11.4. Використання робочих коней

У наш час сучасна сільськогосподарська техніка майже повністю замінила робочу худобу як тягову силу. Однак у кожному господарстві робочих коней можна ефективно використовувати на внутрігосподарських транспортних роботах, особливо на тваринницьких фермах, на обробітку присадибних ділянок працівників господарства та ін. Тому використання робочих коней вважається допоміжним виробництвом і є одним з об’єктів аналізу.

Обсяг робіт робочих коней вимірюється кількістю відпрацьованих коне-днів і залежить від кількості поголів’я робочих коней та виробітку коне-днів на одну голову. Визначається процент або коефіцієнт виробітку (відношення відпрацьованих коне-днів до кормо-днів).

Особливу увагу звертають на аналіз собівартості відпрацьованого коне-дня, який передбачається у плані та обліковується бухгалтерією господарства.

По робочій худобі калькулюється собівартість одного відпрацьованого коне-дня, приплоду і кормо-дня. Собівартість коне-дня визначається діленням усієї суми витрат по утриманню худоби (за мінусом вартості приплоду, гною, шерсті, линьки, волосу та іншої продукції) на кількість відпрацьованих коне-днів (не враховуються робочі дні на самообслуговування). Собівартість однієї голови приплоду від робочих коней прирівнюється до вартості 60 кормо-днів утримання дорослих тварин. Гній та інша продукція оцінюється за нормативною собівартістю.

Вартість послуг гужового транспорту розподіляється по споживачах (культурах, видах і групах тварин та інших об’єктах калькуляції) пропорційно кількості відпрацьованих робочих днів.

При аналізі порівнюють собівартість одного робочого дня, визначають суми економії або перевитрат, визначають величини впливу окремих факторів на ці показники. Загальна сума економії (перевитрат) визначається множенням відхилення по собівартості одного коне-дня на фактичний обсяг робіт, відображений в коне-днях. Аналіз собівартості робочого дня і загальної суми економії чи перевитрат проводиться з врахуванням залежності цих показників від таких факторів:

1. виробітку на одного коня;

2. витрат на одну голову, з них витрат на корми, оплату праці, інших витрат;

3. вартості приплоду та побічної продукції.

Методика розрахунків при цьому аналогічна аналізу собівартості продукції тваринництва, розглянутого раніше. При цьому слід враховувати, що оскільки витрати на утримання коней більш або менш постійні і майже не змінюються залежно від обсягу виконаних робіт, то чим більша тривалість часу використання худоби на роботах, тим нижчі витрати в розрахунку на один коне-день.

11.5. Аналіз роботи переробних та інших промислових виробництв

У сільськогосподарських підприємствах є промислові та підсобні виробництва по переробці сільськогосподарської продукції, виробництву будівельних матеріалів, іншої продукції для потреб свого господарства і на реалізацію. До їх числа відносять овочепереробні, виноробні, цегляні, черепичні та інші заводи, лісопильні, млини, круподерні, сироварні та інші виробництва, майстерні по ремонту тракторів, комбайнів, автомобілів і сільськогосподарських машин.

Належна організація роботи промислових підприємств і виробництв сприяє не лише кращому задоволенню господарських потреб господарства але й більш повному використанню трудових ресурсів протягом усього року, раціональному використанню продукції, збільшенню доходів, підвищенню рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Основними показниками роботи промислових і підсобних виробництв є дані про виконання плану випуску конкретних видів продукції. Тому при аналізі насамперед слід з’ясувати, як підприємство виконало встановлений план випуску продукції в натуральних показниках і по асортименту. Для цього фактичний обсяг виробленої продукції порівнюють з плановим, визначають процент виконання і величини впливу окремих факторів на відхилення від планових показників. Слід також ретельно проаналізувати рівень собівартості продукції, порівняти її з плановою, у тому числі за окремими статтями витрат.

Кінцевою метою є виявлення невикористаних резервів збільшення продукції та зниження собівартості її виробництва. При аналізі роботи виробництв по переробці сільськогосподарської продукції (млини, маслосирзаводи, консервні, пункти забою тварин та ін.) важливо перевірити додержання норм витрачання сировини і виходу готової продукції. Тому слід визначити, якою мірою додержуються норм витрачання сировини на виробництво кожного виду продукції. У випадках відхилень від норм витрачання сировини з’ясовують причини цього.

Промислові виробництва створюються на принципах самоокупності. Тому в завдання аналізу входить вивчення рівня рентабельності роботи кожного підприємства і виробництва окремих видів продукції. Основні дані для аналізу можна використати із плану і річного звіту. Оскільки в річному звіті міститься обмежена інформація про роботу промислових і підсобних виробництв, виникає необхідність використання даних бухгалтерського обліку, особливо про собівартість продукції і витрати на її виробництво за окремими статтями. При вивченні даних про строки виробництва і реалізації продукції, а також її якість використовують первинні документи.

Результати діяльності кожного з промислових виробництв аналізують за допомогою комплексної системи показників, які відображають обсяг продукції, робіт, послуг, собівартість, використання виробничих ресурсів (праці, сировини, основних фондів та ін.), фінансові результати. Однак у сільськогосподарських підприємствах ці виробництва носять другорядне значення і доповнюють основне виробництво. Ефективність же використання ресурсів промислових і підсобних виробництв залежить не лише від їх роботи, але й від організації основного виробництва. Тому аналіз діяльності цих підприємств (підрозділів) у складі господарства можна обмежити вивченням виконання плану за основними показниками, що відображають обсяг виробництва, собівартість продукції та фінансові результати (твбл.11.12).

Дані таблиці 11.12. показують, що в цілому по промислових виробництвах план за обсягом виробництва продукції виконано на 109,7%. Про це свідчить порівняння планової собівартості фактичного обсягу продукції і сумою планових витрат. План по собівартості продукції 132,8 тис.грн. фактичні витрати складали 142 тис.грн. отже, допущено перевитрати 9,2 тис.грн. за даними таблиці аналогічну оцінку можна дати кожному окремому виду виробництва.

Таблиця 11.12.