Аналіз показників рентабельності активів підприємства

№ п/п	Показники	Формули розрахунків		Рівень показників
		За змістом показників	За даними балансу ф.№1 і звіту ф.№2	За попередній рік	За звітний рік	Зміни (+, -)
1	2	3	4	5	6	7
1.	Рентабельність активів звичайної діяльності	Прибуток від звичайної діяльності	Ф.№ 2 р. 190 х 100	3,7	9,25	+5,55
			Ф. №1 р. 280 х 100
		Активи
2.	Чиста рентабельність активів	Чистий прибуток	Ф. №2 р.220 х 100	3,7	7,9	+4,2
			Ф.№1 р.280 х 100
		Активи
3.	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток	Ф. №2 р.220 х 100	3,8	8,4	+4,6
		Власний капітал	Ф.№1 р.380 х 100
4.	Період окупності капіталу	Активи	Ф. №1 р. 280	27,2	12,7	-14,5
		Чистий прибуток	Ф.№2 р. 220
5.	Період окупності власного капіталу	Власний капітал	Ф. №1 р. 380	26,4	11,9	-14,5
		Чистий прибуток	Ф. №1 р.220
6.	Комерційна рентабельність звичайної діяльності	Прибуток від звичайної діяльності	Ф.№2 р.170 х 100	9,8	23,27	+13,47
		Виручка від звичайної діяльності	Ф. №2 р. 035 + інші доходи
7.	Комерційна рентабельність операційної діяльності	Прибуток від операційної діяльності	Ф. № 2 р.100	8,98	28,0	+19,02
		Виручка від операційної діяльності	Ф. №2 р.035 +р. 060

15.7 Аналіз фінансової стабільності підприємства

Важливе значення для зміцнення фінансового стану підприємства має фінансова його стабільність, або стійкість. Вона характеризується системою показників, які відображають співвідношення власних і позикових засобів, основних і оборотних активів, залежність від кредиторів та інвесторів, співвідношення окремих видів активу і пасиву балансу та інші.

Фінансова стійкість відображає такий стан активів і пасивів підприємства, який забезпечує вільне маневрування власним капіталом, грошовими коштами та їх еквівалентами, ефективне використання всіх ресурсів, безперервний процес виробничої комерційної та фінансової діяльності, відтворення і розширення виробництва.

Низький рівень фінансової стійкості призводить до зниження платоспроможності підприємства нестачі коштів для нормальної господарської діяльності.

Надто висока фінансова стійкість може негативно впливати на господарську діяльність підприємства, створює умови для збільшення витрат, надмірних запасів і резервів, недовикористання позикового капіталу за рахунок кредитів банків тощо.

Власний оборотний капітал визначається як різниця поточних активів і поточних короткострокових зобов’язань.

Коефіцієнт маневреності – це відношення оборотних активів до наявності власних джерел засобів. Він відображає, яка частина власних засобів вкладена в найбільш мобільні активи.

В умовах нестачі оборотних засобів життєздатність підприємства буде залежати від стану й "якості" активів: складу виробничих запасів, попиту на продукцію, надійності покупців, а також строковості зобов'я­зань. Кінцеві висновки відносно фінансової стійкості та ліквідації підприє­мства можуть бути зроблені за результатами внутрішнього аналізу активів і короткострокових зобов'язань.

Частка активів, що важко реалізуються, у загальній величині поточ­них активів визначається як відношення вартості залежалих запасів матеріалів, продукції, що важко реалізується, простроченої дебіторської заборгованості (за даними бухгалтерії) до поточних активів.

Співвідношення важкореалізуємих і легкореалізуємих активів. Цей показник разом із попереднім характеризує "якість" поточних активів.

Важливим показником, що має пряме відношення до ліквідності підприємства, є середній період надання кредиту, який визначається таким чином:

Період кредиту =	середній залишок заборгованості х тривалість періоду
	сума обороту

Сумарний оборот - дебетовий оборот за період, що аналізується, по рахунках: "Розрахунки з постачальниками і підряд­чиками", "Розрахунки по авансах одержаних", "Короткостро­кові позики банку" та ін.

Тривалість періоду: рік - 360 днів; квартал - 90 днів місяць - 30 днів.

