1.3. Особливості організації наукових досліджень в інших країнах.

Розглянемо організацію наукових досліджень на прикладі США. Загальну координаційну роль розвитку науки в США виконує Президент країни. Конгрес США складається з двох палат: палати представників та сенаторів. Обидві палати окремо або спільно формують комісії. Такими комісіями є:

- комісія палати представників з питань науки і техніки;

- комісія сенату з питань енергетичних і природних ресурсів;

- комісія сенату з питань охорони оточуючого середовища та громадських робіт;

- комісія сенату з питань сільського господарства, продовольчого харчування, лісоводства;

- комісія сенату з питань торгівлі, науки та транспорту.

Окремо діють консультативні організації конгресу, наприклад, відділ дослідження наукової політики при Бібліотеці конгресу.

Майже всі федеральні відомства фінансують науку:

- для вирішення поставлених ними задач;

- для сумування наукових досліджень в широкому сенсі.

Найбільше фінансування на наукові дослідження виділяють:

- міністерство оборони;

- Національне управління з аеронавтики і досліджень космічного простору (NASA);

- міністерство енергетики;

- міністерство охорони здоров’я, освіти і соціального забезпечення;

- національний науковий фонд (NSF).

(Більш детально з організацією наукових досліджень в США можна познайомитися в книзі Гаврилов А.А., Денисенко В.С. Государственные научные исследования США в 70-е годы. Из-во Наука, 1991, 302 с.).

Механізм фінансування науки в США наступний:

1. Міністри щорічно подають президентові фінансові заявки (міністри звітні лише перед президентом).

2. Проект державного бюджету з Білого дому поступає в конгрес.

3. Після обговорення проекту в конгресі проходить його затвердження шляхом голосування.

4. Президент затверджує законопроект.

5. Міністр після консультацій з вченими конкретизує область вкладення коштів.

6. Складається програма, визначається вартість, укладаються контракти на виконання НДР.

7. По кожному контракту – відповідальний, на його ім’я відкривається банківський рахунок, він сам підбирає кадри і встановлює розмір зарплати.

8. Він же подає щорічно короткий звіт, який є основою для подальшого фінансування.

Координація робіт між окремими відомствами здійснюється консультативними комітетами шляхом укладення угод про співробітництво, а також національним бюро стандартів. Національний науковий фонд не має власних наукових підрозділів. Основне його завдання – розподіл фінансових ресурсів. Тільки національний науковий фонд має завдання заохочення фундаментальних досліджень. Розподіл ресурсів здійснюється на основі науково-технічної експертизи, до якої залучають позаштатних працівників. Таким чином, формуються програми, в рамках яких виконуються окремі проекти.

Національна академія наук США є найавторитетніша наукова організація, яка об’єднує видатних вчених та інженерів, як почесне добровільне товариство. Вона не є федеральним відомством, але є офіційним консультантом уряду. Академія не має власної дослідницької бази. Основна діяльність академії: підготовка академічних наукових доповідей, підготовка експертних висновків, наукові рекомендації, консультації державних приватних організацій. Структура академії – постійна і тимчасова при створенні цільових наукових комітетів та робочих груп. Як правило, робота в академії – безоплатна почесна справа.

Хто виконує НДР в США ?:

- власні науково-дослідні організації державних відомств – 25%;

- науково-дослідні організації промислових комітетів – 50%;

- університети, коледжі – 25%

- безприбуткові організації (в т.ч 2-3 особи)

(Apple computer – початок роботи).

Структура фінансування НДР в США в 1976 р.

	Млрд. $	%	Кадри тис. осіб
Всі НДДКР	38	100	501
Фундаментальні дослідження	5	13	58
Прикладні дослідження	9	24	91
Розробки	24	63	352