
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •Релігієзнавство як галузь знань
- •3. Методи дослідження та принципи викладу.
- •1. Основні релігієзнавчі концепції та їх загальна характеристика.
- •Предмет, завдання та основні розділи курсу «Релігієзнавство».
- •3.Методи дослідження та принципи викладу.
- •Література
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •3.Типологія релігій
- •II. Національні релігії:
- •IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:
- •Література
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •Християнство
- •1. Виникнення і поширення християнства.
- •2. Православ’я і католицизм.
- •3. Протестантизм.
- •Література
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •Християнська церква в основні періоди історії українськогонароду
- •Українська автокефальна православна церква.(уапц). Автокефалія (гр. Апіоз — сам, /кер/іа/е — голова) — самоврядування та адміністративна незалежність поміси их православних церков.
- •Українська греко-католицька церква. Ідея відновлення християнської єдності не покидала окремих представників як католицизму, так і православ’я з часу розколу в 1054 р.
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •1. Виникнення і основи віровчення буддизму.
- •2. Головні течії в буддизмі.
- •3.Історичні передумови виникнення ісламу.
- •4. Основні віросповідні ідеї ісламу та його течії.
- •Література
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •Національні релігіїї народів світу
- •1. Причини появи національних релігій.
- •2. Ранні національні релігії та їх особливості
- •3. Пізні національні релігії
- •Література
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •Нові релігійні рухи
- •Причини виникнення
- •Спільні особливості і ознаки
- •Характеристика основних напрямів
- •I. Неохристиянство.
- •II. Неоязичництво.
- •III. Релігії орієнталістського напряму.
- •IV. Синтетичні релігії.
- •V. Езотеричні об`єднання.
- •VII. Сатанізм.
- •Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
- •3. Міжнародні правові гарантії свободи совісті.
- •1. Моделі відносин між державою та церквою.
- •2. Державно-церковні відносини в історії України
- •3. Міжнародні правові гарантії свободи совісті
II. Неоязичництво.
Неоязичництво в Україні представлено течіями Рідної віри, РУНвіри, Ладовіри, Ягновіри, орантійців, Собору Рідної української віри, Великого Вогню та ін. Для всіх них притаманна ідея відродження праслов'янських вірувань, які вважаються єдино автентичними для українців. Неоязичницькі громади діють в інших країнах де компактно проживають українці. Неоязичників можна поділити на дві категорії: ті, які зберегли вірність пантеїзму, і ті, які сповідують монотеїзм на основі модернізації витоків українського язичництва. Як правило, цю течію сприймає частина національно орієнтованої інтелігенції, котра розглядає відродження язичництва як домінанту відродження українства.
а) Рідна Віра.
Неоязичницький напрям, започаткований у 1934р. професором В. Шаян. Максимально зберігаючи язичницьку обрядовість „Рідна віра" підпорядковує своє вчення вдосконаленню людської особистості, піднесенню її національної свідомості. Ґрунтується на язичницькому розумінні Бога як багато проявної сутності, що реально постає у вигляді багатьох імен богів. Українські рідновіри використовують автентичні язичницькі молитви і співи, мають свої вчення „Воловик" та «Православ», обрядовий календар «Коло Свароже».
б) Рідна українська національна віра (РУН віра).
РУНвіра - одна із форм сучасної релігії українців. Засновник — Лев Силенко, якого віруючі вшановують як посланого самим Богом Вчителя і Пророка. Силенко пропонує нову монотеїстичну систему поглядів на світ, згідно якої Бог українців - Дажбог, який є свідомістю світу, вічною енергією, святою правдою. Християнство у Силенка - релігія рабів, яка спричинила гірку долю колонізованої країни, яку мала Україна протягом століть. РУНвісти не визнають зображення Дажбога, символом віри є Тризуб на сонячному диску, наявні свої обряди вінчання, освячення дитини, поховання, специфічні молитви і свята. Основні заповіді РУНвіри орієнтують своїх прибічників жити і діяти заради добра Вітчизни, любити і розуміти Бога по-рідному, обороняти скарби свого народу, шанувати духовність своїх предків; викладені у Святому Писанні РУНвіри - „Мага Віра" й катехізисі „Повчання. Пісні. Молитви". Основна культова споруда - собор святої Матері України в США. В Україні діють зареєстровані громади. Запорізька громада видає часопис „Світло Оріяни".
в) Собор Рідної української віри.
Собор Рідної української віри - виник в 1994р. на Вінниччині. Послідовники Собору признають Силенка і Шаяна своїми попередниками, але вважають що ті не змогли відродити „Рідну віру". їхні праці, доповнюючи одна одну, в сукупності утворюють цілісне віровчення, поєднати і поширити яке і покликаний Собор Рідної віри. Така його місія зумовлена тим, що Поділля - серце України - оскільки саме тут найдовше Болохівські князі до 1620р. боронили рідну віру. Також, на березі річки Буг була головна святиня скіфів - Ескамній (Божа дорога), було віднайдено збруцького Святовита, найдавніший символ Дажбога - Тризуб. В Україні діють громади цієї течії, які толерантно ставляться до інших рідновірських громад.
г) Ладовіра.
Ладовіра - неоязичницька течія, ідейно оформлена у працях О.Шокала та Ю.Шилова. В основі її лежить концепція українського світу як духовно-природної та геоетнічної цілісності. Ладовірство - політеїстично-монотеїстична релігія, в якій разом з вірою у Всеєдиного Духа Світла - Оря існує віра в інших богів і богинь, які іманентні світу. Засобом гармонізації людського життя з ритмами космічної енергії тут виступають спеціальні обряди. Небесним і земним тотемом - першопредком України, згідно з Ладовірством, є журавель і явір. Організаційно Ладовіри в Україні не об'єднані, частина з них - незалежні, інші відвідують які-небудь неоязичницькі громади.