11.2. Використання машинно-тракторного парку

Раціональне використання сільськогосподарської техніки у процесі виробництва забезпечує збільшення виробництва продук­ції і зниження її собівартості. Ефективність використання техніки залежить від раціональної організації господарства в цілому, його підрозділів і рівня виробництва продукції в окремих галузях. Кін­цевою метою аналізу ефективності використання засобів механі­зації є збільшення виходу продукції, поліпшення її якості та зни­ження собівартості виробництва, що у свою чергу забезпечує зростання прибутку і підвищення рентабельності господарства.

Використання техніки в сільському господарстві поряд з ін­шими факторами виробництва сприяє збільшенню виходу продук­ції та підвищенню продуктивності праці. Однак оцінка роботи машин за кількістю виробленої продукції не дає точного уявлен­ня про досягнутий рівень використання техніки.

Для безпосередньої оцінки роботи тракторного парку викори­стовують загальноприйнятий узагальнюючий показник — обсяг робіт в умовних еталонних гектарах, який визначають за кількістю виконаних нормо-змін по кожній марці тракторів.

Розрахунок обсягу робіт в еталонних гектарах за допомогою нормо-зміни проводиться шляхом множення кількості виконаних нормо-змін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток, який, у свою чергу, визначається множенням коефіцієнта переведення його в умовні трактори на тривалість зміни (7 годин).

Приклад. Коефіцієнт переведення трактора МТЗ/52 в умовні -0,58. Еталонний змінний виробіток даної марки трактора складає 4,06 = 0,58 • 7. За 7 годин посіяно зернових культур 18 га при змінній нормі 15 га. Отже, кількість виконаних нормо-змін дорівнює 1,2 = 18:15. Обсяг роботи в еталонних гектарах становить 4,87 = 1,2 • 4,06.

В умовах ненормованого використання тракторів облік виконаних робіт здійснюється в годинах (погодинно), а число виконаних нормо-змін визначається діленням відпрацьованих машино-годин на вста­новлену тривалість зміни 7 годин.

Слід відмітити, що визначений таким способом обсяг робіт в еталонних гектарах не відповідає змісту цього показника. Точніше його можна називати виконаними еталонними нормо-годинами і визна­чати простіше - множенням фізичних нормо-годин на коефіцієнти переведення тракторів в умовні: 1,2 х 7 = 8,4 фізичних нормо-годин; 8,4 • 0,58 = 4,87 еталонних нормо-годин.

Орендні підрозділи на практиці найчастіше рекомендується вести облік обсягу механізованих робіт у машино-годинах. Це спрощує внутрігосподарські взаєморозрахунки, однак показник відпрацьованих машино-годин відображає лише тривалість зайнятості машин на роботах і упускає з виду продуктивність їх використання. Вимірювання обсягу механізованих робіт у нормо-годинах є точнішим способом.

Методика і способи аналізу використання машинно-тракторного парку повинні бути підпорядковані внутрігосподарським організаційним формам виробництва. В одних господарствах машинно-тракторний парк може бути розосереджений в господарстві по орендних підрозділах рослинництва і тваринництва або ж змішаних виробничих підрозділах. Використання техніки ускладнюється тим, що в орендних підрозділах основного виробництва згідно з діючими положеннями облік робіт і витрат на їх виконання може не вестись окремо по машинно-тракторному парку. При цьому джерелами аналізу можуть бути вибіркові дані з особових рахунків орендарів і первинних документів.

В інших господарствах машинно-тракторний парк може бути відокремлений у самостійні орендні підрозділи, які здійснюють взаєморозрахунки з іншими підрозділами і ведуть облік виконаних робіт і витрат в особових рахунках орендаря. У цих випадках аналіз використання машинно-тракторного парку проводиться порівнянням фактичних даних з нормативними показниками по обсягу робіт, витратах на їх виконання, госпрозрахункового доходу та ін. (табл. 11.3).

Таблиця 11.3.