Тема 3.«основи теорії прийняття управлінських рішень»

34. Управління – це:

процес встановлення завдань для організації, визначення найкращого шляху їх використання;

послідовність дій менеджера;

конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації;

цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стану або поведінку в зв’язку із зміною обставин.

35. Ухвалення управлінського рішення – це:

вибір лінії поведінки, здійснений керівною особою;

вибір однієї з кількох можливих альтернатив;

процес обміну інформацією для вирішення певної проблеми;

нарада з виробничих питань.

36. Найчастіше непрограмовані рішення доводиться приймати керівникам:

вищого рівня управління;

середнього рівня управління;

низової ланки управління;

всі відповіді неправильні.

37. На чому ґрунтується створення рівнів управління в організації?

на вертикальному та горизонтальному поділі управлінської праці;

на горизонтальному поділі управлінської праці;

на вертикальному поділі управлінської праці;

на необхідності контролювати діяльність персоналу.

38. Система управління – це:

систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети;

сукупність взаємодіючих елементів;

цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів;

сукупність елементів організації.

39. Вид управлінського рішення, яке лише приблизно позначає схему дій підлеглих і дає їм широкий простір для вибору методів їх втілення – це:

контурне рішення;

структуроване рішення;

алгоритмічне рішення;

організаційне рішення.

40. Модель прийняття рішення, яка застосовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб – це:

моделі теорії черг;

моделі управління запасами;

модель лінійного програмування;

імітаційне моделювання.

41. Графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблем передбачає:

дерево рішень;

платіжна матриця;

графік беззбитковості;

модель лінійного програмування.

42. Суб`єктами управлінського рішення є:

керівники вищої ланки управління;

керівники середньої ланки управління;

керівники нижчої ланки управління;

всі відповіді вірні.

43. Визначте, яка з наведених характеристик відповідає директивному стилю прийняття рішень:

необхідність великого обсягу інформації для прийняття рішень, обережне прийняття рішень, здатність адаптуватися до неординарних ситуацій та вдало їх долати;

здатність співпрацювати з іншими людьми, неконфліктність, потреба схвалення власних дій;

орієнтованість на тривалі програми, схильність до творчого розв’язання проблем;

раціональний тип мислення, швидке прийняття рішень, несприйняття невизначеності.

44. Незапрограмовані рішення пов'язані з:

з унікальними ситуаціями;

із стандартними ситуаціями;

використанням математичних моделей;

використанням методу екстраполяції.

45. Визначення переваг та недоліків кожного з варіантів рішення - це:

визначення альтернатив;

визначення критеріїв;

оцінка альтернатив;

оцінка критеріїв.