104. Поточні стандарти –– це нормативи, які:

+ передбачають їх постійне коригування на основі змін їх технологічних умов, цін і тарифів;

– включають нормативи лише тих елементів витрат і на такому рівні, які приймаються і виникають в оптимальних умовах виробництва за найбільш сприятливих цін;

– відображають нормативні витрати, які можна очікувати за таких ймовірних умов функціонування виробництва. Вони передбачають всі очікувані елементи витрат, включаючи можливі втрати, брак і відходи;

– нормативи, які не коригуються після їх першочергового визначення, якщо не відбувається суттєвих змін у технічних характеристиках продукції або процесі її виробництва.

105. Відповідь на запитання типу: Який обсяг діяльності забезпечить відшкодування всіх витрат? Яку кількість продукції слід реалізувати, щоб одержати бажаний прибуток? Як вплине на прибуток зниження ціни продукції та збільшення обсягу продажу? - можна дістати шляхом аналізу:

+ взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток";

– релевантності інформації для прийняття управлінських рішень;

– варіантів альтернативних рішень;

– коефіцієнта маржинального доходу.

106. Аналіз взаємозв'язку "витрати –– обсяг –– прибуток" можна здійснити за допомогою графіків, до яких не відноситься:

+ графік операційного прибутку;

– графік беззбитковості;

– графік взаємозв'язку "прибуток—обсяг";

– графік маржинального доходу.

107. Точка беззбитковості — це:

+ обсяг продажу (діяльності), за якого доходи підприємства дорівнюють його витратам;

– обсяг продажу (діяльності), необхідний для отримання бажаного прибутку;

– це різниця між доходом від реалізації і змінними витратами підприємства;

– правильна відповідь відсутня.

108. Точку беззбитковості не можна виразити в таких вимірниках:

+ трудових;

– натуральних (кількість продукції);

– грошових (виручка);

– відсотках до нормальної потужності.

109. Користувачами даних управлінського обліку є:

+ керівники всередині господарства;

– банки;

– податкові органи;

– фінансові та кредитні установи.

110. Запас міцності – це:

+ рівень поточної діяльності суб'єкта господарювання, що перевищує точку беззбитковості;

– співвідношення постійних та змінних витрат підприємства;

– міра того, наскільки може збільшитись обсяг продажу до точки беззбитковості;

– співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу.

111. Операційний важіль — це:

+ співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу;

– співвідношення постійних та змінних витрат підприємства;

– визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу;

– правильна відповідь відсутня.

112. Системами обліку є такі категорії:

+ переплетена, загальна, інтегрована;

– переплетена, автономна, загальна;

– двоколова, інтегрована;

– періодична, загальна.

113. До витрат з метою прийняття рішень належать:

+ релевантні і нерелевантні;

– вичерпані і невичерпані;

– прямі і непрямі;

– витрати на продукцію і витрати періоду.

114. Цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв'язання певної проблеми – це:

+ прийняття рішення ;

– чітке усвідомлення наявних проблем;

– порівняння дійсних та альтернативних витрат;

– правильна відповідь відсутня.

115. Процес підготовки і прийняття рішення містить кілька етапів, які не передбачають:

+ вибір підходу до оцінювання витрат на оплату праці;

– прийняття рішення;

– аналіз кількісних показників з урахуванням якісних факторів;

– вибір мети (ставлення проблеми).

116. Витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив, – це:

+ контрольовані витрати;

– обов'язкові витрати;

– дійсні витрати;

– можливі витрати.

117. Вичерпаними є витрати, які:

+ забезпечують отримання доходу у звітному періоді;

– забезпечують отримання доходу у майбутніх звітних періодах;

– капіталізуються у вигляді активів підприємства;

– здійснюються нерегулярно.

118. Підприємство розглядає альтернативу: реалізувати урожай помідорів чи направити частину врожаю на переробку з метою виготовлення томатного соку – це:

+ рішення "продавати чи обробляти далі”;

– рішення "виробляти чи купувати";

– рішення про спеціальне замовлення;

– рішення про розширення або скорочення сегмента діяльності.

119. Можливості підприємства найчастіше обмежені. Обмеження – це:

+ чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції;

– рішення, спрямоване на складання виробничої програми, котра забезпечить – – максимізацію прибутку;

– фактор витрат;

– функція бізнесу.