Показники фінансової стабільності (стійкості) підприємства

№ п/п	Показники	Форми розрахунків		Рівень показників
		За змістом показників	За даними балансу ф.№1 і звіту ф.№2	За попередній рік	За звітний рік	Зміни (+, -)
1	2	3	4	5	6	7
1.	Власні обігові кошти (робочий функціонуючий капітал), тис.грн.	Власний капітал + довгострокові зобов’язання – необоротні активи або оборотні активи – короткострокові зобов’язання	Ф. №1 р.380 + р.340 + р.480 – р.080 або Ф. №1 р. 260 + р. 270 – р.620 – р.630	8717	10340	+1623
2.	Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	Власні оборотні кошти	Ф.№1 р.380+р.430 – р.080	0,94	0,88	-0,06
			Ф.№1 р.260 + р.270
		Оборотні активи
3.	Маневреність робочого капіталу	Запаси	Ф.№1 р.100 + р.110 + р.120 + р.130 + р.140	0,654	0,857	+0,203
		Робочий капітал
			Ф.№1 р.260 + р.270 – р.620 – р.630
4.	Маневреність власних обігових грошових коштів	Грошові кошти	Ф.№1 р. 230 + р.240	0,030	0,056	+0,026
		Власні обігові кошти
			Ф.№1 р.380+ р.430 – р.080
5.	Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами	Власні обігові кошти	Ф.№1 р.380 + р.430 – р.080	1,480	1,175	-0,305
			Ф.№1 р.100 + р.120 +р.130 + р.140
		Запаси
6.	Коефіцієнт покриття запасів	„Нормальні” джерела покриття запасів	Ф.№1 р.380+р.430+р.480—р.080+р.500+р.520+р.530+р.540	1,486	1,175	-0,311
		Запаси
			Ф.№1р.100+р.120+р.130+р.140
7.	Коефіцієнт фінансової незалежності (обернений йому – коефіцієнт фінансової залежності)	Власний капітал	Ф.№1 р.380+р.430+р.630	0,972	0,939	-0,033
			Ф.№1 р.640
		Пасиви
8.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Власні обігові кошти	Ф.№1 р.380+р.430+р.630-р.080	0,440	0,457	+0,017
			Ф.№1 р.380+р.430+р.630
		Власний капітал
9.	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позитивний капітал	Ф.№1 р.480+р.620	0,028	0,061	+0,033
			Ф.№1 р.640
		Пасиви
10.	Коефіцієнт фінансової стабільності	Власні кошти	Ф.№1 р.380+р.430+р.630	34,76	15,29	-19,47
		Позикові кошти	Ф.№1 р. 480+р.620
11.	Показник фінансового лівериджу	Довгострокові зобов’язання	Ф. №1 р.480	0,015	0,049	+0,034
			Ф.№1 р.380+р.430+р.630
		Власні кошти
12.	Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний капітал +довгострокові зобов’язання	Ф.№1 р.380+р.430+р.480+р.630	0,986	0,985	-0,001
		Пасиви	Ф.№1 р.640

Питома вага виробничих запасів в робочому капіталі складала 85,7% тоді як в попередньому періоду – 65,4%, збільшення на 20,3%. Решта робочого капіталу знаходилась в інших активах (дебіторській заборгованості грошових коштах та інших). Збільшення питомої ваги запасів в робочому капіталі (власних оборотних коштах) знизило його маневреність.

На високу забезпеченість підприємства власним оборотним капіталом вказують коефіцієнти: забезпеченості – 0,88; покриття запасів – 1,175; фінансової незалежності – 0,939; маневреності власного капіталу – 0,457.На початок року названі показники були помітно вищими. Однак це не значить, що зниження питомої ваги власного капіталу в запасах і взагалі в активах слід вважати негативним явищем. Оцінку змінам зазначених „коефіцієнтів забезпечення” потрібно давати у взаємозв’язку з іншими показниками використання капіталу. Про низький рівень використання позикового капіталу свідчать коефіцієнти концентрації позикового капіталу (0,028 і 0,061) та фінансової стабільності (34,76 і 15,29). Підприємство недостатньо користується кредитами банків.

Для оцінки ефективності використання позикового капіталу використовується показник так званого ефекту фінансового важеля, який ще називають лівериджем. Підприємству вигідно користуватись позиковим капіталом тоді, коли його ціна (проценти за кредит) нижча рентабельності власного капіталу. Наприклад, якщо рентабельність власного капіталу після сплати податків становить 15%, то доцільність використання кредитів для підприємства виникає тоді коли проценти за кредит складають менше 15%. При такій умові вигідно збільшувати частку позикового капіталу в загальній його вартості, в результаті підвищується ефективність використання власного капіталу загальної його вартості.

Рівень фінансового лівериджу (Лф.) визначається відношенням приросту чистого прибутку (Пч%) до приросту валового (Пв%) до сплати податків і процентів за позики: Лф = Δ Пч : Δ Пв

Рівень фінансового лівериджу вказує, в скільки разів темпи приросту чистого прибутку перевищують темпи приросту валового прибутку. Таке перевищення забезпечується за рахунок позитивного співвідношення позикового капіталу до власного та інших фінансових факторів. Тому збільшуючи або зменшуючи питому вагу позикового капіталу (плече фінансового важеля) може суттєво впливати на прибуток і доходність власного капіталу.

