробничих і загальногосподарських служб, мож­ливі платежі до бюджету). Після відрахувань зазначених платежів залишається госпрозрахунковий дохід підрозділу, який є власністю орендного колективу.

Однак самостійність володіння орендарів госпрозрахунковим доходом все ж потребує відповідних рекомендацій щодо використання коштів. Практика свідчить, що госпрозрахункові підрозділи не повністю використовують цей дохід на оплату праці, а дотримуються відповідного співвідношення між споживанням і нагромадженням, користуючись, як правило, моделлю розподілу госпрозрахункового доходу, яка діє в аналогічних господарствах.

Після відрахувань з госпрозрахункового доходу до резервного та інших фондів залишається єдиний фонд оплати праці. Точніше, це не весь фонд, а залишковий після погашення суми, виданої протягом року у вигляді авансу. Цей фонд, як і авансовий, розподіляють виключно на демократичній основі самі працівники орендного колективу. Практика свідчить, що при цьому, як правило, враховується кваліфікація, компетентність працівників, професійна майстерність, кількість і якість праці, трудова дисципліна. За бажанням самих орендарів використовуються коефіцієн­ти їх трудової участі. Всі розрахунки з формування і розподілу госпрозрахункового доходу та видачі заробітку відображаються в особових рахунках госпрозрахункового підрозділу.