1.3. Режим оподаткування господарської діяльності інвесторів у спеціальних (вільних) економічних зонах

У попередній редакції ст. 12 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»⁷ передбачалося, що у спеціальних (вільних) економічних зонах створюються сприятливі митні умови та режим митного оподаткування: пільгові режим та рівень оподаткування, специфічні валютно-фінансові умови, банківсько-кредитна система, система кредитування і страхування, умови окремих видів платежів та система державного інвестування.

Серед типових податкових пільг, що раніше діяли в межах СЕЗ, найістотнішими були такі:

- звільнення від сплати податку на прибуток протягом перших трьох років та сплата його за ставкою 50 відсотків протягом ще трьох наступних років;

- звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на сировину, матеріали, устаткування та обладнання, що ввозяться на територію України для реалізації інвестиційного проекту, протягом перших п’яти років;

- звільнення від сплати платежів до Державного інноваційного фонду та Державного фонду сприяння зайнятості населення (як правило, від трьох до п’яти років);

- звільнення від плати за землю протягом перших п’яти років.

У чинній редакції ст. 12 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» законодавець передбачає, що у спеціальних (вільних) економічних зонах створюються сприятливі валютно-фінансові умови для розвитку банківсько-кредитної системи, страхування та системи державного інвестування (ця редакція викладена згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 р.). Однак прямих вказівок на пільги, що можуть бути впроваджені в межах СЕЗ, вищевказаний закон уже не містить. У цьому зв’язку доцільно відзначити, що надання саме податкових пільг суб’єктам інвестиційної діяльності у межах СЕЗ призводило до поточного обмеження бюджетних надходжень, а також надавало суб’єктам СЕЗ певну конкурентну перевагу порівняно із тими національними товаровиробниками, які працювали у звичайному податковому режимі. Зважаючи на це, можливо, більш ефективним інструментом було б запровадження іншого виду фінансової підтримки суб’єктів, які реалізують інвестиційні проекти у СЕЗ, а саме їх державне кредитування за зниженими відсотковими ставками (оскільки інвестори часто формують свій капітал за рахунок залучених коштів).

1.2. Особливості правового режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку

1.2.1. Поняття території пріоритетного розвитку

Термін «територія пріоритетного розвитку» вперше був застосований законодавцем у Законі України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р.⁸, у ст. 16 якого зазначалося, що КМ України визначає території (насамперед трудонадлишкові і з високим рівнем безробіття, сільські та гірські райони), де розвиток робочих місць заохочується державою. Зазначалося, що такі території на певний період набувають статусу територій пріоритетного розвитку.

Територія пріоритетного розвитку у сучасному розумінні – це територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць. Відповідно до ст. 415 ГК України статус території пріоритетного розвитку визначається законом за поданням відповідного органу місцевого самоврядування в межах міста, району. Порядок здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку також встановлюється законом.

Станом на 31 грудня 2012 р. спеціальними законами України було визначено дев’ять територій пріоритетного розвитку (скорочено - ТПР) у АР Крим, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Луганській, Чернігівській областях, а також у місті Харкові та у місті Шостка Сумської області. Наприклад:

1) до ТПР належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Брянка, Краснодон, Свердловськ, Первомайськ, Стаханов, Красний Луч, а також Антрацитівський, Кремінський та Краснодонський райони Луганської області (відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області» від 15 липня 1999 р.)⁹;

2) відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області» від 3 грудня 1999 р.¹⁰ до ТПР належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, а також Коростенський, Новоград-Волинський, Лугинський, Народицький, Овруцький, Олевський, Малинський, Ємільчинський, Володарсько-Волинський райони Житомирської області;

3) до ТПР у Волинській області належать у своїх адміністративно-територіальних межах місто Нововолинськ та селище Жовтневе міста Нововолинська відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області» від 5 квітня 2001 р.¹¹;

4) згідно із Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області» від 18 листопада 2003 р.¹² до ТПР віднесено у своїх адміністративно-територіальних межах Городнянський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Чернігівський, Щорський райони Чернігівської області тощо.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на ТПР запроваджується з метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією та перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств, для впровадження новітніх технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективного використання природних ресурсів. Наприклад, відповідно до ст. 3 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області» спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області запроваджено на 30 років. При цьому у цій ТПР було зареєстровано 24 інвестиційних проекти загальною кошторисною вартістю 47 мільйонів доларів США. А загальний обсяг залучених інвестицій по ТПР у Волинській області станом на 1 січня 2007 р. складав 32,2 мільйонів доларів США, було створено 1721 робоче місце, що дозволило зберегти інфраструктуру будівельних, транспортних та інших галузей. Однак із нестабільністю економічної та політичної ситуації в Україні, порушенням місцевою владою зобов’язань перед інвесторами останні переносять свої виробничі потужності на території сусідніх країн¹³.