14.5. Аналіз оборотних активів

Фінансовий стан підприємства у великій мірі залежить від складу, структури, динаміки та рівня використання оборотних активів, які відображаються в другому розділі балансу. До них належать насамперед оборотні засоби виробничої сфери, такі як запаси сировини і матеріалів, тварини на вирощуванні і відгодівлі, витрати незавершеного виробництва, готова продукція, товари. Друга частина оборотних засобів знаходиться в сфері обігу – це готова продукція, грошові кошти, дебіторська заборгованість за розрахунками та інші оборотні активи.

При аналізі важливо порівняти абсолютні суми показників звітного періоду з попереднім, визначити і вивчити зміни в структурі оборотних активів, дати оцінку стану виробничих запасів, дебіторської заборгованості, грошовим коштам, вивчити показники оборотності активів.

Дані табл. 14.11 показують, що загальна сума вартості оборотних активів на кінець звітного року становила 10,67 млн.грн., що більше у порівнянні з початком року на 18,86%. Збільшення активів спостерігається по всіх статтях і особливо суттєве по виробничих запасах, готовій продукції, дебіторській заборгованості і грошових коштах.

Таблиця 14.11.

Склад і структура оборотних активів

Обороні активи	На початок року, тис.грн.	На кінець року, тис.грн.	Відхилення (+,-)		Структура, %
			В тис.грн.	В %	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Виробничі запаси	3254	3805	+551	16,93	36,25	35,66	-0,59
2. Тварини на вирощуванні і відгодівлі	2755	3124	+369	13,39	30,69	29,28	-1,41
3. Незавершене виробництво	837	855	+18	2,15	9,32	8,01	-1,31
4. Готова продукція	843	1071	+228	27,05	9,39	10,04	+0,69
5. Товари	15	5	-10	66,67	0,17	0,05	-0,12
6. Дебітори	1017	1287	+270	26,55	11,33	12,06	+0,73
7. Поточні інвестиції	-	-	-	-	-	-	-
8. Векселі одержані	-	-	-	-	-	-	-
9. Грошові кошти:
- в національній валюті	256	523	+267	104,3	2,85	4,9	+2,05
- в іноземній валюті	-	-	-	-	-	-	-
10. Інші оборотні активи	-	-	-	-	-	-	-
УСЬОГО	8977	10670	+1693	18,86	100	100	-

У структурі оборотних активів найбільшу питому вагу займають виробничі запаси і витрати в сфері виробництва: запаси – 35,66%; тварини на вирощуванні і відгодівлі – 29,28%; готова продукція – 10,04%; витрати незавершеного виробництва – 8,01%. Решта активів, біля 17%, знаходяться в сфері обігу: дебітори – 12,06%; грошові кошти – 4,9%. Порівняно з показниками на початок періоду суттєвих змін у структурі активів у звітному періоді не спостерігалось. Слід вважати негативним збільшення дебіторської заборгованості та запасів готової продукції, як не бажане відвернення коштів підприємства.

Тривалість обертання готової продукції (Тп), тобто час зберігання готової продукції на підприємстві з часу надходження із виробництва до відвантаження покупцям, визначається так:

Тп =	середнє сальдо по рахунку “Готова продукція” х дні періоду
	сума кредитового обороту по рахунку “Готова продукція”

Чим менший цей показник, тим краще для підприємства, тим швидше обертаються кошти. За такою формулою аналізують показники обертання також інших витрат виробничих запасів.

Важливо проаналізувати також період обертання дебіторської заборгованості (Тд), або період інкасації боргів. Він дорівнює часу між відвантаженням продукції та одержанням за неї наявних грошей від покупців:

Тд =	середні залишки дебіторської заборгованості х дні періоду
	сума поверненої заборгованості за період

Особливого підходу вимагає аналіз стану виробничих запасів і витрат (табл. 14.11), який проводять за даними довідки „УІІІ. Запаси” форми звіту № 4 „Звіт про власний капітал”.

Дані табл. 14.11. показують, що на кінець року виробничі запаси зросли на 551,0 тис.грн. або на 16,9%, порівняно із залишками на початок періоду. Однак зменшились запаси сировини і матеріалів, палива і запасних частин в цілому на 18 тис.грн., або на 8,2%.

