РОЗДІЛ IХ. АНАЛІЗ ВИТРАТ І СОБІВАРТОСТІ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

9.1 Показники, джерела і завдання аналізу

Важливою умовою підвищення ефективності господарської діяльності сільськогосподарського підприємства та його підрозділів є зниження собівартості виробництва продукції.

Під собівартістю продукції розуміють витрати на її виробництво, виражені у грошовій формі. Собівартість сільськогосподарської продукції складається з витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва сільськогосподарських угідь, машин, механізмів та інших основних засобів, матеріальних і трудових виробничих ресурсів. Собівартість продукції відображається показниками величини витрат на всю продукцію, на одиницю продукції фізичної ваги, на 1 тис.грн. валової продукції.

Собівартість продукції впливає на підвищення прибутковості кожного підприємства, збільшення виробничого нагромадження, що набуває особливого значення в ринкових умовах і посилення на цій основі ролі економічних стимулів розвитку сільськогосподарського виробництва.

У собівартості продукції знаходять своє відображення ступінь використання виробничих ресурсів, рівень організації і технології виробництва, обсяг виробленої продукції. Тому собівартість вважають важливим якісним показником роботи підприємства, який великою мірою впливає на рівень рентабельності виробництва та величину чистого доходу.

Собівартість продукції, як одна з важливих сторін діяльності господарства, відображається системою показників. У процесі виробництва формується технологічна собівартість, яка складається із основних прямих виробничих витрат, пов’язаних безпосередньо з технологією виробництва продукції, матеріальних витрат (на придбання насіння і садивного матеріалу, добрив, кормів, сировини), оплати праці та інших прямих витрат.

Крім технологічних витрат у собівартість виробництва продукції входять загальновиробничі витрати з організації виробництва і управління, які безпосередньо не відносяться до технології виробництва окремого виду продукції і мають характер накладних витрат. Собівартість продукції з урахуванням прямих і накладних витрат називають виробничою собівартістю. При цьому слід враховувати, що величина накладних витрат у собівартості одиниці продукції залежить від абсолютної їх сум, а також від розподілу цих витрат між окремими видами виробництва продукції, особливо значні відхилення по накладних витратах на одиницю продукції можна спостерігати при порівняльному аналізі собівартості продукції різних господарств. Такі відхилення на одиницю продукції вуалюють величину прямих витрат, пов’язаних з технологією виробництва, і таким чином не точно відображають собівартість продукції.

По реалізованій продукції визначають повну собівартість, яка складається з виробничої собівартості адміністративних витрат та витрат з реалізації продукції (витрат по збуту). Витрати з реалізації включають вантажні і транспортні витрат, із сортування та упаковки, приймання і реалізації продукції, не відшкодовані закупівельними організаціями тощо.

На рівні підприємства зазначені показники використовуються при аналізі собівартості виробництва та реалізації продукції за окремими її видами та загального рівня собівартості продукції по господарству в цілому.

З урахуванням вищезазначеного, при аналізі собівартості продукції господарства доцільно використовувати такі показники:

1. Виробнича, у тому числі технологічна, собівартість одиниці окремих видів продукції по галузях господарства.

2. Показники загального рівня витрат на одиницю вартості валової продукції по господарству в цілому, по виробничих підрозділах, по галузях (рослинництву і тваринництву).

3. Повна собівартість одиниці окремих видів реалізованої продукції.

4. Показники загального рівня витрат на одиницю вартості товарної продукції по господарству в цілому, по виробничих підрозділах, по галузях (рослинництву і тваринництву).

5. Показники загального рівня матеріальних витрат на одиницю вартості валової продукції орендних підрозділів, фермерських господарств тощо.

6. Цехова собівартість окремих видів продукції орендних підрозділів і фермерських господарств.

При аналізі можливе вивчення всіх цих показників, проте основну увагу приділяють вивченню виробничої собівартості, особливо в частині технологічних витрат, а також показників цехової собівартості продукції по внутрішньогосподарських підрозділах. Це дає можливість з’ясувати основні причини зміни собівартості і виявити резерви зменшення витрат на виробництво.

Джерелами даних для аналізу є форми річного звіту № 2 „Звіт про фінансові результати”, форма № 50 сільське господарство І. Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції”. Із-за відсутності у річному звіті даних про витрати по статтях і видах продукції останні для аналізу беруть з аналітичного обліку витрат по рахунку № 23 та інших.

Джерелом даних про витрати і продукцію по орендних підрозділах господарства слугують форми № 82-АПК „Книга обліку доходів і витрат орендаря”, № 83-АПК „Особовий рахунок орендаря”, „Договір трудового колективу на виробництво продукції при орендних відносинах”.

Планові дані для аналізу беруть з відповідних таблиць плану господарства, в якому передбачається інформація про виробничу і повну собівартість продукції за видами, витрати на виробництво, собівартість валової і товарної продукції.

Аналіз собівартості проводиться для оцінки досягнутих результатів і здійснення контролю за формуванням витрат. Аналіз зміни собівартості у звітному році, який передує обґрунтуванню її показників у планах підприємства, передбачає вивчення факторів організації виробництва, поліпшення організації обслуговування виробництва, удосконалення управління виробництвом, покращення використання основних засобів, організації матеріально-складського господарства, зменшення транспортних витрат, уникнення зайвих витрат.

При аналізі виявляють вплив на собівартість зміни структури і якості продукції, відносне скорочення постійних витрат на одну тисячу гривень валової продукції, що зумовлено зростанням обсягу виробництва.

Особливу увагу звертають на співвідношення зростання продуктивності та оплати праці, використання виробничих ресурсів і потужностей, форми організації виробництва й праці.

У процесі аналізу з’ясовують причини відхилень фактичних витрат від планових по їх елементах і статтях, по галузях виробництва і основних видах продукції залежно від урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, інших факторів виробництва.

Результати аналізу використовуються для розробки заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції, робіт і послуг, підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в майбутньому періоді.

Таким чином, аналіз собівартості продукції є важливим засобом виявлення резервів підвищення ефективності виробництва. До завдань аналізу входить оцінка досягнутого рівня і виконання плану по собівартості кожного виду і всієї продукції, виявлення сум економії і перевитрат коштів, причин їх утворення. Пошук невикористаних можливостей і додаткових резервів зменшення витрат на виробництво.