4.4. Автоматизація аналітичних розрахунків на персональних комп’ютерах

При розробці програмного забезпечення розв'язання задач із застосуванням ЕОМ слід виділити два поняття постановки задач:

1) економічна постановка задачі;

2) постановка задачі для ЕОМ на мові програмування.

Економічна постановка задач аналізу являє собою формальну методику його проведення на прикладній мові цієї галузі знань і може бути представлена алгоритмами у вигляді математичних моделей, аналітичних таблиць з відображенням в них методики розрахунків, блок-схем, аналітичних графіків тощо. У наступних розділах наводиться саме економічна постановка задач для ЕОМ у вигляді аналітичних моделей задач аналізу, формалізованих алгоритмів їх розв'язання і аналітичних таблиць за формою вихід­них машинограм.

Однак для реалізації методики аналізу при розв'язанні задач на ЕОМ необхідна постановка розв'язання задачі на мові програ­мування (точніше, перекладання). У процесі програмування зада­ча на прикладній мові, прийнятій у відповідній галузі знань, пе­рекладається на мову програмування високого рівня і вводиться в ЕОМ, яка автоматично перекладає надану інформацію з мови ви­сокого рівня на машинну мову «у кодах». У програмуванні засто­совується багато різних мов високого рівня, кожна з яких вико­ристовується в окремих сферах науки і техніки. Наприклад, Фортран використовується в основному для розв'язання математичних і фізичних задач, Кобол призначений для економічних задач. Поширеною мовою персональних мікро-ЕОМ, які частіше нази­вають комп'ютерами, є мова Бейсік. Ця мова вважається придат­ною для опрацювання економічної інформації. Простішою мо­вою програмування обліково-аналітичних задач для роботи на персональних комп'ютерах є так звані спеціальні пакети прикладних програм „Прогноз” та „Прайс”, Лотус 1-2-3, за основу якого прийнято табличний спосіб програмуван­ня. Крім зазначених є багато інших мов програмування високого рівня. Тому процес програмування є досить складною справою і окремою галуззю знань, якими не завжди володіють економісти, бухгалтери та інші фахівці виробництва. Програмування — це особливе мистецтво роботи професіоналів-програмістів та інших фахівців з експлуатації ЕОМ.

Економісти і фахівці виробництва повинні добре володіти методологією проведення аналізу, вміти формулювати суть задачі і виконувати її алгоритмізацію на прикладній мові технології та економіки виробництва, тобто вміти здійснювати економічну постановку задач. Однак ідеальною слід вважати ситуацію, коли фахівці прикладних видів діяльності володіють знаннями з роз­робки та складання програм для ЕОМ і реалізують їх у процесі розв'язання задач.

У противному випадку для складання програм економісти-аналітики повинні розробити для програмістів конкретні алгори­тми у вигляді аналітичних таблиць з відображенням у них мето­дики необхідних розрахунків. В таблицях розмежовують вихідні дані для аналізу і розрахункову частину аналітичної інформації, позначають порядок розрахунків по графах, розмірність масиву інформації, послідовність підсумків даних тощо (табл. 4.1). Про­грамування інформації в робочій таблиці полегшується кодуван­ням рядків і граф, а, також застосуванням формул розрахунків.

Вихідні дані для аналізу в наведеній таблиці — це дані про посів­ні площі та валовий збір (графи 2, 3, 4, 5), решта показників та їх підсумки становлять розрахункову частину таблиці і виконуються на ЕОМ автоматично за заздалегідь складеною програмою і видаються машиною у вигляді розпечатки.

Комп'ютерна програма спочатку записується на спеціальних бланках кодування і передається у відділ підготовки даних для нанесення її на машинні носії. З метою налагодження програми вона вводиться в ЕОМ, де виконується контрольний розрахунок задачі. При цьому можливі логічні помилки і ті, що з'являються в ході обчислення, тому процес налагодження програми передба­чає її друкування з метою виявити і виправити помилки.

Таблиця 4.1.