11.Перша допомоги потерпілому повинна бути зроблена негайно, при цьому необхідно:

• швидко підняти потерпілого на поверхню за сигнальний кінець або за допомогою водолаза, що страхує;

• швидко роздягнути, розрізаючи гідрокомбінезон ножицями або ножем, починаючи з лицьової частини шолома;

• терміново доправити до барокамери.

При транспортуванні (обов'язково на носилках) необхідно:

• покласти хворого на живіт, нижня частина тулуба і нижні кінцівки повинні бути підняті, а верхня частина тулуба, голова — трохи опущені (і надалі при наданні допомоги хворий повинен лежати так само);

• при тривалому транспортуванні — включити потерпілого на подих у кисневий інгалятор;

• при зупинці подиху — робити штучне дихання способом « з рота в рот» і « з рота в ніс».

Єдино надійним і обов'язковим способом лікування баротравми легенів є лікувальна рекомпресія, проведена відповідно до лікувальних режимів.

12. Лікувальна рекомпресія — повторне приміщення потерпілого під підвищений тиск із метою зменшення обсягу газових пухирців і перекладу їх у розчинений стан.

13. Для попередження баротравми легенів необхідно:

• ретельно робити робочу перевірку спорядження;

• підніматися із глибини на поверхню повільно, дихати при цьому рівномірно, не роблячи затримок подиху;

• піднімати водолаза за сигнальний кінець плавно, без різких ривків;

• перед спуском під воду перевіряти закриття вентиля резервної подачі повітря (СВУ-3).

14. Причиною декомпресійної хвороби є перевищення величини припустимого перенасичення організму індиферентним газом, що веде до утвору газових пухирців в органах і тканинах під час зниження загального тиску або після виходу з під підвищеного тиску. Причиною декомпресійної хвороби є перевищення величини припустимого перенасичення організму індиферентним газом, що веде до утвору газових пухирців в органах і тканинах під час зниження загального тиску або після виходу з-під підвищеного тиску.

При певному ступені насичення організму індиферентним газом під час або після декомпресії може виникнути стан, коли індиферентний газ не встигає вийти з організму шляхом молекулярної дифузії через легені, відбувається утвір вільних газових пухирців у крові і тканинах організму.

15. При виборі режиму декомпресії водолаза враховують наступні фактори:

• глибина спуска;

• час перебування в умовах максимального тиску;

• конкретні умови спуска;

• характер і інтенсивність виконаної водолазом роботи на ґрунті;

• індивідуальні особливості водолаза ( досвід роботи під водою, рівень фізичної тренованості, функціональний стан і самопочуття перед зануренням, схильність до декомпресійної хвороби та ін.).

16. Під баротравмою вуха розуміється перерозтягання або розрив барабанної перетинки внаслідок різниці тиску газової суміші на неї з боку зовнішнього слухового проходу й зсередини барабанної порожнини. 17. Баротравма придаткових пазух носа виникає при ушкодженні слизуватої оболонки каналів гайморової і лобової порожнин, а також гнізд ґратчастої кістки внаслідок різниці тиску з боку вхідного отвору каналу і зсередини порожнини. Баротравма вуха і придаткових пазух носа може виникати як у процесі занурення ( при підвищенні навколишнього тиску), так і при підйомі із глибини на поверхню ( при зниженні навколишнього тиску). 18. Причинами баротравми вуха можуть бути:

• тимчасова непрохідність євстахієвої труби в результаті запалення слизуватої оболонки при різного роду простудних захворюваннях (нежить, гостре респіраторне захворювання, ангіна та ін.);

• постійна непрохідність євстахієвої труби в результаті гострих і хронічних захворювань середнього вуха (такі особи не допускаються до навчання водолазній справі);

• невміння продуватися;

• не своєчасне продування євстахієвих труб;

• швидке підвищення тиску.