
- •14.1. Зміст і завдання аналізу фінансового стану підприємства
- •15.2. Бухгалтерський баланс активів підприємства та джерел їх формування
- •Спрощений горизонтальний та вертикальний аналіз
- •15.3. Аналіз джерел формування капіталу
- •Динаміка і структура джерел капіталу
- •Розміщення капіталу в активах балансу
- •Склад і структура власного капіталу
- •15.4. Аналіз необоротних активів і основних засобів
- •Наявність і рух основних засобів
- •14.5. Аналіз оборотних активів
- •14.6. Аналіз рентабельності активів підприємства
- •Для аналізу взаємозв'язку розглянутих показників слід виходити з того, що загальна сума обороту дорівнює:
- •Аналіз показників рентабельності активів підприємства
- •15.7 Аналіз фінансової стабільності підприємства
- •Показники фінансової стабільності (стійкості) підприємства
- •15.8. Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства
- •Ліквідні оборотні активи та короткострокові фінансові зобов’язання, тис.Грн.
- •15.9. Ймовірність банкрутства та шляхи зміцнення фінансового стану підприємства
- •Контрольні запитання
15.8. Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства
В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств, кооперативних, селянських та інших господарств вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність підприємства характеризується його можливостями своєчасно здійснювати чергові платежі та дотримуватися грошових зобов'язань за рахунок наявних грошей та грошових коштів і активів, які можна швидко мобілізувати. До платіжних засобів відносять суми по таких статтях балансу, як грошові засоби, товари відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші активи з третього розділу балансу, що досить легко реалізувати. До складу платежів і зобов'язань входять заборгованість по оплаті праці, короткотермінові та прострочені кредити банку, постачальники та інші кредитори і першочергові платежі.
Оцінка рівня платоспроможності проводиться за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних засобів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Для зручності проведення аналізу використовують баланс, у якому однорідні за складом елементи балансових статей об’єднані в окремі групи: нерухоме майно, поточні активи тощо.
Наймобільнішою частиною оборотних засобів є грошові кошти та цінні папери. Менш мобільними є засоби в розрахунках, готовій продукції, товарах відвантажених та інші. Найбільшого часу ліквідності потребують виробничі запаси і витрати для перетворення їх у грошові засоби.
З урахуванням цього останнім часом в економічній літературі розрізняють в основному три рівні платоспроможності підприємства, оцінку яких здійснюють відповідно за допомогою трьох коефіцієнтів: грошової, розрахункової та ліквідної платоспроможності відповідно.
Найбільш узагальнюючим показником є коефіцієнт ліквідної платоспроможності – відношення поточних активів, тобто всіх оборотних засобів до короткотермінових зобов’язань. Цей показник, як правило, перевищує одиницю і відображає наскільки ліквідна вартість оборотних засобів більша платіжних зобов’язань.
Негативним сигналом слід вважати, коли коефіцієнт ліквідної платоспроможності менше одиниці. Це свідчить, що підприємство має заборгованість понад рівень його оборотних засобів. Таке підприємство вважається банкрутом і може бути ліквідованим, а його майно - реалізовано.
Аналіз платоспроможності підприємства та ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за ознаками пониження ліквідності, з поточними короткотерміновими зобов’язаннями по пасиву, які групуються по ступеню строковості їх погашення.
Найбільш повна характеристика активів за ознаками ліквідності дана в підручнику та учбових посібниках по аналізу Г.В.Савицькою [15,16, 17 ].
Перша група (А1) включає в себе абсолютно ліквідні активи – грошові кошти та їх еквіваленти і короткострокові фінансові інвестиції.
Друга група (А2) – це швидкороелізуємі активи: готова продукція, товари відвантажені та дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи оборотних активів залежить від своєчасного відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообороту в банках, запиту на продукцію, її конкурентноздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків тощо.
Третя група (А3) – це повільно реалізуємі активи: виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. Щоб перетворити їх в грошові кошти, потрібний великий строк для перетворення їх в готову продукцію, розрахунки, а потім в гроші.
Необоротні активи відносяться до четвертої групи (А4) – це важкореалізуємі активи: основні засоби, нематеріальні активи, довготермінові фінансові інвестиції, незавершене будівництво.
Для аналізу платоспроможності та ліквідності використовуються дані по трьох перших групах (з активу балансу) і поточні зобов’язання з пасиву. Цю інформацію доцільно згрупувати в окрему аналітичну таблицю, визначити відповідні коефіцієнти і дати їм оцінку (табл. 14.18).
В таблиці визначені три коефіцієнти як відношення кожної групи за ознаками ліквідності активів до поточних короткострокових зобов’язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, або грошової платоспроможності визначається відношенням грошових коштів і короткострокових інвестицій до всієї суми поточних зобов’язань. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більша вірогідність погашення боргів.
Коефіцієнт швидкої ліквідності або розрахункової (тому що залучаються засоби активів у розрахунках) платоспроможність – відношення суми грошових засобів, короткострокових фінансових інвестицій та короткострокової дебіторської заборгованості, готової продукції і товарів відвантажених до суми поточних фінансових зобов’язань.
Таблиця 14.18