11.3. Використання вантажного автотранспорту

Важливим видом транспортних засобів у сільському господарстві є вантажні автомобілі. Аналіз використання транспорту сприяє своєчасному і якісному проведенню сільськогосподарських робіт, підвищенню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції.

Методика аналізу використання вантажних автомобілів багато в чому подібна до аналізу використання тракторного парку. Автопарк як у звичайних умовах, так і при орендних відносинах відокремлений у самостійний внутрігосподарський підрозділ. У більшості господарств, в яких автопарк переведений на госпрозрахунок, складаються, як правило, два рівні орендних відносин: 1) водії-орендарі - автогараж; 2) автогараж - господарство.

Обсяг роботи автопарку вимірюється різними показниками: в машино-годинах; в кілометрах пробігу; в тоннах перевезеного вантажу; в тонно-кілометрах.

Практика свідчить, що в умовах орендних відносин використовується будь-який із зазначених показників, їх комбінація або ж всі одночасно.

В деяких господарствах автопарк являє собою обслуговуючий підрозділ у вигляді окремого кооперативу. Для розрахунків з іншими підрозділами за виконані кооперативом транспортні послуги встановлюються розрахункові ціни, наприклад, за одну годину роботи автомобілів залежно від їх марок.

Що ж до водіїв, то вони переводяться на індивідуальний орендний підряд. Кожному водієві автомобіль передається в оренду і для нього встановлені внутрігосподарські розрахункові ціни, по яких формується дохід. Наприклад, є випадки, коли для водіїв вантажних автомобілів встановлюються розрахункові ціни за 10 т перевезеного вантажу і за 1 км пробігу залежно від вантажопідйомності автомобіля.

Госпрозрахунковий дохід кооперативу транспортного обслуговування формується як різниця між вартістю послуг по розрахункових цінах і матеріальними витратами на їх виконання, включаючи платежі господарству. Дохід кожного водія автомобіля складається з вартості послуг, обчисленої по встановлених для водіїв в розрахункових цінах, за мінусом матеріальних витрат на їх виконання.

При аналізі роботи автопарку важливо насамперед дати оцінку шляхом порівняння фактичних показників з нормативними (плановими), виходячи з яких формувались договірні умови (табл.11.8).

У наведеному прикладі обсяг роботи автопарку збільшився порівняно з нормативним (плановим) на 4,4 тис.грн., або на 2,5%. Разом з тим зросли витрати на 8,4 тис.грн. В основному за рахунок змінної їх частини. В результаті госпрозрахунковий дохід автопарку зменшився на 4 тис.грн., або на 6,9% порівняно з нормативною його сумою.

Основну увагу при аналізі необхідно звертати на вивчення можливостей збільшення обсягу робіт і послуг вантажного автотранспорту.

Таблиця 11.8.

Аналіз показників роботи автотранспортного підрозділу

Показники	За нормою	Фактично	Відхилення (+,-)
			абсолютне	в %
Обсяг робі і послуг
1. Перевезення вантажу, т	100000	95000	-5000	5,0
ціна за 1 тонну, грн..	0,55	0,55	-	-
2. Пробіг, тис.км	957,2	997,4	+40,2	4,2
3. Ціна за 1 км пробігу, грн.	0,13	0,13	-	-
4. Загальна вартість робіт, грн.	177,6	182,0	+4,4	2,5
5. Матеріальні витрати, грн.	70,5	78,4	-7,9	11,2
6. Платежі і внески, тис.грн.	49,5	50,0	-0,5	1,0
7. Всього витрат, тис.грн.	120,0	128,4	-8,4	7,0
8. Госпрозрахунковий дохід, тис.грн.	57,6	53,6	-4,0	6,9
9. Чисельність працівників	31	28	+3	9,7
10. Госпрозрахунковий дохід в розрахунку на одного працівника, грн.:
11. за рік	1858	1914	+56	3,0
12. за місяць	155	160	+5	3,2

З названих чотирьох показників виміру обсягу робіт найбільш узагальнюючим є показник виконаних тонно-кілометрів. В ньому знаходять відображення решта показників: відпрацьовані машино-години, пробіг в кілометрах і перевезені вантажі в тоннах. Тому основним показником обсягу автоперевезень доцільно вважати кількість виконаних тонно-кілометрів. Він визначається як сума добутків від множення кількості перевезеного вантажу за кожний окремий рейс на відстань даного рейсу. Обсяг роботи в тонно-кілометрах можна також визначити множенням загальної кількості перевезеного вантажу в тоннах на середню відстань перевезень в кілометрах. Наприклад, за даними табл.11.8. обсяг роботи при середній відстані перевезень 15 км дорівнюватиме 1500 тис.т/км (100000 т х 15 км).

Загальний обсяг вантажоперевезень в тонно-кілометрах аналізується насамперед як результат зміни кількості автомобілів і виробітку на одну машину. В свою чергу показник виробітку на один автомобіль знаходиться у взаємозв’язку з такими показниками:

1. коефіцієнт використання автомобілів на роботах, який визначається відношенням відпрацьованих машино-днів до машино-днів перебування в господарстві. Він сприяє виявленню резервів підвищення виробітку автопарку за рахунок зменшення простоїв автомобілів без роботи;

2. коефіцієнт використання робочого часу автомобілів, визначається діленням машино-годин у пробігу до машино-годин у наряді. Підвищення цього коефіцієнта свідчить про скорочення часу в простоях машин на вантажо-розвантажувальних роботах, по технічних та інших причин.

3. середньодобовий пробіг одного автомобіля, км;

4. коефіцієнт використання пробігу, який визначається відношенням відстані пробігу з вантажем до загального пробігу автомобілів у кілометрах. Підвищувати цей коефіцієнт можна за рахунок використання пробігу автомобілів з вантажем в обидві сторони маршруту;

5. коефіцієнт використання вантажопідйомності визначається відношенням виконаного ( або відповідно запланованого) обсягу роботи автомобілів в онно-кілометрах до технічно можливого обсягу. Технічно можливий обсяг тонно-кілометрів визначається множенням пробігу з вантажем (км) на середню технічну вантажопідйомність (т) одного автомобіля. Цей коефіцієнт відображає ступінь використання автомобілів під час пробігу.

Всі зазначені показники знаходяться між собою в тісному взаємозв’язку. Виробіток тонно-кілометрів на один автомобіль дорівнює добутку показників:

1. машино-днів перебування в господарстві;

2. коефіцієнта використання парку;

3. середньодобової кількості машино-годин у наряді;

4. коефіцієнта використання робочого часу;

5. годинного пробігу автомобіля;

6. коефіцієнта використання пробігу;

7. технічної вантажопідйомності автомобіля;

8. коефіцієнта використання вантажопідйомності.

Аналіз взаємозв’язку цих показників проводиться порівнянням фактичних даних з нормативними або плановими (табл.11.9).

Таблиця 11.9.