Приклад: за даними аналізуємого підприємства:

	Попередній період	Звітний період	Приріст, %
Прибуток до сплати податків і процентів, тис.грн.	705,0	2011,8	185,3
Чистий прибуток після сплати податків і процентів, тис.грн.	705,0	1710,2	142,6

Лф. = 142,6 : 185,3 = 0.770.

Одержаний показник свідчить про те, що при структурі джерел капіталу, яка склалась на підприємстві, кожний процент приросту валового прибутку забезпечує збільшення чистого прибутку на 0,77%. Використовуючи ці дані можна оцінювати і прогнозувати ступінь фінансового ризику інвестування.

Тому лівериджем у фінансовому аналізі називають процес оптимізації структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку.

При аналізі крім фінансового лівериджу визначають окремо рівень виробничого лівериджу, який впливає на валовий прибуток шляхом зміни собівартості реалізованої продукції та виручки за рахунок зміни обсягу виробництва продукції. При цьому в основі зниження собівартості продукції лежить поділ витрат на умовно-постійні та умовно-змінні. Постійні витрати на одиницю продукції при збільшенні обсягу її виробництва знижується, змінні – залишаються майже на одному рівні. Взаємозв’язок співвідношення обсягу виробництва продукції, виручки, постійних і змінних витрат було розглянуто вище в розділі.

При фінансовому аналізі визначається рівень виробничого лівериджу (Лв%), як відношення приросту валового прибутку (Пв5) до приросту обсягу продаж (виручки) в процентах (Оп%): Лв = Δ Пв : Оп

Приклад:

	Попередній період	Звітний період	Приріст, %
Валовий прибуток від реалізації продукції до сплати податків (коди звіту №2 розрахунок: 010-040-070-080), тис.грн.	808,7	2672,9	230,5
Виручка (дохід) від реалізації продукції (код 010), тис.грн.	6948,9	8582,9	19,34

Лв = 230,5 : 19,34 = 11,92

Аналіз показує, що збільшення виручки на 1% забезпечує приріст валового прибутку на 11,92%.

Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий ліверидж (Лвф), який визначається множенням виробничого та фінансового лівериджу:

Лвф = Лв х Лф = 11,92 х 0,770 = 9,18

Отже, при показниках структури витрат і джерел капіталу, які склались на даному підприємстві, збільшення обсягу продаж (виручка від реалізації продукції) на 1% забезпечує збільшення чистого прибутку на 9,18%. Це досить високий показник, який забезпечує високу стійкість підприємства.

Запас фінансової стійкості. Високий показник виробничого лівериджу спостерігається у тих підприємств, в яких вище співвідношення постійних і змінних витрат. У цьому випадку більша частка постійних витрат забезпечує вищий беззбитковий обсяг продаж і більший запас фінансової стійкості. Щоб визначити запас фінансової стійкості за даними фінансового звіту Ф.№2 „Звіт про фінансові результати” доцільно зробити додаткові розрахунки табл. 14.17.

Таблиця 14.17.

Розрахунок беззбиткового обсягу продаж і запасу фінансової стійкості підприємства (за даними ф.№2)

Показники	Попередній період	Звітний період
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (код. 035), тис.грн.	6340,9	7741,9
2. Повна собівартість реалізованої продукції (коди: 040 + 070 + 080)	6140,2	5910
3. Прибуток від реалізації, тис.грн. (ряд.1 – ряд. 2)	200,7	1813,9
4. Постійні витрати (адміністративні витрати + амортизація), тис.грн.	1726	1677,0
5. Змінні витрати, тис.грн. (р.2 – р.4)	4414,2	4233,0
6. Маржинальний дохід,тис.грн. (р. 1 – р.5 або р.3 + р.4)	1926,7	3508,9
7. Питома вага маржинального доходу у виручці (р. 6 : р.1)	0,304	0,453
8. Беззбитковий обсяг продаж,тис.грн. (р.4 : р.7)	5678	3702
9. Запас фінансової стійкості, тис.грн. (р.1 – р.8)	663	4040
10. Поріг рентабельності (р.9 : р.1 х 100), %	10,45	52,18

Дані табл. 14.17. показують, що в минулому році необхідно було одержати виручки 5678 тис.грн., щоб покрити всі постійні витрати. При такій сумі виручки рентабельність дорівнювала б нулю ( на графіку співвідношення обсягу продукції, витрат і виручки – це, так звана „критична точка обсягу виробництва”). Фактично ж виручка минулого року складала 6340,9 тис.грн., що вище критичної суми на 663 тис.грн. або на 10,45%. Останні показники (663 тис.грн. і 10,45%) вважають запасом фінансової стійкості, або зоною беззбитковості підприємства.

У звітному році запас фінансової стійкості суттєво збільшився. Виручка може зменшуватись на 52,18%, і лише тоді рентабельність буде дорівнювати нулю. Якщо виручка стане ще нижча, то підприємство може стати збитковим і увійде в зону банкрутства. Тому важливо постійно контролювати запас фінансової стійкості, нижче якого не повинна бути виручка і рентабельність підприємства.