9.5. Аналіз собівартості продукції тваринництва

Загальна економія або перевитрати по тваринництву визначаються аналогічно, як і по рослинництву, тобто шляхом порівняння планової собівартості фактичного виробництва валової продукції з фактичною сумою витрат по тваринництву. Відношення загальної суми економії або перевитрат до планової собівартості фактичного виходу продукції визначає відсоток зниження або підвищення собівартості продукції тваринництва порівняно з плановою. Наприклад, якщо фактичні витрати по тваринництву становили 908 тис.грн., а економія – 31 тис. грн.., то зниження собівартості порівняно з плановою дорівнювало: 31 : (980+31) 100 = 3,3%.

Собівартість одиниці тваринницької продукції окремого виду залежить від рівня продуктивності однієї голови тварин, виходу супутньої і побічної продукції, витрат на утримання однієї середньорічної голови тварин. До складу витрат входять статті: витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, корми, засоби захисту тварин, роботи і послуги, утримання основних засобів, у тому числі: на пальне і мастила, амортизацію, ремонт основних засобів, витрати з використання і охорони природних ресурсів, з організації виробництва і управління, страхові платежі, інші витрати.

Наведемо приклад аналізу собівартості виробництва молока. За діючою інструкцією собівартість 1 ц молока та 1 голови приплоду телят визначається витратами на утримання молочного стада, за мінусом витрат, які віднесені на інші види побічної продукції: гній, шерсть-линьку, волос-сирець. Після виключення із загальної суми витрат вартості побічної продукції, решта витрат ділиться на кількість кормо-днів, таким чином визначаються собівартість 1 кормо-дня. Собівартість 1 гол. Приплоду прирівнюється до вартості 60 кормо-днів, решта витрат відноситься на собівартість молока. Вартість гною визначається виходячи з нормативних витрат на його прибирання і вартості підстилки. З врахуванням зазначеного при аналізі витрати на утримання молочного стада групують в окрему табл. 9.12.

Таблиця 9.12.

Виконання плану по витратах на утримання молочного стада корів

Показники	За планом	Фактично	Відхилення (+,-)
Середньорічне поголів’я корів, голів	1008	1092	+84
Валове виробництво молока, ц	34272	39312	+5040
Надій молока від однієї корови, ц	34,0	36,0	+2,0
Одержано телят від приплоду, голів	1150	1220	+70
у тому числі на 100 корів	114	112	-2
Жива вага приплоду, ц	300	305	+5
у тому числі 1 голови приплоду, кг	26	25	-1,0
Витрати на 1 голову, грн.:
Оплата праці з нарахуваннями	419,84	428,02	+8,18
Прямі витрати праці, людино-годин	279	295	+16
Оцінка 1 людино-години	1,50	1,45	-0,05
Вартість кормів	479,76	435,62	-44,14
Витрати кормо одиниць, ц	41	40	-1,0
Оцінка 1 ц кормоодиниць	11,70	10,89	-0,81
Засоби захисту тварин	13,59	24,72	+11,13
Роботи та послуги	64,58	78,94	+14,36
Утримання основних засобів	78,17	98,63	+20,46
Загальновиробничі витрати	79,37	55,86	-23,51
Страхові платежі	20,44	29,30	+8,86
Інші витрати	-	19,42	+19,42
Затрати – усього	1155,75	1170,51	+14,79
Вартість побічної продукції на 1 голову	22,42	18,50	-3,92
Витрати за вирахуванням вартості побічної продукції	1133,33	1152,01	+18,68
Собівартість 1 голови приплоду	186	189,6	+3,6
Собівартість 1 ц живої ваги приплоду	715,38	758,4	+42,60
Собівартість приплоду на 1 корову	163,16	169,28	+6,12
Собівартість молока на 1 голову	970,17	982,13	+12,56
Собівартість 1 ц молока	28,53	27,30	+1,23

Дані показують, що план собівартості виробництва молока виконаний. При плановій собівартості 1 ц 28,53 грн. фактично вона складала 27,30 грн. однак у господарстві були високі витрати на утримання поголів’я тварин. У розрахунку на 1 голову цей показник витрат був вище від запланованого на 14,79 грн. У складі окремих статей витрат у розрахунку на одну голову тварин були вищими: витрати на оплату праці на 8,18 грн. та інші витрати – на 19,42 грн., засоби захисту тварин – на 11,13 грн., роботи і послуги – на 14,36 грн., утримання основних засобів – на 20,46 грн. і страхові платежі – на 8,86 грн. Негативним було і зменшення виходу побічної продукції на 3,92 грн.

Вплив окремих факторів на собівартість 1 ц молока і загальні суми перевитрат, а також розрахунки цих показників відображені в таблиці 9.13.

Таблиця 9.13.

Вплив окремих факторів на собівартість виробництва молока

Показники	На 1 ц, грн..	Усього, тис.грн.
Планова собівартість	28,53	1121,6
Фактична собівартість	27,30	1073,2
Собівартість 1 ц при планових витратах на 1 голову і фактичній продуктивності	26,25	1059,4
Економія (+), перевитрати (-)	+1,23	+48,4
У тому числі за рахунок зміни:
продуктивності тварин	+1,58	+62,1
витрат на виробництво	-0,35	-13,7
З них за рахунок:
1) оплати праці	-0,23	-0,9
У тому числі за рахунок:
Трудомісткості	-0,67	-26,3
оцінки праці	+0,44	+17,3
2) витрат на корми	+1,23	+42,4
У тому числі за рахунок :
витрат кормів у натурі	+0,32	+12,6
оцінки кормів	+0,91	+29,8
Інших прямих витрат	-1,53	-60,1
Накладних витрат	+0,65	+25,5
Вартості побічної продукції	-0,11	-4,3
Вартості приплоду телят	-0,36	-14,2

