
- •11.1. Особливості аналізу використання основних засобів у сільському господарстві
- •Склад і структура основних засобів
- •11.2. Використання машинно-тракторного парку
- •Аналіз показників роботи механізованого підрозділу
- •Аналіз показників виробітку тракторів
- •Вплив окремих факторів на виробіток тракторів, ет.Нормо-годин
- •Підрахунок резервів підвищення виробітку на трактор, еталонних нормо-годин
- •Аналіз собівартості роботи машинно-тракторного парку
- •11.3. Використання вантажного автотранспорту
- •Аналіз показників роботи автотранспортного підрозділу
- •Показники використання вантажних автомобілів
- •Аналіз собівартості роботи вантажного автопарку
- •11.4. Використання робочих коней
- •11.5. Аналіз роботи переробних та інших промислових виробництв
- •Результати роботи підсобних промислових виробництв
- •11.6. Аналіз роботи ремонтних майстерень
- •Аналіз показників діяльності підрозділу ремонтно-технічного обслуговування
- •11.7. Моделі алгоритмізації розв’язання задач аналізу використання техніки
- •Контрольні питання
11.3. Використання вантажного автотранспорту
Важливим видом транспортних засобів у сільському господарстві є вантажні автомобілі. Аналіз використання транспорту сприяє своєчасному і якісному проведенню сільськогосподарських робіт, підвищенню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції.
Методика аналізу використання вантажних автомобілів багато в чому подібна до аналізу використання тракторного парку. Автопарк як у звичайних умовах, так і при орендних відносинах відокремлений у самостійний внутрігосподарський підрозділ. У більшості господарств, в яких автопарк переведений на госпрозрахунок, складаються, як правило, два рівні орендних відносин: 1) водії-орендарі - автогараж; 2) автогараж - господарство.
Обсяг роботи автопарку вимірюється різними показниками: в машино-годинах; в кілометрах пробігу; в тоннах перевезеного вантажу; в тонно-кілометрах.
Практика свідчить, що в умовах орендних відносин використовується будь-який із зазначених показників, їх комбінація або ж всі одночасно.
В деяких господарствах автопарк являє собою обслуговуючий підрозділ у вигляді окремого кооперативу. Для розрахунків з іншими підрозділами за виконані кооперативом транспортні послуги встановлюються розрахункові ціни, наприклад, за одну годину роботи автомобілів залежно від їх марок.
Що ж до водіїв, то вони переводяться на індивідуальний орендний підряд. Кожному водієві автомобіль передається в оренду і для нього встановлені внутрігосподарські розрахункові ціни, по яких формується дохід. Наприклад, є випадки, коли для водіїв вантажних автомобілів встановлюються розрахункові ціни за 10 т перевезеного вантажу і за 1 км пробігу залежно від вантажопідйомності автомобіля.
Госпрозрахунковий дохід кооперативу транспортного обслуговування формується як різниця між вартістю послуг по розрахункових цінах і матеріальними витратами на їх виконання, включаючи платежі господарству. Дохід кожного водія автомобіля складається з вартості послуг, обчисленої по встановлених для водіїв в розрахункових цінах, за мінусом матеріальних витрат на їх виконання.
При аналізі роботи автопарку важливо насамперед дати оцінку шляхом порівняння фактичних показників з нормативними (плановими), виходячи з яких формувались договірні умови (табл.11.8).
У наведеному прикладі обсяг роботи автопарку збільшився порівняно з нормативним (плановим) на 4,4 тис.грн., або на 2,5%. Разом з тим зросли витрати на 8,4 тис.грн. В основному за рахунок змінної їх частини. В результаті госпрозрахунковий дохід автопарку зменшився на 4 тис.грн., або на 6,9% порівняно з нормативною його сумою.
Основну увагу при аналізі необхідно звертати на вивчення можливостей збільшення обсягу робіт і послуг вантажного автотранспорту.
Таблиця 11.8.