Період обертання активів виробничих запасів за час зберігання їх на підприємстві і перетворення у виробничі витрати (Тз) визначається так:

Тз =	З х Д
	В

де З - середній залишок виробничих запасів; В – витрати запасів у виробничих витратах; Д – тривалість аналізованого періоду, днів.

Крім визначення запасу в днях можливо визначати коефіцієнт обертання виробничих запасів (Кз):

Кз = В : З.

Приклад.

	Попередній період	Звітний період
Середні залишки виробничих запасів, тис.грн.	3000	3530
Сума витрат запасів у собівартості продукціїї, тис.грн.	7006	11298
Тривалість обороту запасів, днів	156	114
Коефіцієнт використаних виробничих запасів	2,335	3,200

Виробничі запаси і витрати тісно пов’язані з розмірами і обсягом виробничого процесу, залежать від нього і піддаються нормуванню.

Нормування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств здійснюється за спеціальною інструкцією. Розмір нормативів за окремими видами оборотних засобів передбачається у фінансовому плані підприємства, виходячи з прийнятої норми запасів у відсотках до річної потреби в оборотних засобах.

Тому важливим є внутрігосподарський аналіз стану виробничих запасів, витрат та інших оборотних засобів. При аналізі стану оборотних засобів треба визначити наповненість нормативів шляхом порівняння фактичної наявності оборотних засобів з нормативами. При цьому визначають понаднормовані залишки і незаповнені нормативи.

Норматив оборотних засобів – це мінімальний їх розмір, достатній для безперебійної господарської діяльності. Нормативом передбачається розмір потрібних підприємству власних коштів на такі витрати і запаси засобів, які не забезпечуються виходом продукції виробництва у звітному році. Наприклад, витрати по незавершеному виробництву рослинництва здійснюють у звітному році, а продукцію одержують у наступному році. Тому норматив по цій статті визначають у розмірі планової собівартості всього фактичного обсягу незавершеного виробництва.

До оборотних засобів, які повинні утворюватись повністю за рахунок власних коштів, належать вартість насіння й садибного матеріалу, малоцінних і швидкозношуваних предметів та інші. Витрати на корми, навпаки, повертаються виходом продукції в межах року. Тому норматив по цій статті визначається в розмірі страхових запасів, який становить близько 8% планової річної потреби, а понаднормативні запаси в межах планової потреби кормів формуються за рахунок позикових коштів.

Короткотермінові кредити банку під понаднормативні запаси в межах планової потреби в них вважають плановими джерелами залучених коштів. Однак можуть бути прострочені кредити банку, кредиторська заборго­ваність, кошти капітальних вкладень, інші джерела спеціального призна­чення, які не бажані для господарства.

Для об'єктивної економічної оцінки відхилення фактичних залиш­ків оборотних засобів від нормативу необхідно приймати до уваги особливості оборотності й нормування окремих видів оборотних засобів. Зазначене слід передбачати при аналізі, тому що без цього неможливо об'єктивно оцінити відхилення наявних даних від нормативів. Так, наявність надмірних залишків по засобах, що формуються лише за рахунок власних джерел, вважають негативним явищем в організації фінансів. Це призводить до заморожування коштів, залучення позапла­нових джерел їх утворення, зниження оборотності. По швидкооборотних засобах, джерелами формування яких можуть бути як власні, так і залучені джерела, наднормативні залишки у межах планової потреби в них вважають закономірним явищем. По таких видах засобів при аналізі важливо визначити понадпланову їх вартість, яка свідчить про зайве нагромадження запасів.

Незаповнені нормативи по всіх видах оборотних засобів вважають негативним явищем у роботі господарства, що утруднює забезпеченість нормального ходу виробництва необхідними виробничими запасами, а також спричиняє відвернення коштів основної діяльності в капітальні вкладення, дебіторську заборгованість та інші активи.

При аналізі приймають до уваги, що відхилення фактичних залиш­ків оборотних засобів від нормативів можуть утворюватись за рахунок зміни двох факторів: 1) обсягу виробничих запасів, робіт, продукції; 2) собівартості одиниці запасів, робіт, продукції. Вплив цих факторів виз­начається за допомогою різних комбінацій порівнянь трьох показників: нормативу засобів (у плановій оцінці), наявності оборотних засобів по фактичній собівартості і, окремо, — по плановій собівартості.

