- •Операція визначення поняття
- •4. Поділ за видозміною ознаки та його правила( див. Пит. № 3)
- •5. Дихотомічний поділ ( див. Пит. № 3)
- •6. Загальна характеристика судження
- •7.Прості судження, їх види та структура
- •8. Поділ простих суджень за якістю
- •10. Поняття умовиводу та його структура
- •11. Види умовиводів
- •12. Правильний та неправильний умовивід
- •13. Обернення судження
- •14. Виводи за логічним квадратом
- •15. Поняття простого категоричного силогізму та його структура
- •16. Загальна характеристика індуктивного виводу
- •18. Поняття та структура доведення
- •19. Основні теорії походження релігії
- •20. Структура релігієзнавства
- •20. Головні функції релігії
- •21. Дохристиянські вірування українського народу
- •22. Слов'янська міфологія
- •26/ Другий етап - період розпаду єдиної Київської митрополії
- •28/ Релігійна полеміка XVI — початку XVII ст.
- •29/ Борьба за автокефалію православній церкві в Україні в 1917 - 1919 гг.
- •30/ Українська автокефальна православна церква
- •31/ Релігійна і міжконфесійна ситуація у незалежній Україні
16. Загальна характеристика індуктивного виводу
*Індуктивним називають умовивід, в формі якого відбувається емпіричне узагальнення, коли на підставі повторюваності ознаки у явищ певного класу роблять висновок про їх приналежність усім явищам даного класу
Засновками індуктивного умовиводу є судження, в яких фіксується отримане досвідним шляхом знання про стійку повторюваність деякої ознаки Р у низки явищ - Б,, 82,8п, що належать до одного класу.
Кожен елемент R має ознаку Р. Основною функцією індуктивних виводів у процесі пізнання є узагальнення або генералізація (від латинського generalis — загальний), тобто отримання загальних суджень, що виражають закон науки.
Індуктивні виводи є логічними процедурами, в формі яких узагальнюються результати досвідних досліджень. Повнота та завершеність досвіду суттєво впливає на характер логічного слідування, визначаючи врешті-решт необхідність (демонстративність) чи ймовірність (правдоподібність) індуктивних виводів.
Залежно від повноти та завершеності емпіричного дослідження розрізняють два види індукції: повну та неповну.
2. Повна індукція
* Повна індукція — це умовивід, в якому на підставі повторюваності ознаки у кожного предмета певного класу роблять висновок про приналежність цієї ознаки всім предметам даного класу.
Такого виду індуктивні виводи можливі лише у випадку, коли дослідник має справу з закритим класом предметів, кількість елементів якого є скінченна. Наприклад, європейські держави, планети Сонячної системи, студенти нашої групи тощо.
Кожен елемент Я має ознаку Р. Аналіз закритої множини предметів означає повноту і завершеність емпіричного дослідження точно зафіксованого класу. Через це відображені в засновках знання про кожен елемент класу слугують достатньою підставою для логічного переходу від кожного з предметів до всіх предметів даного класу.
Змістовна повнота емпіричного дослідження визначає необхідний характер виводів повної індукції. Тобто, якщо засновки такого виводу є істинними, то висновок про всі предмети даного класу теж буде істинним. Висновок повної індукції може бути як стверджувальним, так і заперечним, у залежності від якості суджень-засновків.
Застосування повної індукції в міркуваннях є обмеженим кількістю закритих множин предметів та явищ. Якщо неможливо охопити всі предмети даного класу емпіричним обстеженням їх, то емпіричне узагальнення здійснюється в формі неповної індукції.
3. Неповна індукція
* Неповна індукція - це умовивід, в якому на підставі повторюваності ознаки у деяких явищ певного класу роблять висновок про приналежність цієї ознаки кожному явищу даного класу.
Неповнота індуктивного узагальнення полягає в тому, що обстежуються не всі, а лише деякі елементи класу - від Б, до 5п. Якщо у кожного з них знаходять повторювану ознаку Р, то роблять висновок про його приналежність всьому класу явищ. Саме тому для умовиводів неповної індукції характерне ослаблене логічне слідування - істинні засновки є підставою для отримання лише ймовірного (проблематичного) висновку. На цій підставі неповну індукцію відносять до правдоподібних умовиводів.
Суттєвий вплив на характер логічного слідування у виводах неповної індукції має спосіб відбору вихідного емпіричного матеріалу, який проявляється в систематичності формування засновків індуктивного виводу. За способом відбору розрізняють два види неповної індукції: індукцію через простий перелік, яка отримала назву популярної індукції, та індукцію через виключення, яку називають науковою індукцією.