Як видно з таблиці, собівартість 1 ц молока була нижча за планову на 1,23 грн., а загальна економія на виробництво склала 48,4 тис.грн. Собівартість 1 ц молока знизилась за рахунок підвищення продуктивності тварин – на 1,58 грн. і підвищилась за рахунок: витрат на утримання тварин – на 0,35 грн., у тому числі за рахунок: оплати праці – на 0,23 грн., інших витрат – на 0,30 грн. Позитивні відхилення по собівартості 1 ц молока досягнуті за рахунок: витрат кормів на 1,23 грн. і накладних витрат - на 0,65 грн. По статті витрат на оплату праці собівартість підвищилась за рахунок перевитрат самої праці в люд.-годинах.

Так само як і в рослинництві, у тваринництві існує кореляційний взаємозв’язок між рівнем продуктивності тварин і величиною витрат на одну голову. Підвищення оплати 1 людино-години деякою мірою можна виправдати виконанням плану по продуктивності тварин. Факти значних перевитрат кормів, які невиправдані зростанням продуктивності, потребують детального вивчення.

Рівень використання кормів відображає показник витрат кормових одиниць на 1 ц продукції тваринництва.

Корми для одержання тваринницької продукції є важливим ресурсом виробництва. Вартість кормів дорівнює майже половині всієї суми витрат на виробництво продукції тваринництва. Тому раціональне використання кормів – один з основних шляхів зміцнення економіки господарства. Збільшення ефективності витрачання кормів можна досягти двома шляхами – підвищенням рівня трансформації кормів у тваринницьку продукцію і зниженням вартості раціону та окремих його складових частин. Тому при аналізі необхідно визначити витрачання кормів по видах у фізичній вазі на одну голову тварин та в кормових одиницях, структуру раціонів і порівняти ці показники з плановими. Для пошуку шляхів зниження вартості раціону необхідно дати оцінку 1 ц фізичної ваги кормів, а також 1 ц кормоодиниць і порівняти ці показники з плановими.

Для пошуку шляхів зниження вартості кормового раціону необхідно визначити оцінку 1 ц фізичної ваги кормів, а також 1 ц кормоодиниць і порівняти ці показники з плановими (табл. 9.14).

Таблиця 9.14.

Виконання плану по затратах кормів на утримання молочного стада корів (за звітом поголів’я корів 1092 валовий надій молока 39312 ц, надій молока на одну корову 3600 кг, за планом 3400 кг)

Види кормів	Витрати кормів на 1 голову, ц		Відхилення (+,-) на поголів’я, ц	Витрати кормів на 1 ц молока		Відхилення (+,-) на поголів’я, ц	Собівартість 1 ц кормів
	План	Фактично		План	Фактично		План	Фактично
Концентрати	7,4	7,9	-546	0,22	0,22	-	14,30	14,52*
Соковиті	102,5	101	+1638	3,01	2,80	+8255	0,50	0,53
Грубі	20	15,8	+4586	0,59	0,44	+5897	3,00	2,75
Інші корми (к.од)	2,34	3,2	-939	0,07	0,09	-786	3,0	2,00
Усього кормо- одиниць	41	40	+1092	1,21	1,11	+3931	11,76	11,0
У тому числі:
Концкормів	8,16	8,7	-590	0,24	0,24	-	13,00	13,20
Соковитих	20,5	20,2	+328	0,60	0,56	+1572	2,50	2,76
Грубих	10	7,9	+2293	0,29	0,22	+275	6,00	5,50
Інших	2,34	3,2	-939	0,07	0,09	-786	3,0	2,0

Примітка. Коефіцієнти переведення в кормо одиниці фізичної маси кормів (план./факт.): концкормів 1,10/1,10; соковитих 0,2/0,2; грубих 0,5/0,5; зелених -/-.

^*)14,52 = 13,20 х 1,10

Дані таблиці 9.14 показують, що фактичний раціон помітно відрізняється від планового. Річний кормовий раціон на одну корову містить у собі 40 ц при плані 41 ц кормоодиниць. З урахуванням підвищення продуктивності корів у господарстві склалась економія кормоодиниць 3,9 тис.ц. Фактичний кормовий раціон складався із 7,9 ц концентратів, 101 ц соковитих, 15,8 ц грубих та 3,2 ц к.о., інших кормів. Структура кормового раціону за поживністю в кормоодиницях була такою: концентровані корми - 21,2%, соковиті – 50,5%, грубі – 20% та інші корми – 8%.

Ефективність витрат на корми в грошовому виразі була нижча порівняно з плановою. Так за даними табл. 9.13 економія по вартості кормів на утримання молочного стада складали 42,4 тис.грн., у тому числі за рахунок собівартості кормів – 29,8 тис.грн. Це сталось через зниження собівартості 1 ц кормів (див. табл. 9.14), грубих – на 0,25 грн., інших кормів – на 1,0 грн. Середня вартість 1 ц кормоодиниць складала 11,0 грн. при плановій 11,76 грн. Дані про собівартість 1 ц кормоодиниць по видах кормів свідчать, що найдешевшими кормами для господарства були соковиті корми. Тому збільшення питомої ваги зазначених кормів у раціоні слід вважати позитивними явищами, теж можна помітити з порівняння собівартості концентрованих і грубих кормів, які в деякій мірі є взаємозамінними.

Можливий рівень собівартості 1 ц молока з урахуванням позитивних і негативних відхилень відображено в табл. 9.15. Вона складала 26,10 грн. при фактичній – 28,12 грн.

Таблиця 9.15.