Переважна частина наднормативних залишків вважається нормаль­ним явищем і в межах планової потреби підлягає короткотерміновому кредитуванню, кредиторською заборгованістю тощо.

До негативних явищ слід віднести наявність наднормативних залишків по запасах і витратах, які формуються лише за рахунок власних джерел, таких як малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали, незавершене виробництво. Єдиним джерелом покриття таких запасів повинні бути власні оборотні кошти, тому наявність великих над­нормативних запасів по цих засобах зумовлює небажане залучення інших джерел.

Недоодержання належних підприємству кредитів може залежати від різних причин: невиконання плану виробництва продукції, понадпланового нагромадження оборотних засобів, що не приймаються банком до забезпеченості кредиту, наявності і надлишків власних оборотних коштів і незаповнених нормативів, залучення до обороту коштів з непередбачених для цього фондів та інших відхилень у фінансовій діяльності підприємства. Недоотримання кредитів банків як важливого джерела оборотних засобів призводить до зниження ефективності їх використання, уповільнює оборотність.

Питома вага короткотермінових кредитів у формуванні оборотних засобів сільськогосподарських підприємств може бути різною залежно від спеціалізації, напрямку, інтенсифікації виробництва тощо. Деякі економісти як орієнтир рекомендують розмір кредиту близько 25% загальної суми оборотних засобів, що дозволяє створювати оптимальний мінімальний рівень структурного фонду оборотних коштів і забезпечувати нормальні умови для господарської діяльності.

Ефективність використання короткотермінових кредитів залежить також від спрямування їх видачі на ті види оборотних засобів, які їх потребують. Визначення потреби кредитування без поділу оборотних засобів в залежності їх від оборотності припускає кредитування не лише наднормативних некредитованих залишків, але й надпланової потреби. Це знижує ефективність використання як позичкових, так і власних оборот­них коштів підприємств.

У процесі господарської діяльності, окрім нормованих, залучаються ненормовані оборотні засоби. Вони відображаються у розділі II балансу. До них належать грошові кошти, розрахунки з покупцями за товари відвантажені, дебіторська заборгованість та інш.

Грошові кошти. Управління грошовими засобами має також важливе значення для покращення фінансової діяльності підприємства. Завдання полягає в тому, щоб утримувати на рахунках мінімально необхідну суму грошових засобів для поточної оперативної діяльності підприємства.

Рух грошових коштів відображається у звітності в розрізі трьох видів і діяльності: операційної (основної), інвестиційної та фінансової. Основну частину в надходженні грошових коштів займає операційна (основна) діяльність підприємства. Це отримання виручки від реалізації продукції, робіт і послуг, отримання кредитів банків на основну діяльність та інші надходження. Платежі пов’язані з оплатою зобов’язань постачальникам, виплатою заробітної плати, розрахунками з бюджетом, банками з короткострокових кредитів та інше.

Рух грошових коштів в інвестиційній діяльності пов’язаний з реалізацією і купівлею основних засобів, довгострокових цінних паперів, розрахунками по довгострокових позиках тощо.

В результаті фінансової діяльності відбувається отримання виручки від продажу короткострокових цінних паперів та виплати за придбання їх, виплати дивідендів та ін.

Слід зауважити, що за даними річної фінансової звітності при аналізі замість основного показника надходжень грошових коштів виручки від реалізації використовується показники прибутку, одержання якого не збігається у часі з поточним надходженням грошей.

Цю обставину слід враховувати при поточному аналізі та кінцевому в кінці року.

Окрім цього враховують особливості операцій з амортизацією основних засобів. Нарахована амортизація є витратами, які зменшують прибуток, але її сума знаходиться у вільних грошових коштах, тому у звітності відображається як надходження коштів.

В ринкових умовах важливе здійснення безперервного руху грошових коштів – їх надходження та витрачання, забезпечення наявності необхідного вільного залишку на рахунках в банку. Дані про залишки грошових коштів на початок та кінець звітного року та їх рух – притік і відтік у звітному періоді за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова) відображаються в додатку до балансу Форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів”. Цю інформацію при аналізі доцільно згрупувати в окрему аналітичну таблицю 14.12.

Таблиця 14.12.