Середній залишок визначається як середнє арифметичне сум залишків заборгованості на початок і кінець періоду.

Необхідною умовою стабільності діяльності підприємства є одержання кредитів на таких самих умовах (або навіть кращих), на яких їх надає підприємство.

Одним із важливих показників фінансового стану підприємства є коефіцієнт або процент незалежності. Він розраховується як відношення джерел власних засобів до валюти балансу, виражене у відсотках. Цей показник відображає частку засобів, вкладених власниками у загальну вартість майна підприємства. Вважається, що якщо цей показник більший або дорівнює 50 %, то ризик кредиторів є мінімальним, адже, реалізувавши половину майна, що сформувалось за рахунок власних засобів, підприєм­ство може сплатити за своїми позичковими зобов'язаннями.

Близький за змістом до коефіцієнта незалежності і доповнює його коефіцієнт фінансової стійкості:

К ф.с. =	джерела власних засобів + довгострокові запозичені засоби
	валюта балансу - нетто

Особливу увагу при аналізі звертають на коефіцієнт фінансування як відношення власних джерел до позичкових: якщо він менше ”1”, то це може свідчити про небезпеку платоспроможності. Однак у деяких випадках частка власних засобів в їх загальній сумі може бути менше половини і підприємство зберігатиме високу фінансову стійкість. Це стосується під­приємств, діяльність яких характеризується високою оборотністю активів, стабільним попитом на продукцію, що реалізується, налагодженими кана­лами збуту й постачання, низьким рівнем постійних витрат.

Коефіцієнт інвестування розраховується як відношення джерел власних засобів + довгострокові кредити до основних засобів та інших вкладень. Він показує якою мірою джерела власних засобів покривають зроблені інвестиції.

Коефіцієнт забезпечення необоротних активів— відношення основних засобів + позаоборотні активи (підсумок розділу 1 активу балансу) до власних засобів. Цей коефіцієнт визначає, якою мірою необоротні активи забезпечуються власними засобами.

Співвідношення оборотного й необоротного капіталу розрахо­вується шляхом ділення оборотного капіталу на суму необоротного і вказує на зміни у структурі капіталу підприємства.

Рівень функціонування капіталу визначається як відношення загальної суми активів за мінусом короткострокових і довгострокових інвестицій до загальної суми активів балансу. Він показує, яка частка в активах підприємства належить функціонуючому капіталу.

Аналізу структури джерел майна підприємства за допомогою системи показників фінансового стану слід приділяти особливу увагу. На підприємствах іноді накопичується багато основних і оборотних засобів, що не використовуються (або використовуються недостатньо). Це завищує загальну вартість майна підприємства, що спричиняє необхідність додаткового фінансування шляхом значних банківських кредитів та порушує фінансову стабільність підприємства.

Загальну оцінку стану підприємства дають на базі аналізу його ділової активності, який дає змогу виявити, наскільки ефективно викорис­товуються засоби в процесі господарської діяльності. До показників, що характеризують ділову активність, відносяться коефіцієнти оборотності та рентабельності. Особливістю цих показників є те, що вони відображають ефективність не лише тих засобів, що приймають участь безпосередньо у виробництві продукції, але й всіх активів господарства, постійного й функціонального капіталу, власних і залучених джерел утворення активів тощо.

При аналізі фінансової стійкості підприємства основні показники, методику їх розрахунку за даними фінансової звітності та порівняння доцільно згрупувати в окрему таблицю 14.16.

Дані аналізу показують, що підприємство, яке аналізується, характеризується високими показниками фінансового стану, фінансової незалежності, маневреності та ін. Позитивна оцінка основних показників фінансової стійкості зумовлена, насамперед, наявністю власних обігових коштів (робочого капіталу) на кінець року на суму 10340 тис.грн., що більше порівняно з сумою на початок року на 1623 тис.грн. В результаті коефіцієнти забезпечення оборотних активів та маневреності робочого капіталу були порівняно високими на кінець року відповідно 0,88(88%) та 0,857 (85,7%. Однак надлишок наявності власних оборотних коштів на кінець року у порівнянні з минулим роком дещо знизив коефіцієнт забезпечення оборотних активів на 0,06 (на 6%).

Таблиця 14.16.