Наявність і рух основних засобів

Групи основних засобів	Залишок на початок року				Надійшло за рік	Вибуло за рік	Нарахована амортизація	Залишок на кінець року
	Первісна вартість	Питома вага, %	Знос	Процент зносу				Первісна вартість	Питома вага, %	Знос	Процент зносу
Будинки і споруди	7486	57,8	1002	13,4	-	9	413	7477	50,2	1410	18,8
Машини та обладнання	3595	27,8	1215	33,8	1640	3	427	5232	35,2	1639	31,3
Транспортні засоби	564	4,3	192	34,0	-	-	97	564	3,8	289	51,2
Інструменти, прилади та інвентар	15	0,1	4	26,7			1	15	0,1	5	33,3
Робоча і продуктивна худоба	1292	10,0	516	39,9	730	431	295	1591	10,7	630	39,6
Інші засоби	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Разом	12952	100	2929	22,6	2370	443	1233	14879	100	3973	26,7

Коефіцієнти:

зносу засобів	0,226	0,267
оновлення	-	(2370:14879) = 0,159
вибуття	-	(443:12952) = 0,034
придатності	(12952-2929):12952 = 0,774	(14879-3973):14879=0,733
приросту	-	(2370-443):12952=0,149

На підставі даних цієї таблиці визначають ряд коефіцієнтів стану основних фондів:

• коефіцієнт зносу (Кз): Кз = З:ОФп

де З – сума зносу оснвоих засобів, ОФп – первісна вартість основних засобів.

• коефіцієнт оновлення (Ко): Ко = ОФо:Фок

де ОФо – вартість введених основних фондів за рік; Фок – загальна вартість основних фондів на кінець року.

• коефіцієнт вибуття основних фондів (Кв): Кв = ОФв:ОФ, де ОФв – вартість фондів, що вибули за рік; ОФп – вартість фондів на початок періоду.

• коефіцієнт приросту основних фондів (Кп): Кп = ОФпр:ОФп, де ОФ – вартість приросту основних фондів (фонди які надійшли за мінусом фондів, що вибули); ОФп – вартість фондів на початок періоду.

• Коефіцієнт придатності основних фондів (Кприд.): Кприд. = ОФз:ОФп, де ОФз – залишкова вартість основних фондів; ОФп – початкова вартість основних фондів.

Зазначені коефіцієнти визначені в кінці табл. 14.10.

За даними таблиці 14.10 вартість основних засобів на підприємстві зросла на 1927 тис.грн. або на 14,9%, у тому числі машин і обладнання – на 1637 тис.грн. (на 45,5%), робочої і продуктивної худоби – на 299 тис.грн. (на 23,1%). По решті основних засобів суттєвих змін на спостерігалось.

На кінець звітного періоду питома вага окремих видів фондів у загальній їх вартості становила: будинків і споруд 50,2%, машин та обладнання – 35,2%, робочої і продуктивної худоби - 10,7%. Суттєві зміни в структурі основних фондів стались за рахунок зменшення питомої ваги їх по вартості будинків і споруд – на 7,4%. Такі зміни можна вважати позитивними з точки зору зміцнення виробничої бази підприємства.

Однак технічний стан основних засобів в цілому дещо знизився. Про це свідчить підвищення коефіцієнту зносу на 0,041 (на 4,1%) та зниження коефіцієнти придатності фондів – на 0,041 (на 4,1%). Коефіцієнт оновлення фондів перевищував коефіцієнт вибуття на 0,125 пунктів, в результаті коефіцієнт приросту основних фондів складав 0,149 (14,9%).

Основні засоби в процесі їх використання у виробництві повертають свою вартість протягом тривалого часу у вигляді амортизаційних відрахувань. Період повернення (По) авансованої вартості основних засобів визначають діленням середньорічної їх вартості на суму амортизаційних відрахувань. За даними табл. 14.10. цей показник окупності основних засобів був таким:

По =	(12952 + 14879) : 2	= 11,3 роки
	1233

Як видно, середній період окупності основних засобів на даному підприємстві становив біля 11,3 роки.

Скорочення строків окупності основних фондів залежить в основному від збільшення інтенсивності їх використання. У методичній літературі і практиці сільськогосподарських підприємств аналіз ефективності використання основних виробничих фондів не завжди враховує їх взаємозв’язок з фінансовим станом, обмежуючись вивченням в основному показника фондовіддачі. Останній визначається відношенням вартості валової продукції до середньої вартості основних виробничих фондів.

Вартість валової продукції на грошову одиницю вартості основних фондів вважають основним показником фондовіддачі. Він може бути доповнений показниками фондовіддачі щодо товарної продукції, валового доходу і прибутку в розрахунку на одиницю вартості основних фондів. Однак усі ці показники залежать насамперед від фондовіддачі за валовою продукцією. Останній відображає лише кількісний бік використання основних засобів. У процесі використання вони багаторазово поєднуються з оборотними засобами і мають тривалий період обороту. Тому питання ефективності використання основних виробничих фондів тісно пов’язане з оборотністю всіх господарських засобів (як основних, так і оборотних), з їх співвідношенням, рентабельністю одного обігу.

З аналізом необоротних активів тісно пов’язане вивчення питань інвестиційної діяльності підприємства. Інвестиції – це довгострокові вкладення засобів в активи підприємства з метою нарощування власного капіталу. Вони відрізняються від поточних вкладень терміновістю часу протягом якого підприємство одержує економічний ефект від цих витрат.

По об’єктах вкладень інвестиції бувають реальні та фінансові. Реальні інвестиції – це вкладення коштів в оновлення матеріально-технічної бази підприємства, нарощування його виробничих потужностей, освоєння нових видів продукції та технологій її виробництва, невиробничих активів тощо.

Фінансові інвестиції – це довгострокові фінансові вкладення в цінні папери, акції, пайові внески, корпораційні підприємства та інші.

Розрізняють валові інвестиції, до яких відносять обсяг всіх інвестицій у звітному періоді. Часткові інвестиції менше валових на суму амортизаційних відрахувань у звітному році.

При аналізі вивчають динаміку та виконання плану за основними напрямками інвестиційних вкладень – будівництво нових об’єктів, придбання основних засобів, формування основного стада тварин, інвестиції в нематеріальні активи, фінансові вкладення, вводу в ді об’єктів будівництва тощо.

Для оцінки ефективності інвестицій використовуються різні показники. Основним з них є додатковий вихід продукції на одну гривню інвестицій (Е):

Е = (ВП^/ - ВП⁰) : j,

Де ВП^/ , ВП⁰ - валова продукція після і до нових вкладень інвестицій; j – сума додаткових інвестицій.

Одночасно використовуються інші показники, такі як зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, збільшення прибутку та підвищення рентабельності та інші.

Бувають також інвестиції у формі лізингових операцій – це прискорене оновлення основних засобів шляхом одержання їх не купуючи і не стаючи їх власником.