Рух грошових коштів, тис.грн. (надходження +, зменшення -)

Показники	За звітний період	За попередній період	Відхилення (+,-) (гр.2 – гр.3)
І. Операційна діяльність
1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	+2011,8	+508,0	+1503,8
2. Амортизація необоротних активів	+1336,0	+1282,0	+54,8
3. Збільшення (+), зменшення (-) оборотних активів	-1426,0	+194,0	+1232,0
4. Інші фінансові результати	+273,4	-556,0	+829,4
5. Чистий рух коштів від операційної діяльності	+2195,2	+1428,0	+767,2
ІІ. Інвестиційна діяльність
1. Реалізація необоротних активів	+19,4	+2082,0	-2062,6
2. Придбання необоротних активів	-2375,3	-2441,8	-66,5
3. Інші надходження і платежі	-	-359,2	+359,2
4. Чистий рух від інвестиційної діяльності	-2355,9	-1257,0	-1098,9
ІІІ. Фінансова діяльність
1. Отримані позики	+1580,0	-	+1580,0
2. Погашення позик	-897,1	-810,0	-87,1
3. Інші надходження і платежі	-255,2	-38,0	-217,2
4. Чистий рух коштів від фінансової діяльності	+427,7	-848,0	+1275,7
Чистий рух коштів за звітний період	+267,0	-677,0	+944,0
Залишок коштів на початок року	+256,0	+933,0	-677,0
Зміна валютних курсів (+,-)	-	-	-
Залишок коштів на кінець року	+533,0	+256,0	+277,0

Дані таблиці 15.12 показують, що на кінець звітного періоду залишок грошових коштів становив 533 тис.грн., тоді як на початок періоду був 256 тис.грн, тобто збільшився у два рази. Суттєве збільшення коштів спостерігається за рахунок надходження їх від операційної діяльності, в основному збільшення прибутку і нарахованої амортизації. Другим позитивним явищем є результат від фінансової діяльності, по якій чистий рух коштів складав позитивну суму +427,7 тис.грн., що більше порівняно з попереднім періодом на 1275,7 тис.грн. Це сталось за рахунок отриманих позик на суму 1580 тис.грн.

Негативні зміни щодо руху коштів спостерігались по інвестиційній діяльності.

При аналізі може виникати питання, скільки потрібно підприємству грошових коштів мати на рахунках для безперебійної його діяльності. На це складне питання однозначної відповіді не існує. Однак слід враховувати, що сума грошових коштів необхідна для ефективного управління підприємством – це страховий запас призначений для покриття короткотермінової першочергової потреби в грошовій наявності.

Як нестача так і надмірна наявність вільних грошових коштів негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Надлишок коштів призводить до зниження їх реальної вартості із-за інфляції, недовикористання грошових засобів в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності, зниження оборотності засобів.

Дефіцит грошей призводить до росту простроченої заборгованості постачальникам, банкам, по оплаті праці та інше.

Для обґрунтування оцінки показників наявності і руху грошових коштів аналізують тривалість перебування оборотних засобів у вільній грошовій наявності по формулі:

Тг =	Дз
	До

де Тг – тривалість перебування активів у вільній грошовій наявності, днів; Дз – середній залишок грошових коштів, тис.грн., До – сума кредитових оборотів по рахунках грошових засобів, тис.грн.

	Попередній період	Звітний період
Середні залишки грошей, тис.грн.	256,0	533,0
Кредитові обороти по рахунках грошових засобів, тис.грн.	8495,0	12970,0
Тривалість обороту грошей, дні	11,0	15,0

Наведені дані свідчать про те, що за звітний період перебування активів у грошовій наявності збільшився на 4 дні, що можна оцінити негативно, як зниження рівня оборотності грошових засобів.

Для прогнозування суми залишку грошових коштів (3г) можна користуватись формулою:

Зг =	До
	Ког

де До - плановий (передбачуваний) річний обсяг грошового обороту, тис.грн.; Ког – коефіцієнт оборотності грошових коштів у звітному періоді (До : Дз).

Ефективному використанню грошових засобів сприяє залучення їх для розширення виробництва, оновлення основних фондів, застосування нових технологій, своєчасне погашення кредитів та інших зобов’язань, підвищення оборотності всіх активів підприємства.