Аналіз показників роботи автотранспортного підрозділу
Показники |
За нормою |
Фактично |
Відхилення (+,-) |
|
абсолютне |
в % |
|||
Обсяг робі і послуг |
|
|
|
|
1. Перевезення вантажу, т |
100000 |
95000 |
-5000 |
5,0 |
ціна за 1 тонну, грн.. |
0,55 |
0,55 |
- |
- |
2. Пробіг, тис.км |
957,2 |
997,4 |
+40,2 |
4,2 |
3. Ціна за 1 км пробігу, грн. |
0,13 |
0,13 |
- |
- |
4. Загальна вартість робіт, грн. |
177,6 |
182,0 |
+4,4 |
2,5 |
5. Матеріальні витрати, грн. |
70,5 |
78,4 |
-7,9 |
11,2 |
6. Платежі і внески, тис.грн. |
49,5 |
50,0 |
-0,5 |
1,0 |
7. Всього витрат, тис.грн. |
120,0 |
128,4 |
-8,4 |
7,0 |
8. Госпрозрахунковий дохід, тис.грн. |
57,6 |
53,6 |
-4,0 |
6,9 |
9. Чисельність працівників |
31 |
28 |
+3 |
9,7 |
10. Госпрозрахунковий дохід в розрахунку на одного працівника, грн.: |
|
|
|
|
11. за рік |
1858 |
1914 |
+56 |
3,0 |
12. за місяць |
155 |
160 |
+5 |
3,2 |
З названих чотирьох показників виміру обсягу робіт найбільш узагальнюючим є показник виконаних тонно-кілометрів. В ньому знаходять відображення решта показників: відпрацьовані машино-години, пробіг в кілометрах і перевезені вантажі в тоннах. Тому основним показником обсягу автоперевезень доцільно вважати кількість виконаних тонно-кілометрів. Він визначається як сума добутків від множення кількості перевезеного вантажу за кожний окремий рейс на відстань даного рейсу. Обсяг роботи в тонно-кілометрах можна також визначити множенням загальної кількості перевезеного вантажу в тоннах на середню відстань перевезень в кілометрах. Наприклад, за даними табл.11.8. обсяг роботи при середній відстані перевезень 15 км дорівнюватиме 1500 тис.т/км (100000 т х 15 км).
Загальний обсяг вантажоперевезень в тонно-кілометрах аналізується насамперед як результат зміни кількості автомобілів і виробітку на одну машину. В свою чергу показник виробітку на один автомобіль знаходиться у взаємозв’язку з такими показниками:
коефіцієнт використання автомобілів на роботах, який визначається відношенням відпрацьованих машино-днів до машино-днів перебування в господарстві. Він сприяє виявленню резервів підвищення виробітку автопарку за рахунок зменшення простоїв автомобілів без роботи;
коефіцієнт використання робочого часу автомобілів, визначається діленням машино-годин у пробігу до машино-годин у наряді. Підвищення цього коефіцієнта свідчить про скорочення часу в простоях машин на вантажо-розвантажувальних роботах, по технічних та інших причин.
середньодобовий пробіг одного автомобіля, км;
коефіцієнт використання пробігу, який визначається відношенням відстані пробігу з вантажем до загального пробігу автомобілів у кілометрах. Підвищувати цей коефіцієнт можна за рахунок використання пробігу автомобілів з вантажем в обидві сторони маршруту;
коефіцієнт використання вантажопідйомності визначається відношенням виконаного ( або відповідно запланованого) обсягу роботи автомобілів в онно-кілометрах до технічно можливого обсягу. Технічно можливий обсяг тонно-кілометрів визначається множенням пробігу з вантажем (км) на середню технічну вантажопідйомність (т) одного автомобіля. Цей коефіцієнт відображає ступінь використання автомобілів під час пробігу.
Всі зазначені показники знаходяться між собою в тісному взаємозв’язку. Виробіток тонно-кілометрів на один автомобіль дорівнює добутку показників:
машино-днів перебування в господарстві;
коефіцієнта використання парку;
середньодобової кількості машино-годин у наряді;
коефіцієнта використання робочого часу;
годинного пробігу автомобіля;
коефіцієнта використання пробігу;
технічної вантажопідйомності автомобіля;
коефіцієнта використання вантажопідйомності.
Аналіз взаємозв’язку цих показників проводиться порівнянням фактичних даних з нормативними або плановими (табл.11.9).
Таблиця 11.9.